Прокурорская малина президента Порошенко

4385 просмотров
Понедельник, 25 апреля 2016, 12:45
Виктор Мороз
политический обозреватель

15 квітня набрав чинності надзвичайно демократичні і суціль європейські норми закону щодо прокурорського самоврядування, які можуть надовго поставити хрест на реформуванні старого й зогнилого інституту вітчизняної прокуратури.

Чи є тому рада?

Отже, норми нового закону про прокуратуру щодо органів прокурорського самоврядування мають стати гарантією забезпечення незалежності прокуратури.

Саме органи самоврядування, а не генпрокурор одноосібно, мають приймати рішення щодо призначення прокурорів на керівні (адміністративні) посади та стояти на захисті прокурорів від будь-яких спроб втручання у їхню незалежність.

Ну що може бути краще для функціонування вільних і незалежних слуг Закону?!

Отже, в Україні мають функціонувати два такі органи: Всеукраїнська конференція працівників прокуратури і Рада прокурорів України.

Всеукраїнська конференція призначає прокурорів до Ради прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Кваліфкомісія відповідає за добір, призначення та звільнення прокурорів, а також розглядає скарги на прокурорів і притягає їх до дисциплінарної відповідальності.

Рада прокурорів відповідає за погодження призначення прокурорів на адміністративні посади.

Все, як бачите, дуже демократично і по-європейськи.

Але вся драматургія в тім, що така послідовність набуття чинності закону надовго консервує стару систему прокуратури, де ще не тільки демократичний кінь не валявся, а де й, за великим рахунком, законом давно вже не пахне.

І хто б нині не прийшов генеральним прокурором на Різницьку – у нових умовах він буде всього лиш весільним генералом. Тим більше, коли пройде норма закону, де на цю посаду може бути призначена людина без юридичної освіти і без юридичної практики.

Тому спочатку за простою логікою і послідовністю дій мала б бути в прокуратурі кадрова революція, проведена новим і прогресивним прокурором, а вже потім мала б набратися чинності нова норма закону щодо самоврядування.

Усе ніби дуже просто.

Залишається лише вияснити: ця проста й усім зрозуміла послідовність порушена випадково, чи так було задумано? І ким?

Звичайно, усе можна пояснити випадковістю і послатися на те, що, мовляв, вчасно не схаменулися. За іншими не менш важливими справами – у країні практично війна, два місяці тривала політична криза тощо – просто не вгледіли послідовність власних дій.

Ніби переконливо звучить: усі ми люди й схильні помилятися.

Однак у країні, де існують принаймні чотири паралельні структури найвищих органів влади, котрі займаються законодавчим забезпеченням – міністерство юстиції КМ, профільне управління АП, департамент КМ, юридичне управління ВР – гріх великий посилатися на забудькуватість. Чого тоді варті всі ці установи, котрі давно вже слід привести до розумного знаменника, скоротивши все зайве?!

Залишається єдиний висновок: усе це відбулося не від фатальної неуваги, а, очевидно, зовсім із інших причин. Для цього просто слід простежити елементарні причино-наслідкові зв’язки, що відбулися останнім часом на Печерських пагорбах.

Напередодні набуття чинності норм про самоврядування нового закону 12 квітня цього року на той час народний депутат України і представник президента Степан Іванович Кубів реєструє за номером 4379 законопроект, який дозволяє обрання генеральним прокурором людини без спеціальної освіти й без юридичної практики. Законопроект містить у тому числі норму про відтермінування початку діяльності органів прокурорського самоврядування на рік, до квітня-2017.

Можна довго сперечатися про те, що закон готувався під одну конкретну людину. Взагалі це не є добре. А тим більше, коли мова йде про нинішнього лідера фракції БПП Юрія Луценка, котрий із запального, задиркуватого демократа і блискучого оратора, загартованого застінками Януковича, перетворився у досить примітивного партійного функціонера й друга українських олігархів. Але, принаймні, за такого порядку послідовність дій була б збережена.

Однак напередодні вступу в дію норм закону про прокуратуру автор законопроекту №4379 відкликає документ із розгляду. І таким чином залишає Юрія Віталійовича наодинці з зубрами й мамонтами прокуратури; на той час існують уже інші законопроекти, котрі обумовлюють зміни лише в частині лібералізації вимог до майбутнього генерального прокурора.

Залишається лише з’ясувати: команда президента вирішила Луценка в темну використати?

Втім, нехай пан Юрій сам з’ясовує свої стосунки з нинішнім патроном.

А щодо небажання президента і його команди серйозно реформувати правосуддя, то це справжня українська трагедія. І вона ще раз свідчить про те, що нинішні кадрові рокіровки нічого принципово не змінять.

Прокурорську малину можна змінити лише з президентською. Або ж на всьому бермудському владному печерському трикутнику створити постійно діючий Майдан. Нікого не впускати до нього і не випускати. Аж доки все не зроблять правильно.

Майже жарт… Чомусь тільки не смішно.

26 квітня у фатальний для України день – на прокурорській конференції відбудеться консервування української прокурорської малини. Що, очевидно, цілком задовольняє президента.

Цікаво, а як Юрію Віталійовичу? Може, це він сам виявився охочим до прокурорського мазохізму і став мовчазним учасником дивної комбінації?

А Кубів після цього опинився першим віце-прем’єром і тепер буде "реструктурувати" не тільки заощадження Нацбанку, а й бюджет. І це теж не смішно.

Чи не так?

Віктор Мороз, політичний оглядач, публіцист, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Земельный децентрализация — откладывать дальше нельзя, нужно принимать
Что ограничивает дальнейшее внедрение земельной реформы и каких изменений ожидать после передачи полномочий местной власти. (укр.)
Коммуницируйте и делайте это профессионально, а не ищите "волшебную кнопку"
Анализ местных выборов с точки зрения применения коммуникационых инструментов, главные отличия бизнес- и политических коммуникаций и ошибки, которые допустили участники политических проектов.
Ядерный компромисс Трампа: зачем США идут на уступки в диалоге с РФ
Вашингтон внезапно смягчил свою позицию в вопросе продления действия СНВ-3, последнего "ядерного" договора, подписанного США и РФ.
Координированная атака на Нафтогаз? А если копнуть глубже...
Что не так с реформой корпоративного управления, которое подается как большое достижение руководства "Нафтогаза". (укр.)
Лидерство или откат: что делать в здравоохранении после 2020 года
Как нашей медицине продолжить путь изменений и сделать так, чтобы их почувствовали медики и пациенты по всей стране? (укр.)
Окружной Конституционный суд Украины. Кто и почему уничтожает антикоррупционную реформу?
Попытки подорвать легитимность антикоррупционных органов стали системными. (укр.)
Как альтернативная энергетика убивает экономику
"Укрэнерго" повышает тариф, чтобы покрыть расходы на "зеленую" энергетику. В результате растут цены на товары и услуги, а платят за это потребители. (укр.)