Почему рейтинги лучших городов не имеют смысла

1748 просмотров
Воскресенье, 07 октября 2018, 13:00
Павел Федорив
специалист по городской географии Аналитического центра CEDOS

Часто натрапляю в медіа на "сенсаційні" новини про черговий рейтинг найкращих міст в Україні.

Втім, коли ближче придивляюсь і до новин, і до рейтингів, розумію: списки "найкращих міст для життя" такі ж корисні, як і списки "найкращої їжі для їжі".

Трошки історії. Як з’явилися перші рейтинги? Консалтингові фірми намагалися розрахувати вартість життя в різних містах для міжнародних компаній.

Маючи ці дані, компанія могла запропонувати працівникам зарплату, яка справді підійде для проживання в кожному конкретному місті. Побічним продуктом цих підрахунків стали рейтинги, які потім перетворилися на орієнтир для всіх мобільних груп населення.

Рейтинги можуть бути корисними також для власників мобільного капіталу – для того, щоб розуміти, де зараз можна найбільш вигідно вкласти гроші.

Але мобільні групи та власники крупного капіталу – лише мала частина мешканців міст, а тому ці рейтинги не можна робити основою для розробки міської політики для всіх.

Чому ж мешканці міст радіють з того, що їхнє опинилося на перших місцях, а влада, потрясаючи рейтингами, говорить про свою ефективність?

Мені здається, тут справа в перенесенні ідеї конкурентоспроможності зі сфери бізнесу в сферу міського управління.

Втім, хоч би як нам не хотілося все спростити, міста – не фірми, а мери – не директори.

По-перше, міста рідко можуть просто збанкрутувати і припинити своє існування. По-друге, директори діють в інтересах власників, а от мери мають діяти в інтересах усієї громади міста. Громада складається з різних прошарків і не має власників.

Розглянемо на прикладі. Ось місто Ікс отримало високий бал у рейтингу в категорії "транспорт". Цей бал може означати геть різні речі.

Можливо, виміряли, що в місті чи в його аеропорту багато пасажирів і літаків. А може, підрахували, скільки вам коштуватиме користування в цьому місті громадським транспортом, і наскільки зручними будуть у цьому транспорті умови за ці гроші.

Різні групи населення зацікавлені в різних значеннях індикатора "транспорт". Тому якість роботи міської влади не можна оцінити по тому, який бал отримало місто в категорії "транспорт".

Адже рейтинги не покажуть якості роботи влади для громади – тільки для обмеженого кола жителів. Або для тих, хто транспортує ресурси і зацікавлені в літаках і пасажирах. Або для тих, хто користується трамваями. Геть рідко – для всіх.

Тим часом, заради "брендування" та "конкурентоспроможності" міст-ніби-бізнесів міська влада проводить культурні і спортивні мегаподії, будує для них інфраструктуру.

Всі ці дії часто не виправдовують себе. Часто стадіони та концерт-холи залишаються пустими і занепадають після чергового "щосьтамбачення". Що дала така подія громаді міста, окрім витрат на будівництво?

Зрештою, ще в кінці 80-х географ Девід Гарві писав, що в таких спробах "закріпити" мобільний капітал та населення міська влада часто навпаки робить їх мобільнішими. Якщо в кожного міста є ідентичні конференц-центри, то саміт чи конференція можуть бути проведені будь-де.

Як і в будь-яких інших досліджень, у індексів та рейтингів міст є обмеження. Ми в CEDOS радимо не тиражувати результати рейтингувань як абсолютну істину про стан міського розвитку.

Замість цього пропонуємо кожного разу звертати увагу: хто автори, аудиторія рейтингу, яка в нього методологія. Тобто які саме показники виміряні, і для кого це важливо.

Поцікавтеся – чому якесь місто опинилось на такій позиції? Яка політика проводиться там? Що з цього ви хотіли б мати в своєму місті, і як воно би вплинуло безпосередньо на вас?

Якщо ж ви займаєтеся міською політикою, зверніть увагу: індекси та рейтинги лише показують, що відбувається в цей конкретний момент для обмеженої кількості людей та інших ресурсів.

Рейтинги не пояснюють, чому так сталося, і чиї інтереси в місті не задовольняються. Для обґрунтованої політики потрібні більш вичерпні знання.

Павло Федорів, спеціаліст з міської географії Аналітичного центру CEDOS

Спеціально для УП



powered by lun.ua
Президенты меняются. Струковщина в судах forever?
Гарантировано войдет в историю Украины только тот государственный деятель, который осознает: стране нужен не послушный власти суд, не инструмент для решения текущих проблем, а суд независимый, который руководствуется исключительно Законом. (укр.)
Можно ли навести порядок в хаотичном движении бюджетных потоков
Закон о государственной помощи в стране начал работать, однако без внесения в него изменений эффективного регулирования сектора не будет. (укр.)
Лондонское пике Игоря Коломойского по делу Приватбанка
Решение Апелляционного суда Лондона и Уэльса подтвердило, что английский суд обладает юрисдикцией для рассмотрения иска ПриватБанка о мошенничестве со стороны Игоря Коломойского и Геннадия Боголюбова. Почему это важно?
Если бы в опере пели на украинском, я бы к ней ходил бы
Из когда-то демократического жанра опера становится узко елитистским. Для большинства сегодняшних молодых людей имена Россини, Доницетти, Верди и Вагнера, уже не говорят ничего, или почти ничего. (укр.)
Обличители коррупции: На старт! Внимание! Марш!
Важно начать с чего-то конкретного, в данном случае именно с обличителей коррупции, и довести эти законодательные инициативы до хороших показательных результатов, а уже потом браться за более масштабные и, безусловно, очень правильные вещи, такие как защита всех обличителей. (укр.)
Место украинцев в польской политике: неприятный урок выборов в Сейм
Для абсолютного большинства поляков голосование за украинку – это акт отрицания доминирующей модели польскости, которая про кровь и землю, но никак не про равенство. Менее понятна позиция украинской общины. (укр.)
Троянськие кони среди иностранных инвесторов
Должна ли Украина в условиях военной агрессии контролировать инвесторов для обеспечения собственных экономических интересов? (укр.)