Слияние "Фронта перемен" и "Батькивщина": о чем предпочитают не говорить партийные лидеры

25 просмотров
Вторник, 10 сентября 2013, 10:32
Василий Кедык
политолог, Ивано-Франковск

Об’єднання "Фронту змін", ПРП та частини НРУ із "Батьківщиною" технологічно схоже на спроби створити єдину партію на базі "Нашої України" в 2010 та 2012 роках.

Це ініційована з Києва консолідація партій зі схожими короткотерміновими цілями, подекуди відмінною ідеологією на основі вирішення спільних виборчих завдань за принципами, які зі скрипом поділяють на місцевому організаційному рівні.

У випадку "Нашої України" остання спроба об’єднання частини правиці призвела до складання повноважень головою політради Валентином Наливайченком та виходу із партії слідом за ним частини новаторського табору "нашоукраїнців", зокрема з місцевих партійних осередків, які на той час й так ледь жевріли.

Об’єднання "Фронту змін" та "Батьківщини" – це правильний стратегічний крок, який потребує адекватних тактичних ходів. Але централізоване партійне планування, як у випадку "Нашої України", серйозно зашкодило даній інтенції.

15 червня, в Києві, на Михайлівській площі відбувся урочистий об’єднавчий з'їзд "Фронту змін" і ВО "Батьківщина". Згідно з рішенням з’їзду, з метою об’єднання ФЗ та "Батьківщини" депутати місцевих рад усіх рівнів від Фронту повинні вступити до лав "Батьківщини", одночасно припинивши існування фракцій "Фронт змін" у місцевих радах.

Спочатку Яценюк заявив, що процес триватиме до вересня, та вже наприкінці липня, після остаточної ліквідації власної партії, повідомив, що злиття завершиться за декілька місяців. Тоді ж з’явилася інформація, що з 20 000 членів "Фронту змін" в "Батьківщину" вступив приблизно 1%.

Закон "Про політичні партії в Україні" не передбачає можливості автоматичного об'єднання або злиття партій, членство в партії можливе на індивідуальній основі шляхом подачі письмової заяви про вступ.

"Forbes- Україна" розмістив коментар колишнього глави однієї з обласних парторганізацій ФЗ, зі слів якого виходить, що проблеми є в усіх обласних осередках, тому їхнім керівникам дали час до 15-20 серпня, щоб наростити кількість членів "Батьківщини".

Пізніше Олександр Турчинов розповів, таким є інформаційний флуд з боку влади, насправді вже 5000 "фронтовиків" написали заяви про вступ до "Батьківщини", а затримка спостерігається через період літніх відпусток.

Проте Яценюк і Турчинов виявились значними оптимістами стосовно термінів злиття на місцях, керуючись у висловлюваннях столичними інтересами.

Яскравим індикатором реального стану справ щодо партійного злиття є процес об’єднання фракцій у місцевих радах, який вже протягом кількох місяців відбувається фактично тільки на словах столичних політиків.

Ще напередодні офіційного оголошення про об’єднання ФЗ та "Батьківщини", на засіданні фракції "Фронту змін" Вінницької обласної ради, депутати ухвалили рішення не об’єднуватися з "Батьківщиною".

Мотивація – потрібно створити абсолютно нову партію і провести конференції, щоб на них обрати керівників партії.

Причиною повільного об’єднання може бути відсутність лідера, під якого воно б робилося, що дезорієнтує частину "фронтовиків" та стримує писати заяви на вступ в "Батьківщину", як зокрема на Львівщині, де за керівництво обласною об’єднаною опозицією ведуть серйозне протистояння Роман Ілик та Степан Кубів.

Можна зрозуміти мотивацію місцевих депутатів, які пройшли в ради за списком однієї партії, а тепер без жодних кадрових і статусних гарантій змушені розформовувати власні фракції.

Керівник київської міської організації ВО "Батьківщина" Юрій Одарченко прямо говорить у коментарях ЗМІ, що створені спеціальні робочі групи, представники яких телефонують членам "Фронту змін" в Києві з пропозицією вступати в "Батьківщину", проте не обіцяють при цьому жодних керівних посад колишнім однопартійцям Яценюка.

До цього часу в Івано-Франківську жоден депутат -"фронтовик" у міській раді не приєднався до лав "Батьківщини". Всі ці люди на сьогодні є безпартійними, хоч й відповідну фракцію в Івано-Франківській міській раді ніхто не розпускав.

