Профессионал, работающий по этическим принципам

46 просмотров
Понедельник, 26 марта 2012, 12:54
Данута Костура
для УП

Дійшовши до межі у своєму цинізмі, влада сама дає поштовх до розвитку нової формації громадян, здатних стати справжньою елітою народу.

Україна нуртує проектами морального плану. Бо десь на задвірках опинилися одвічні моральні істини – порядність, честь, гідність.

Мисляча частина нашого суспільства пропонує нові проекти, в основі яких якраз і стоять ці стовпи моралі. Створена група "Ініціатива 1 грудня" зібрала коло незаплямованих, чесних , гідних інтелектуалів. Вони шукатимуть разом із нами вихід із глухого морального кута, у якому опинилося наше суспільство.

Лекції, семінари, публікації запрошують людей до співпраці, до спільного створення нових засад.

Про потребу змін говорили на одному з таких семінарів, на якому вдалося побувати. Тон розмові задав Богдан Гаврилишин, який входить у групу "Ініціатива 1 грудня", і який широкому загалу українців, на жаль, досі маловідомий.

Богдан Гаврилишин – яскравий приклад втілення успішності людини, яка все своє життя, сповідуючи принципи порядності, досягла кар'єрних вершин у світовому контексті. І є наочним прикладом того, як розум у сув'язі з порядною дієвістю може бути високо оціненим інтелектуальною світовою спільнотою, світовими бізнес- та політичними елітами.

Впродовж майже 30 років керував міжнародним інститутом Менеджменту МІМ-Женева. Його лекції в Женеві слухали спеціалісти із провідних компаній світу. Побував із лекціями в 70 країнах, у деяких спричинився й до їх якісних трансформацій.

Народився Богдан Дмитрович Гаврилишин на Тернопільщині 19 жовтня 1926 року. Під час війни опинився в Німеччині, працював лісорубом у Канаді, згодом закінчив університет у Торонто, набув фаху інженера,з добув ступінь магістра.

З 1960 року проживає у Швейцарії. Захистив докторську.

Стояв у витоків Давоського форуму. Член Римського клубу, Ради Світової академії мистецтва й науки, Міжнародної академії менеджменту.

У Римському клубі, який переймається долею всього людства, кількість членів обмежена до 100 осіб. У 1980 році написав для клубу книгу "До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє", яку пізніше видали 9 мовами.

Ще в молоді роки він виробив для себе власний кодекс етики, де "основним було не зробити нічого такого, щоб заподіяло шкоду іншим". Переконався, "що якщо ти бачиш добро в людях, з якими спілкуєшся, це стимулює все добре, що є в них". І що "саме ваш власний розсуд повинен вирішувати, що є добро, а що зло, що є правда, а що – неправда".

Дисципліна на роботі – ще один зі стовпів його успішності. Чим би не займався, де б не працював, робив свою роботу цікавою для себе. Ставив свій душевний комфорт вище грошей. Суто американський підхід оцінки людей по їхньому гаманцю – не сприйняв.

Після блискучого закінчення університету в Торонто, не пристав на заманливі пропозиції американських корпорацій. Вибрав канадський спосіб життя.

Чесно служачи державам, у яких жив і працював, ніколи не забував і не забуває, що є українцем.

Обурювався, коли йому пропонували змінити українське прізвище. Ті, хто пропонував, розуміли його – національна гідність викликає повагу.

Коли прийшла перебудова, Богдан Гаврилишин, не дочекавшись пенсійного віку, залишає свій женевський інститут і їде на рідну землю. Їде з величезним багажем знань, знайомств на найвищих рівнях, з великим бажанням бути корисним своїй країні...

В Україні був радником президентів, прем'єрів. Створював інституції, використовував свої дружні стосунки зі світовими лідерами заради її поступу в різних сферах.

В Україні заснував відділення Міжнародного інституту менеджменту МІМ – Київ, Міжнародний фонд "Відродження", Міжнародний центр перспективних досліджень.

На жаль, Богдан Гаврилишин не був в Україні до кінця запитаним. Навіть тими, хто, здавалося б, по своїх світовідчуттях повинен був твердо триматися цієї особистості, не дивлячись ні нащо. Політика й політики в Україні дуже часто не прогнозовані, здатні на непоясненні кульбіти.

Прийшов до висновку, що радити владі при тотальній корупції – пусте марнування часу. Вирішив за краще зосередити свою енергію й ресурси на допомогу появи справжньої політичної еліти з нової генерації, не обтяженої радянською спадщиною.

У кінці 2009 року створив "Благодійний фонд Богдана Гаврилишина", покликаний допомогти молоді навчитися працювати в командах, підготуватися до провідної ролі в суспільстві, активізуватися в політичному й суспільному житті України.

У 2011 році вийшла книга спогадів Богдана Гаврилишина "Залишаюсь українцем", у якій він виклав своє життєве кредо й світобачення.

Данута Костура

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)