Коррупция и десоветизация

30 просмотров
Понедельник, 16 июня 2014, 11:40
Борис Бахтеев
журналист

Боротьба з корупцією – про це в один голос вели мову кандидати в президенти. Подолати корупцію – цього найбільше вимагають від нової влади громадські активісти.

Чи усвідомлюють вони глибину проблеми?

Родинний переказ, почутий від знайомих. Такий собі фамільний скелет у шафі, який показують тільки під настрій.

Отже, родина: батько – інженер-металург за фахом, відповідальний співробітник великого й відомого на всю країну заводу. Мати – домогосподарка. Двоє синів. Один із них студент медінституту. Любитель світського життя, він не надто обтяжує себе відвідуванням занять. Одне тільки лихо – щосеместрові іспити, яких не уникнути. Але й це не проблема: батьки небідні, синове складання іспитів коштує їм чималої, але цілком припустимої суми, ото й усе. Звісно ж, такий спосіб синового навчання батькам не подобається, час від часу вони влаштовують йому виховні сеанси – без будь-якого, втім, результату.

Аж от справжня проблема – державний іспит. Але й тут доля береже нашого майбутнього лікаря.

Головою комісії виявляється професорка – чи то родичка, чи то подруга матері. Одне слово, своя людина. І от виходить наш студент-випускник відповідати. Професорка ставить йому перше запитання. Той іронічно посміхається – ото й уся відповідь. Ставить професорка друге запитання – у відповідь знову лише самовпевнена посмішка. Третє запитання – відповідь така сама. Нарешті, останнє запитання професорки: "Куди ви отримали розподіл?" "На швидку допомогу", – відповідає майбутній медик. "Помирати буду, а швидку нізащо не викличу", – із цими словами професорка ставить студентові четвірку й відпускає його.

"А що тут такого цікавого, що особливого?" – спитаєте ви.

Цікавим є от що: час дії згаданої історії – самий початок 1970-х років. Місце дії – ви вже даруйте, Донецьк.

Занурмося ще глибше. Ще одна історія – уже іншої родини.

У школі випускний вечір. Випускниця-хорошистка запрошує своїх подруг додому. Серед подруг – кілька медалісток. За їхньої присутності хорошистка зі слізьми та криком улаштовує матері істерику: "Мамо, ну чому ти не купила мені медаль? Чому ти не купила мені медаль? Грошей пошкодувала?" Місце дії – ви вже даруйте, знову Донецьк, точніше, тоді ще Сталіно. Час дії – 1949 рік, самий розквіт сталінського "порядку". Медаль тоді давала право вступати до будь-якого вишу без іспитів – узагалі без жодного.

А випускниці школи міркували, куди піти. Університету тоді в Донецьку не було. Вступати до педінституту вважалося порятунком для трієчників. Медінститут? Уже тоді, у розквіт сталінського "порядку", про нього ходила слава: вступити туди можна було або за гроші, або "своїм".

Для небагатих випускниць, чиї батьки загинули на фронті, і матері самі піднімали дітей, залишався єдиний вибір – індустріальний інститут; його гірничі й металургійні факультети того часу були переповнені дівчатами.

От же, до речі, цікаво: з давніх-давен праця лікарів та вчителів була ганебно низько оплачуваною. Пригадайте хоча б діалог головних героїв, лікаря та вчительки, рязановської "Іронії долі". А конкурси до медінститутів зашкалювали, туди йшли й ішли діти номенклатурників та працівників "радянської торгівлі" – діти тогочасних дворян та купців.

Мажори, виховані на тому, що вони – вищі за дітей "роботяг", колективно заразилися любов'ю до медицини? Чи вони заздалегідь розраховували, що по закінченні медінститутів отримуватимуть не лише зарплатню, далеко не лише?..

А чи знайомі вам такі слова, як "лапа" та "криша"? У 1970-80-х роки вони були дуже популярними в сім'ях майбутніх абітурієнтів; батьки випускників шкіл наввипередки кидалися шукати "лапи" та "криші".

Що це таке? "Лапа" – це співробітник вишу, який міг би гарантувати позитивні для абітурієнта результати вступних іспитів, незалежно від справжнього рівня його відповідей. "Криша" – це високий покровитель із компартійної номенклатури, чийого протеже жоден виш не насмілився б не прийняти.

І ще раз перепрошую за наведення історій саме з Донецька – ні, це місто тоді геть не було в цьому плані якимось особливим. Просто ці конкретні історії відбулися саме там.

І саме в Донбасі сьогодні змальовують радянські часи, мовляв, утрачений ідеал і просто-таки рай земний.

А ще 1970-х років у тому самому Донецьку розмови, навіть між незнайомими людьми – у транспорті, у чергах – так або інакше зводилися до обговорення найвищого обкомівського та міськкомівського начальства: хто що вкрав, хто кому скільки дав, хто які нелегальні оборудки провів, хто збив машиною людину й вийшов сухим із води. Не криючись, розповідали про хабарі в міліції та судах.

Куди ж поділася ця пам'ять?!..

І тих самих 1970-1980-х років західна совєтологія поряд із відсутністю свобод та антисемітизмом, як одну з головних вад радянського режиму, відзначала тотальну корупцію.

Нинішній розквіт корупції – це лише зайвий доказ:

Усе, що існує в Україні сьогодні – це остання стадія радянської суспільно-політичної системи.

Нинішня Україна – це УРСР, доведена до абсурду.

Боротьба з корупцією – вона й має стати ключовим кроком із десовєтизації України.

Борис Бахтєєв, спеціально для УП

powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)