Там функціонують чинні центри впливу та вироблені механізми прийняття рішень, якими депутати не хочуть жертвувати. Тим паче, за наявною інформацією, жодних посад місцевим "фронтовикам" в оновленій "Батьківщині" поки ніхто не обіцяв.

Окрім як для лідера обласного осередку ФЗ Володимира Шкварилюка, який одразу після об’єднавчого з’їзду в Києві був проанонсований першим заступником Дмитра Шлемка в обласній "Батьківщині".

Надалі цей процес може призвести до того, що заплановане об'єднання партій в Івано-Франківську може так і не відбутись. Принаймні серед депутатів-фронтовиків в місцевій міськраді за замовчуванням побутують настрої щодо збереження фракції в певному форматі до 2015 року.

Всі кадрові питання будуть обговорені на місцевих партійних з’їздах "Батьківщини" протягом осені. Це першочергові речі, які можуть дати новий поштовх партоб’єднанню. Однак такою є гіпотетична можливість.

Якщо відкинути фактор бізнесової лояльності депутатів до певних центрів впливу, які стримують об’єднавчий процес, сьогодні для "фронтовиків" в регіонах важливі аж ніяк не заклики Тимошенко та Яценюка до консолідації в єдину опозиційну силу для спільного електорального успіху.

І тим паче не ідеологічна спорідненість, якої й близько немає у даному випадку. Колишні однопартійці Яценюка вступають до лав "Батьківщини" здебільшого заради посад у партійному апараті на місцях чи в місцевих представницьких органах влади, керівники та заступники голів постійних депутатських комісій прагнуть зберегти власний статус, як й зберегти, а той примножити вплив на обговорення проектів рішень під час засідань фракцій.

В умовах, коли посад на всіх не вистає, а вибити з під-когось крісло не завжди можливо і доцільно, київські функціонери поки не можуть віднайти потрібну мотивацію для того, щоб у регіонах виникло бажання ліквідувати "фронтові" фракції місцевих рад.

Обрана тактика спуску директивного рішення з Києва себе не виправдала.

Чи доцільніше було б почати злиття "Фронту змін" та ПРП з "Батьківщиною" з внутрішньопартійної дискусії знизу, організації обласних партійних конференцій за участі опозиційних лідерів, створення ініціативних груп та активного обговорення майбутнього формату об’єднання на місцях з врахуванням кадрових і статусних питань?

Збереження фракцій "Фронту змін" у б місцевих представницьких органах влади до 2015 року аж ніяк не додасть електоральних балів опозиції та самому Арсенію Петровичу, в разі, коли потрібно демонструвати політичну єдність та послідовність, напередодні місцевих виборів, якщо їх представники масово кандидуватимуть в місцеві ради від інших партій. Не виключено, що в окремих випадках й провладно орієнтованих.

Василь Кедик, політолог, Івано-Франківськ, для УП



powered by lun.ua
Почему такой шум из-за закупки лекарств через международные организации
Мы должны двигаться к тому, чтобы запустить собственного украинского профессионального закупщика, который будет эффективно и прозрачно закупать лекарства для страны. (укр.)
Как никогда не издать книгу
Саркастические ситуации, которые помогут вам лучше понять, как следует и не следует коммуницировать с партнерами (даже если вы издаете книгу самостоятельно). (укр.)
Штайнмайер – не доктор. Как Зеленский продолжает дипломатию имени Порошенко
Война Украины и России за Донбасс это не про обладание куском терриконов. Это история о контроле, интриги и в перспективе – кто кому всучит на финансирование эти изуродованные земли и искалеченные души. (укр.)
Десять шагов к ровным дорогам
В 2020 году правительство планирует увеличить почти на 40% финансирования на ремонт и строительство дорог. Но за счет этого мы не решим проблему плохих дорог в Украине. Нужна реформа отрасли. (укр.)
Отмена паевого участия: инфраструктурный коллапс маленьких городов
В пригороде Киева и других крупных городов Украины может остановиться строительство всех школ и садиков, которое сейчас идет. (укр.)
Безысходность без внимания. Казус подрывника Моста Метро
Случай с АТОшником, который угрожал подорвать Мост Метро, должен нам дать понять, что не у него проблемы после войны, а у нас у всех. И чем раньше мы проснемся в хате с краю, тем целее будет эта хата, этот дом. 
Вызовы и риски правительства Гончарука
Преодоление бедности, тотального патернализма, олигополии и экономический рост как основные вызовы для Зе!Кабмина. (укр.)