Глупость власти - это преступление

26 просмотров
Среда, 24 ноября 2010, 12:59
Ярослав Тринчук
литератор, специально для УП

Жениться вчений і просить наречену: "У першу ніч одягни на себе велику сорочку, позав'язуй рукави, позакручуй у сорочку ноги, словом, сховайся добре".

"Коханий, навпаки, - заперечує молода, - я ляжу з тобою гола". "Зроби, як прошу, я вчений, а мені пошук важливий, а не результат".

Наша влада, як вчений, суспільство - як наречена.

Влада щось наче хоче шукати, суспільство - віддатись. Правда, між вченим і владою є деяка відмінність. Вчений, окрім платні, отримує ще й насолоду від відкриття, влада, крім пошуку можливості зберегтися, перманентно конвертує національні ресурси (теж насолода). Збоку воно виглядає як звичайнісіньке мародерство.

Але ж коли суспільство готове віддатись просто так, то у влади не може бути бажання займатися чимсь іншим, крім власного збагачення. Цебто, зробити хоча б дещо, аби суспільство було задоволене.

Якщо по простому - задіяти національні ресурси (матеріальні й інтелектуальні) так, аби люди могли жити нормально. Щоб здорові мали роботу й добрий заробіток, хворі щоб могли лікуватись, діти наші щоб могли вчитись без проблем (читай, хабарів та інших поборів). На те вона і влада. Власне, саме це вона й повинна б робити, то її прямий обов'язок!

Але тут виникає інша проблема. Якби й насправді сталося так, то кожен - від звичайного до найпаскуднішого чиновника чи депутата - поставить собі питання: "А что я от етого буду іметь?".

Зрозуміло, окрім зарплати, нічого. Тож нічого не змінить сучасна наша влада - мотивація відсутня. Іншу сформувати вона не годна. Але раз влада не здатна сформувати для себе мотивацію, для неї це повинно зробити суспільство. Або усунути владу. І - якнайшвидше. Для блага і тих, і тих.

Вчинки нашої влади настільки абсурдні, що розумного пояснення їм нема. Уже коли Союз дихав на ладан, у черзі на житло в Україні стояло мільйон безхатьків. Минуло двадцять років, українців стало менше мільйонів на п'ять, увесь цей час ведеться будівництво, а українців на черзі уже мільйон двісті тисяч.

Треба зазначити, що дуже руйнівного стихійного лиха - якщо не рахувати дій самої влади, - не спостерігалось.

Після війни у Німеччині було понад сорок мільйонів бездомних. Років за десять вони житлову проблему вирішили.

Людина може зробити тільки те, що вона собі намалює. От намалювала б собі наша влада вирішити житлову проблему, то років за три-п'ять вирішила б. Все просто.

Дається сім'ї чи холостяку ділянка під забудову. Ділянка оцінюється дорого, надається у кредит років на п'ятдесят з виплатою років через десять. Далі. Забудовникам комерційні банки дають цільовий кредит. Винятково на забудову. Коли будинок готовий (а це може бути як колективна забудова так і індивідуальна), Національний банк робить грошову емісію (будинок на дорогій землі - це валовий вітчизняний продукт), виділяє забудовникам довготермінову позику, аби ті розрахувалися з комерційними банками. Все.

Чому влада не може так зробити, адже у такий спосіб у світі поселилося сотні мільйонів людей. Зрозуміло чому - тут навіть не проглядається можливість брати хабарі.

Та звідси випливає питання інше. Чому політичні сили, які діють активно в Україні, не декларують своє бачення як розв'язати житлову проблему? (Житлову, медичну, транспортну, освітню, інші).

Відповідь напрошується невтішна - жодна з політичних сил, судячи з їхніх теревенів на телебаченні, не мають намірів вирішувати нагальні потреби громадян, вони прагнуть влади - і не більше. Їхні "програми" зводяться до фрази "Ми дамо".

Чи може бути до них претензія? І так, і ні. Ніколи й ніде держава без активної дії учасників з низу не вирішить складних державотворчих завдань. Претензії маємо ставити до себе.

Зрозуміло, що зробити щось в Україні важко. Владі легко працювати там, де є громадянське суспільство. Україна ще й не підходить до його побудови.

З чого складається наша спільнота? Українці, щенеукраїнці, недоукраїнці, хохли, малороси, депутати, безликі та шовіністи московського штибу. (Про розумних росіян, які підтримують українську державність, промовчимо. Вони у нашому суспільному житті заслуговують на повагу).

Влада наша - упакована з груп другої половини списку, їхня плоть від плоті. А хто з них пам'ятає, що у наших предків у системі цінностей найвагомішою була гідність? Хто з них розуміє, що гідність - це універсальний архетип нації? Що без гідності немає громадянина, немає людини, а для нащадків немає майбутнього?

Здається, відповідь зайва. Судячи з їхніх вчинків, заяв і поведінки, вони не розуміють навіть, про що мова. Слово "гідність" викликає у них шаленство, ідеосинкрезію.

Коли говорять, що у силових структурах процвітає корупція, то говорять не зовсім правду. У силових структурах корупції нема. Усі силові структури научені захищати. У свій час вони захищали "соціалістічєскоє отєчество". Не було випадку, аби при совєтах громадянин виграв справу проти держави. Не було й не могло бути.

Коли "отєчєство" врізало дуба, силовики, за звичкою, стали захищати щось інше. Раніше захищали соціалізм, тепер - капіталізм. Та, оскільки капіталізм персоніфікований, силовики захищають персон. "Всьо чотко". І жодної корупції. Робота - плата.

А народ, за звичкою, сподівається, що йому щось дадуть. І дають. То по пиці, то по голові, то по печінках.

От якби народ не покладався на ласку влади, а на свій розум, волю і силу, то з таким народом влада змушена була б рахуватися.

Мова навіть не про самосуд. Досить організовано сказати "Ні!", й нахабство притихне. Суспільство повинно, нарешті, усвідомити, що воно мусить захищати свої права! Адже воно тим самим захищає не тільки свою гідність, а й майбутнє своїх дітей.

І ще треба пам'ятати, що хоча глупота не є чеснотою, як думають деякі народні депутати, демонструючи її час від часу, вона, на жаль, поширена в нашій спільноті (кожна нація має право на своїх ідіотів), однак, глупота влади - це злочин, а глупота всього суспільства - злочин подвійний, бо це злочин ще й проти своїх нащадків.

Ярослав Трінчук, літератор, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)