Два мира футбольного первенства

25 просмотров
Среда, 30 мая 2012, 13:13
Валерий ПекарьВалерій Пекар
соучредитель Гражданской платформы "Новая страна", предприниматель, преподаватель бизнес-школ

Нещодавно була можливість дослідити ставлення до Євро-2012 у Польщі. Різниця порівняно з Україною вражає.

Поляки радісно сприймають спортивне свято, пишаються готовністю країни та новими стадіонами, дискутують щодо непевних перспектив своєї збірної. Засоби масової інформації, реклама, вітрини, розмови на вулицях — все є ознакою того, що Польща з ентузіазмом впадає в piłkoszał (футбольну лихоманку).

Українці похмуро дивляться на перспективу приїзду тисяч вболівальників ("понаїхали тут!"), обговорюють статки підрядників та чиновників, що збагатилися на будівництві, критично оцінюють стан готовності інфраструктури (хоча він майже той самий, як у сусідів), зважують, чи краще для країни бойкот Євро і куди б виїхати на час чемпіонату.

Я навмисне спрощую та узагальнюю, але, безсумнівно, є гігантська різниця у ставленні до Євро-2012 між Україною та Польщею. І різниця ця виникла задовго до того, як з’явилися перші спроби зробити чемпіонат заручником політики.

Чим обумовлена така різниця? Чи пересічний поляк отримує у свою кишеню більше за пересічного українця? І Чи у Польщі не було зловживань при підготовці? А назвіть мені країну, де немає зловживань із державними будівельними підрядами! Чи, може, польські громадяни люблять свій уряд й уникають його критикувати?

Певно, що на всі ці запитання відповідь негативна. Від самого початку ентузіазм в Україні щодо чемпіонату був менший на порядок, а в останній рік зник взагалі.

Причина знаходиться глибше, ніж на перший погляд. Українці значною мірою не ототожнюють себе зі своєю країною. Країна радше ототожнюється з урядом.

Чому так? Бо ж українці звикли до чужого уряду, накиданого згори, і саме тому не визнають своєї відповідальності за власний уряд і його дії. Традиція "ми і вони" — це не європейська, це євразійська традиція життя під окупантами, "під ярмом". Саме тому ми часто обираємо точку зору, яку можна визначити словами "чим гірше, тим краще".

І ще. Українська ідентичність дуже часто місцева, регіональна, етнічно вузька. Така ідентичність відповідає радше стандартам XVIII сторіччя, ніж XXI. Країна виявляється сучаснішою за своїх громадян.

Але ж ми у XVIII сторіччі не мали своєї країни, тож не прожили той самий шлях, отримавши натомість з небуття сучасну парламентську республіку із загальним виборчим правом, не здобувши це кількома століттями боротьби проти автократії та олігархії, виборчих цензів та станових привілеїв.

Тож як, мислячи такими категоріями, ми можемо здобути відповідальний уряд і повагу з боку сусідів, чи то Європа, чи Росія?

Ми не зможемо стати країною, допоки будемо ототожнювати себе з Галичиною чи Донбасом, Кримом чи Києвом, а не з Україною. Доки не визнаємо своєї власної відповідальності за парламент, уряд і президента, яких ми обрали — ми, а не якісь погані дядьки з іншого, чужого регіону.

Це ж ми голосували за ту партію, яка всупереч Конституції накопичує стоси депутатських карток.

Це ж ми голосували за іншу партію, список якої був повний перебіжчиками.

Це ж ми голосували проти всіх чи й взагалі не ходили на вибори.

Це ж ми не сформували суспільного запиту на нових людей.

Тож, по-перше, маємо зробити все можливе, аби тисячі гостей, які приїдуть, почувалися тут як удома, бо ж вони ототожнюватимуть Україну з нами, а не з владою.

Це від нас залежить, жодною мірою не від уряду. І вболіваймо за свою збірну, хоч би які шанси вона мала, разом — Донбас і Галичина, Київ і Крим. І почуваймося нарешті нацією, об’єднаною не мовою, не історією (бо і мова, й історична пам’ять у нас різні), а спільним проектом майбутнього.

Пам’ятаймо: за правилами UEFA чемпіонат може відбутися лише в європейській країні.

Валерій Пекар, для УП

powered by lun.ua
Реклама:
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)