Глупость власти - это преступление

44 просмотра
Среда, 24 ноября 2010, 12:59
Ярослав Тринчук
литератор, специально для УП

Жениться вчений і просить наречену: "У першу ніч одягни на себе велику сорочку, позав'язуй рукави, позакручуй у сорочку ноги, словом, сховайся добре".

"Коханий, навпаки, - заперечує молода, - я ляжу з тобою гола". "Зроби, як прошу, я вчений, а мені пошук важливий, а не результат".

Наша влада, як вчений, суспільство - як наречена.

Влада щось наче хоче шукати, суспільство - віддатись. Правда, між вченим і владою є деяка відмінність. Вчений, окрім платні, отримує ще й насолоду від відкриття, влада, крім пошуку можливості зберегтися, перманентно конвертує національні ресурси (теж насолода). Збоку воно виглядає як звичайнісіньке мародерство.

Але ж коли суспільство готове віддатись просто так, то у влади не може бути бажання займатися чимсь іншим, крім власного збагачення. Цебто, зробити хоча б дещо, аби суспільство було задоволене.

Якщо по простому - задіяти національні ресурси (матеріальні й інтелектуальні) так, аби люди могли жити нормально. Щоб здорові мали роботу й добрий заробіток, хворі щоб могли лікуватись, діти наші щоб могли вчитись без проблем (читай, хабарів та інших поборів). На те вона і влада. Власне, саме це вона й повинна б робити, то її прямий обов'язок!

Але тут виникає інша проблема. Якби й насправді сталося так, то кожен - від звичайного до найпаскуднішого чиновника чи депутата - поставить собі питання: "А что я от етого буду іметь?".

Зрозуміло, окрім зарплати, нічого. Тож нічого не змінить сучасна наша влада - мотивація відсутня. Іншу сформувати вона не годна. Але раз влада не здатна сформувати для себе мотивацію, для неї це повинно зробити суспільство. Або усунути владу. І - якнайшвидше. Для блага і тих, і тих.

Вчинки нашої влади настільки абсурдні, що розумного пояснення їм нема. Уже коли Союз дихав на ладан, у черзі на житло в Україні стояло мільйон безхатьків. Минуло двадцять років, українців стало менше мільйонів на п'ять, увесь цей час ведеться будівництво, а українців на черзі уже мільйон двісті тисяч.

Треба зазначити, що дуже руйнівного стихійного лиха - якщо не рахувати дій самої влади, - не спостерігалось.

Після війни у Німеччині було понад сорок мільйонів бездомних. Років за десять вони житлову проблему вирішили.

Людина може зробити тільки те, що вона собі намалює. От намалювала б собі наша влада вирішити житлову проблему, то років за три-п'ять вирішила б. Все просто.

Дається сім'ї чи холостяку ділянка під забудову. Ділянка оцінюється дорого, надається у кредит років на п'ятдесят з виплатою років через десять. Далі. Забудовникам комерційні банки дають цільовий кредит. Винятково на забудову. Коли будинок готовий (а це може бути як колективна забудова так і індивідуальна), Національний банк робить грошову емісію (будинок на дорогій землі - це валовий вітчизняний продукт), виділяє забудовникам довготермінову позику, аби ті розрахувалися з комерційними банками. Все.

Чому влада не може так зробити, адже у такий спосіб у світі поселилося сотні мільйонів людей. Зрозуміло чому - тут навіть не проглядається можливість брати хабарі.

Та звідси випливає питання інше. Чому політичні сили, які діють активно в Україні, не декларують своє бачення як розв'язати житлову проблему? (Житлову, медичну, транспортну, освітню, інші).

Відповідь напрошується невтішна - жодна з політичних сил, судячи з їхніх теревенів на телебаченні, не мають намірів вирішувати нагальні потреби громадян, вони прагнуть влади - і не більше. Їхні "програми" зводяться до фрази "Ми дамо".

Чи може бути до них претензія? І так, і ні. Ніколи й ніде держава без активної дії учасників з низу не вирішить складних державотворчих завдань. Претензії маємо ставити до себе.

Зрозуміло, що зробити щось в Україні важко. Владі легко працювати там, де є громадянське суспільство. Україна ще й не підходить до його побудови.

З чого складається наша спільнота? Українці, щенеукраїнці, недоукраїнці, хохли, малороси, депутати, безликі та шовіністи московського штибу. (Про розумних росіян, які підтримують українську державність, промовчимо. Вони у нашому суспільному житті заслуговують на повагу).

Влада наша - упакована з груп другої половини списку, їхня плоть від плоті. А хто з них пам'ятає, що у наших предків у системі цінностей найвагомішою була гідність? Хто з них розуміє, що гідність - це універсальний архетип нації? Що без гідності немає громадянина, немає людини, а для нащадків немає майбутнього?

Здається, відповідь зайва. Судячи з їхніх вчинків, заяв і поведінки, вони не розуміють навіть, про що мова. Слово "гідність" викликає у них шаленство, ідеосинкрезію.

Коли говорять, що у силових структурах процвітає корупція, то говорять не зовсім правду. У силових структурах корупції нема. Усі силові структури научені захищати. У свій час вони захищали "соціалістічєскоє отєчество". Не було випадку, аби при совєтах громадянин виграв справу проти держави. Не було й не могло бути.

Коли "отєчєство" врізало дуба, силовики, за звичкою, стали захищати щось інше. Раніше захищали соціалізм, тепер - капіталізм. Та, оскільки капіталізм персоніфікований, силовики захищають персон. "Всьо чотко". І жодної корупції. Робота - плата.

А народ, за звичкою, сподівається, що йому щось дадуть. І дають. То по пиці, то по голові, то по печінках.

От якби народ не покладався на ласку влади, а на свій розум, волю і силу, то з таким народом влада змушена була б рахуватися.

Мова навіть не про самосуд. Досить організовано сказати "Ні!", й нахабство притихне. Суспільство повинно, нарешті, усвідомити, що воно мусить захищати свої права! Адже воно тим самим захищає не тільки свою гідність, а й майбутнє своїх дітей.

І ще треба пам'ятати, що хоча глупота не є чеснотою, як думають деякі народні депутати, демонструючи її час від часу, вона, на жаль, поширена в нашій спільноті (кожна нація має право на своїх ідіотів), однак, глупота влади - це злочин, а глупота всього суспільства - злочин подвійний, бо це злочин ще й проти своїх нащадків.

Ярослав Трінчук, літератор, для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)