Предприниматели отходят... На шею президенту и правительству

22 просмотра
Вторник, 12 апреля 2011, 09:26
Петр Каминь
общество "Малый Круг", для УП

День сміху в незалежній Україні підприємці зустрічали зі страхом. Через введення в дію Податкового кодексу і для "спрощенців", які до останнього вірили в чудо і надіялись на всесильний "авось".

Та воно не спрацювало. І не відкинуло далеко Податковий кодекс як такий, що практично ставить великий хрест на дрібному і середньому підприємництві. Особливо на дрібному.

Спробую зробити перші висновки впливу знищення президентом Януковичем, Верховною Радою та урядом знаменитого указу президента Кучми "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва".

Знаменитого, бо був справді державницьким за суттю і народним за значенням. Єдиним указом, який знає і пам’ятає вся країна до сьогодні.

Отже, висновок перший: підприємці почали йти з ринків і базарів. Йти, через одночасне підняття до "захмарного" рівня соціального внеску, збільшення кількості перевірок і перевіряючих, постійної невизначеності та навішування на них всіх "собак".

Адже виходячи з висновків преси, телебачення, з промов урядовців і депутатів – підприємці винні у всьому. У відсутності коштів в Пенсійному фонді, затримці зарплат вчителів та медиків, поганих дорогах та поганому забезпеченні новою військовою технікою, відсутності коштів на позашкільну освіту.

Винні у тому, чого не зробив президент та уряд. І винні будуть у всьому, чого вони не зможуть виконати зі щедро обіцяного.

Крім всього тяжкий період співпав з остаточним збіднінням народу, яке відбилося на торгівлі малих підприємців. Торгівля зупинилась, борги перед Пенсійним і податковою пішли по тілах дрібноти важким шляховим катком.

Стало зрозуміло, що крику та галасу – ніхто не почує. Навіть Бог…

Спробуємо прогнозувати: куди ж підуть люди, які 10-15 років тягали сумки в Польщу та з Туреччини, мерзли на критих і відкритих базарах, намагалися пройти через пекло дозвільної системи для побудови власного кіоску чи магазинчика?

Де знайдуть себе люди, які за цей час на жарі і морозі нажили цілу низку невиліковних хвороб ? Чим годуватимуть хоча б самих себе і платитимуть комунальні платежі?

Як на мене, то ці люди більше ніколи не підуть у підприємництво або бізнес. Страх перед всесильною корупцію і антинародною владою притисне всіх до своєї квартири. Зневіра в краще життя для себе і дітей – навіки поселяться в їх душах.

Вчорашні підприємці поповнять ряди бідняків, які стоятимуть на біржах за соціальною допомогою від уряду.

Подовжать черги у соціальні фонди для отримання дотації на газ, воду та інші комунальні послуги, куди не дозволялося ставати "підприємцю".

Доповнять лави злиденних, якими і так "кишить" наша "ненька" в час славної 20-тої річниці Незалежності.

Бо працювати на заводах і фабриках наших депутатів – вони не зможуть: сили і вік не дозволяють. Та й не беруть такий відпрацьований матеріал на роботу наші нові пани.

Молодих хочуть і гарних. А в п’ятдесят – "…куди ви, діду ? Вам пора…".

І це – на зміну сплати єдиного податку, Пенсійного фонду, ринкового збору та багато іншого, що робили дрібні підприємці. В силу своїх скромних можливостей. При повній байдужості всіх без винятку урядів.

Кошти невеликі, скажете? Але вони йшли до державної скарбниці.

З прийняттям нового Податкового кодексу бідняки потребуватимуть виплат від держави.

Чим планує уряд замінити платежі, які зникають? Більш жорстким збиранням "недозбираного"? Але підприємництво уже зрозуміло: платити такій владі – це все одно, що губити на дорозі. Навіть гірше: на дорозі гроші може знайти і добрий чоловік. А в уряді – знайдеться такий? Маю сумнів…

Починається нова ера: після "базарників" настає черга "лохів" з більших приватних (але "неурядових") магазинів і фірм. Тих, хто споглядав на провінціальну "дрібноту" під час "підприємницького" Майдану.

Ці лохи мають бути великими, адже необхідно довести, що "нічого не змінилося і уряд іде вірною дорогою". Кошти за "дрібноту" мають заплатити "торгаші", які їздять на "Мерседес-Спринтер". Які чудом вискочили з пекельного котла і змогли "закріпитися" на землі та у власності на неї.

Однак для того і пастух… Від нашого ж – ще ніхто не втікав!

Тим більше, що чисельністю страйків власники магазинів і фірм уряд зовсім не злякають. Бо лишаться "розумні але самі".

Вся ця історія є схожою на самопоїдання ящірки: від хвоста до голови.

Цікаво дивитися на президента і уряд, який працює за такою ж схемою, називаючи це "реформами".

Або я нічого не розумію – або країна втратила розум, обираючи таких правителів.

А втративши розум – швидко втрачає сама себе.

Петро Камінь, Товариство "Мале Коло", для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)