К нашей Конституции – ПОЧЕМУ? Или политические сомнения относительно ее совершенства

0 просмотров
Пятница, 24 июня 2011, 11:20
Сергей Каденюк
для УП

Попри всі та скрізь заяви авторів нашого Основного Закону щодо його досконалості, знайомлячись з його проектами, починаючи від винесеного на всенародне обговорення у липні 1992 року і до оприлюдненого перед першим читанням та доопрацьованого всіма можливими комісіями, проглядаючи стенограми парламентських засідань, на яких постатейно, а то й дослівно готувався остаточний текст нашої Конституції, не знаходжу відповіді на ці питання.

Вони збиралися роками ще відтоді, як у мене появилися сумніви щодо цієї "досконалості". Але, правду кажуть, навіть найдосконаліший закон опускається до вершків свого виконання.

Отож...

Не зрозуміло,

чому у більшості цивілізованих країн Конституції приймаються народом на загальнодержавному референдумі з тим, щоби кожен мав право своєї прямої участі в договорі громадянин-суспільство-держава, а у нас це вирішилося за посередництвом неупевненого у своїх діях парламенту;

чому у нас не так: "державна влада ґрунтується на довір’ї народу, її авторитет виходить від народу, її повноваження та функції здійснюються представниками народу, а благами її користується народ" (з інших конституцій);

чому незалежні, поділені за Конституцією гілки влади, насправді так переплітаються, що депутати з міністрами, міняючись навипередки місцями, безперешкодно перелазять з гілки на гілку, спотворюючи дерево влади;

чому строки владних повноважень президента і парламенту не надаються відповідно до рівня підтримки їхнього представництва за народним волевиявленням: скажімо, підтримка більше половини народу – п’ять років представництва, менше половини від тих, хто прийшов до дільниць, – три роки;

чому президент не несе відповідальності за зменшення чисельності народу, державою якого йому доручено правити;

чому щирий українець за кордоном не може бути ще й громадянином своєї неньки-України за другим громадянством, якщо воно там дозволене;

чому Україна насправді не дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами країни, – і не має за її межами власних шкіл, бібліотек, театрів;

чому за такої гучної боротьби з корупцією в Конституції немає жодної про це прямої засади;

чому чиновники і судді при своїх скромних заробітках, геть не соромлячись, вибудовують собі котеджі-палаци та вільно роз’їжджають на наддорогих власних автомобілях;

чому бізнес рідні президента процвітає та множиться за часів його правління;

чому забуто, що Україна – споконвіку аграрна сторона, а держава Україна нині не знає, як бути з цілющим для економіки чорноземом та що робити з селом і селянами;

чому не внесено до Основного Закону окремо особливу важливість для нас землі, води, повітря, лісу, Карпат, Чорного та Азовського морів;

чому безперечне право на житло у нас таке, що коли воно навіть є єдиним засобом для проживання, все одно може бути примусово відчудженим або закладеним у заставу, а спадкове право на таке житло оподатковується та обкладається зборами;

чому таємне голосування – основна умова проведення демократичних виборів – запроваджується лише на виборчих дільницях, якщо виборчий процес починається з дня оголошення виборів, а висування кандидатів – це вже вибори;

чому конституційні засади щодо політичних партій такі, що їх у нас аж під дві сотні, через що виборчі бюлетені стають несприйнятними для свідомого голосування;

чому фізичну культуру – основу забезпечення здоров’я громадян – в Конституції записали в одне речення із санітарно-епідемічним благополуччям;

чому влада така безвідповідальна перед народом, що депутата-неробу не можна відкликати, а депутата-вбивцю не можна одразу ж заарештувати;

чому Конституцією не затверджено, що недоторканність не є привілеєм і встановлюється виключно для належного та незалежного виконання представницьких і посадових повноважень, і будь-хто у разі скоєння злочину відповідає перед законом нарівні з іншими;

чому Конституція допустила виборчий закон таким, що у парламенті сидять невідомі народові його "представники", а вибори відбуваються за будь-якої явки виборців (хоча би й геть за їх неявки) та за будь-якою фальсифікацією;

чому депутатів у нашому парламенті саме 450, як і в тій же Держдумі Росії, де виборців утричі більше, і чому представництво не співставлено з певною достатньою кількістю виборців чи населення, як це робиться в цивілізованому світі;

чому серед безпосередніх форм народного волевиявлення не значаться народна ініціатива, всенародне обговорення, а особливо забуто про народний контроль;

чому куценький у шість статей розділ про вибори та референдум не забезпечив конституційними положеннями незалежність виборчих комісій – від Центральної до дільничних;

