Минск как форма правового абсурда

1393 просмотра
Вторник, 16 февраля 2016, 13:31
Евгений Билоножко
преподаватель Национального педагогического университета имени Драгоманова

Вміння домовлятися та вести діалог є основою соціально-політичного порозуміння та злагоди.

Форма діалогу може бути різною, але мета завжди одна – компроміс. Підставою успішного діалогу є спільний дискурсивний простір, паритетність та рівноправ'я всіх сторін.

Ведення діалогу виключає насилля (війну), однак будь-яка війна закінчується переговорами (діалогом).

Отож, постає питання – чи Мінські перемовини є діалогом, чи гібридним діалогом в умовах гібридної війни?

Місце діалогу створює ілюзію міжнародності та нейтралітету. В українських реаліях будь-яка подія, від наукової конференції до економічної співпраці, між Москвою, Києвом та Мінськом – є міжнародною за формою, але локально-провінційною за суттю.

Для більшості країн колишнього СРСР російська мова є і залишається засобом політичного, себто військового шантажу, а не культурного багатства. Тобто, спільна мова ведення переговорів у Мінську – не перевага, а недолік.

Найбільший парадокс Мінських угод – повноваження підписантів.

Угода про припинення вогню та конституційні зміни в Україні підписується:
– Кучмою – директивне рішення Порошенка;
– двома дипломатами – Росія та ОБСЄ;
– та двома приватними особами, які є представниками осіб, що зброєю захопили владу.

Український парламент – формально представник інтересів України – має виконувати рішення вище згаданих осіб. Далі більше.

Україна (A) хоче досягнути миру (Y), але не веде переговори з Д/ЛНР (В), переговори ведуться із представником Росії (С) за присутності В.

С не визнає себе стороною переговорів. А оголосило С країною-агресором.

Нагадаю, переговори йдуть на території, що неформально залежить від С і мовою суб'єкта С.

А хоче Y.
Y залежить від В і С.
А не визнає суб'єктність В.
С не визнає свою причетність до В і Y.
А мусить виконувати все, що підписано на території, що неформально залежить від С та мовою С.

Можливо я погано вчив логіку, можливо я не розумію причинно-наслідкових дій, але Мінські домовленості – формально-правовий абсурд.

Адже, для підвищення рівня легітимності та обов'язковості ці угоди підписувалися після погодження лідерами держав Нормандського або Женевського формату, часом у присутності уповноважених представників цих держав, затверджуються Радою Безпеки ООН.

Про що це говорить? Мінські переговори мають символічний та сакральний вимір, а не правовий чи політичний.

Тож вони цілком влаштовують Росію, яка діє виключно у площинні міфу та символів.

Вихід з патової ситуації – оголошення мирної конференції та проведення перемовин поза межами територіального і мовленнєвого "русского міра". 

Євгеній Білоножко, спеціально для УП

powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)