Веб-трансляция выборов. Анализ наличного опыта

Вторник, 17 июля 2012, 12:19

Український уряд запропонував, а парламент виділів 993,6 мільйони гривень на веб-трансляцію майбутніх виборів до ВР. Спробуємо розібратися в потенційних плюсах та мінусах цієї ідеї.

Веб-трансляції значних подій уже давно відбуваються в розвинутих країнах. Це можна робити навіть через Youtube. Ідея наживо показувати вибори теж не нова, навіть в Україні. Автор уже намагався робити це на виборах президента України 2010 року. І, долаючи шалений тиск членів комісії та СБУ, частково транслював засідання територіальної виборчої комісії міста Києва.

Але на загальнодержавному рівні "веб-вибори" вперше відбувались в березні цього року на виборах президента Російської Федерації. Розглянемо цей приклад детальніше.

За три місяці до виборів один із кандидатів у президенти, прем'єр-міністр РФ Путін, озвучив ідею веб-трансляції з виборчих дільниць і доручив її реалізацію Міністерству зв'язку та масових комунікацій, яке без конкурсу залучило до виконання ВАТ "Ростєлєком".

Останні, за 16 мільярдів рублів, це 4 мільярди гривень, провели інтернет-зв'язок до близько 91 тисячі виборчих дільниць, 98%, виключаючи спеціальні ДВК – лікарні, в'язниці, військові частини. На 6 мільярдів рублів, або 1,5 мільярди гривень, купили серверне обладнання та по 2 веб-камери та комп'ютеру, витративши загалом по 25.700 рублів або 6.500 гривень на дільницю.

Загальна вартість проекту вийшла 25 мільярдів рублів або 6,25 мільярдів гривень, з яких 13 мільярдів пішло за рахунок федерального та місцевих бюджетів, і решта від "Ростєлєкому", якому залишилось все устаткування.

Одна камера показувала виборчі скриньки. Інша була націлена на комісію. Якість зображення була 640х480 пікселів й 15 кадрів у секунду. Звук також транслювався, але в більшості випадків мало розбірливий.

За день до виборів усі, бажаючи користувачі Всесвітньої павутини мали зареєструватися на сайті веб-виборів, використовуючи свій акаунт в Facebook, ВК, Twitter та інших соціальних мереж. За припущеннями деяких активістів – влада таким чином зібрала інформацію про всіх активних громадян.

Камери почали працювати ще до початку виборів. І користувачі мали змогу побачити, що відбувається в російських школах, дитсадках, будинках культури – дівоча аеробіка, застілля, дискотеки.

У день виборів відбулось найбільше "шоу" у прямому ефірі – 4 мільйони годин, яке подивилось 3,5 мільйонів осіб, замість запланованих 25 мільйонів. Майже мільйон із Москви, близько 300 тисяч із Санкт-Петербургу й інших великих міст. Найбільш популярними були дільниці Москви, Чукотки та Чечні.

Згідно російського законодавства, заборонено оголошувати результати підрахунку голосів навіть на ДВК, доки триває голосування на інших дільницях. Тому трансляції підключались із закриттям дільниць. Камери мали працювати й записувати все на диски. Але це найбільший мінус із точки зору прозорості виборів. У цей час замість трансляції показували старі й нові випуски новин державних телеканалів.

У певний час камери знов увімкнулись. І на більшості дільниць уже не горіло світло. Лише в Калінінграді рахували бюлетені.

Після виборів відео зберігається "Ростєлєкомом", і доступне тільки певним категоріям громадян за відповідним зверненням.

Камери використовувались для трансляції інших виборів, зокрема, виборів мерів Омська, Красноярська, Астрахані. Крім виборів, планується використовувати камери та зв'язок для контролю за єдиним державним екзаменом, дистанційної освіти, спілкування із чиновниками.

Фактично камери не працювали, а потім на деякий час стали показувати панорамні види.

Плюси веб-виборів у Росії:

1. Проведення швидкісного Інтернет-зв'язку на 98% території.

Але якою ціною? Наприклад, камери встановили в одній із сільських шкіл біля Архангельську. Але не вистачило грошей на опалення приміщення, тому школу тимчасово закрили.

2. Виявлення порушень.

Наприклад, є відео, як на одній із дільниць у Дагестані чоловік 40 хвилин намагається "згодувати" стос бюлетенів автоматичній скриньці. Є й інші відео із вкиданням, карусельщиками. Бачила купа людей. Але не було жодних повідомлень про скасування результатів виборів чи судові справи.

3. Здатність побачити свою країну, такою як вона є.

Але це краще робити за допомогою подорожей, або мистецтва кіно й фото.

Мінуси:

1. Вартість. Бюджет веб-виборів становив 50% від загального бюджету виборів.

2. Доцільність. Кожна сторона має купу відео на підтвердження своєї точки зору – і що вибори були сфальсифіковані, і що вони проходили чесно. У виграші залишився лише переможець.

Українські реалії трохи інші.

Згідно із пропозицією нашого прем'єра, має встановлюватися лише одна веб-камера.

Що саме вона буде показувати? Як видають бюлетені чи як її кидають до урни? Одночасно й те, і інше поцілити навряд чи можливо.

В Україні всі дільниці одночасно припиняють роботу. Тому виключати камери під час підрахунку голосів немає сенсу.

На минулих позачергових виборів народних депутатів було 32.325 звичайних виборчих дільниць, що лише втричі менше ніж у Росії. А запропонований бюджет в 993,6 мільйони гривень – менший майже в 6.000 раз!

Навіть якщо припустити відсутність корупційних відкатів, цих грошей не вистачить на комп'ютер, веб-камеру, програмне забезпечення, сервери зберігання даних, послуги спеціалістів, не кажучи про супутниковий зв'язок.

Як прибічник сучасних технологій, я не можу не навести, на мою думку,

ідеальні умови веб-трансляції виборів:

1. Трансляція аудіо- і відеопроцесу голосування й підрахунку голосів на дільничних, територіальних і центральній виборчих комісіях.

2. Забезпечення відеосигналу системою захисту для можливості використання в суді.

3. Відкритий доступ до збережених даних.

4. Чіткий план подальшого використання техніки й зв'язку.

Якщо ж владі таки вдасться запустити веб-трансляцію виборів, громадськість має бути розумнішою й використовувати її на свою користь. Наприклад, для координації мобільних груп реагування на порушення.

Євген Насадюк, спеціально для УП



powered by lun.ua

Экономическая (без)опасность

Кто и почему противодействует обновлению курса Национальной службы здоровья

Стратегия развития ОПК: вперед в НАТО или назад в СССР?

Качество медицинской помощи: что изменилось с пандемией COVID-19

Водородная экономика, европейский Зеленый курс? В Украине еще не скоро

Как Россия собирается "зачистить" Крым от украинцев