чому всеукраїнський референдум неможливо провести за народною ініціативою, ба, навіть і проведені у нас референдуми не мають жодних правових наслідків;

чому дароване Конституцією рівне для всіх виборців право бути обраним здійснюється за виборчим законом опосередковано – через політичні партії, яким немає довіри, і безпартійному громадянинові треба бути крутим підприємцем, банкіром чи популярним народним артистом, щоб попасти у виборчий список;

чому ті, кого обирають, самі собі й визначають, у який спосіб їх обирати, і роблять це, як їм за політичною доцільністю заманеться, щоразу до кожних виборів;

чому депутатські мандати розподіляються у такий спосіб, що залишаються мільйони неврахованих виборчих голосів;

чому наобіцяне народові у передвиборних програмах не має правової відповідальності чи хоча б оцінки;

чому Конституцією не забезпечена відповідальність набутого депутатами представництва за вибором народу і його позбавлення за народною ініціативою;

чому держава байдужа до єдності сімей, соціального забезпечення громадян України, які працюють за кордоном, не сприяє їх зв’язку з Україною і не допомагає їм при поверненні в Україну;

чому поза волею народу йде сварка між політиками про НАТО, другу державну мову, російський чорноморський флот у Севастополі;

чому військовий об’єкт, що стоїть на бойовім чергуванні, можна відключити від світла, а головнокомандувачу "голова не болить";

чому країну "посадили на доларову голку", а можновладці знущаються над народом, час від часу лаштуючи йому "ломку";

чому президентові у нас дозволено не представляти більшості бодай тих виборців, які прийшли на виборчі дільниці, не кажучи про більшість народу;

чому ані президент, ані Верховна Рада не несуть відповідальності за прийняті укази чи закони, які Конституційним судом визнаються неконституційними;

чому знята судимість сама по собі нічого не значить, наче відпущений навіки гріх, бо ніби всі ми грішні;

чому політичні сили, винні у розпуску парламенту, за це ніяк не караються;

чому безкарно блокується трибуна вищого законодавчого органу і ведуться показові на весь світ бої у стінах парламенту;

чому парламентові дозволено самовільно не збиратися протягом 29 днів однієї чергової сесії, і він не розпускається, якщо не сформував уряд – вищий орган у системі органів виконавчої влади;

чому парламент є повноважним за умови обрання не менш як двох третин від його конституційного складу, а рішення про усунення президента з поста в порядку імппічменту приймається Верховною Радою не менш як трьома четвертими того ж таки її складу; у кого тут проблеми з арифметикою?

чому прописане особисте голосування депутатом безцеремонно ними ігнорується, і в сесійній залі голова парламенту щоранку звикло відмічає: "зареєструвалися картками";

чому у наших сусідів – румунів, поляків, росіян та білорусів парламенти двопалатні та діючі, а ми однопалатній Раді ради не дамо – може, друга палата пригамовувала би першу;

чому законодавчою ініціативою позбавлено сам Український народ, і нею не володіють представники судової гілки влади, Уповноважений з прав людини, як це робиться у переважній кількості цивілізованих країн світу;

чому судді призначаються та ще й довіку, і ці кощії правосуддя не беруться за роботу, поки не посієш у їх кабінеті;

чому бюджетні кошти місцевого самоврядування повертаються громадам милостинею з Києва;

чому нарізаний радянським часом адміністративний поділ України так і залишився нам у спадок – всупереч надбаному віками історичному поділу її територій;

чому в такій за Конституцією завзято унітарній державі Україна існує автономна республіка, якій окремим розділом виділено місце в Основному Законі;

чому немає в Конституції положення щодо обов’язку вищого законодавчого органу відповідного скликання, за якого стала чинною Конституція, прийняти всі закони, зазначені в Основному Законі. Чому донині, на п’ятнадцятому році чинності Конституції, ще не прийняті передбачені нею закони про парламентський контроль, про центральні органи виконавчої влади;

чому високими фахівцями слова (нині класиками нашої літератури, а на час прийняття Конституції запеклими депутатами) допустилися в основному юридичному документі і блукають від того законами дошкульні тавтології "забезпечення безпеки" і "відшкодування шкоди".

ЧОМУ?!

Нарешті,

чому автори нашої Конституції не заклали можливості її перегляду за участю незалежних від влади представників народу – Конституційної Асамблеї? Чи, може, й справді вважали її такою досконалою і неперевершеною?..

Сергій Каденюк, для УП

Внимание! Мы включили премодерацию. Комментарии появляются с задержкой.
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)