Ты мне слово, я тебя – в тюрьму

1846 просмотров
Четверг, 22 ноября 2018, 14:30
Владислава СмолинскаяVladyslava Smolinska
юрист юридической компании "Миллер"

П’яті ювілейні роковини Революції Гідності окремі представники президентської фракції відзначили по-своєму, "по-новому". Підготувалися заздалегідь. Ще звечора на сайті парламенту з’явився проект закону №9306, яким депутати пропонують криміналізувати наклеп.

"В останній час в Україні, на жаль, свободу слова все частіше плутають зі вседозволеністю поширення відверто неперевірених, а то і зовсім помилкових фактів", – аргументують свою позицію автори ініціативи Артур Палатний, Олег Велікін та Микола Паламарчук.

Прізвище останнього протягом декількох тижнів часто з’являється на шпальтах ЗМІ в контексті вбивства активістки Катерини Гандзюк: в організації злочину правоохоронці звинувачують екс-помічника нардепа.

Саме ці згадки в ЗМІ, до речі, стали поштовхом для Паламарчука згадати про злощасні диктаторські закони 16 січня 2014 року, одним із пунктів яких була криміналізація наклепу.

Родзинкою до всього стало те, що за основу проекту нової статті, найвірогідніше, просто взяли статтю про наклеп із КК України в редакції 1960 року. Декомунізація в дії, не інакше.

"Наклеп" є і сьогодні

Варто наголосити, що на сьогоднішній день питання захисту честі, гідності та ділової репутації є частиною цивільної юстиції. Тобто будь-яка фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї чи членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь та на спростування цієї інформації.

Громадянин або юридична особа, стосовно яких у теле- або радіопрограмі поширили відомості, які не відповідають дійсності або порушують їхні права і законні інтереси, мають право на відповідь у програмах цієї телерадіоорганізації.  

При цьому навіть якщо особисте немайнове право фізичної особи порушується у ЗМІ, творі тощо, які тільки готуються до випуску, суд може заборонити розповсюдження цієї інформації.

Якщо ж їх уже випустили в світ, то суд може припинити їхнє розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо останнє неможливе – можна зобов’язати взагалі вилучити тираж та знищити його.

Окрім цього, якщо недостовірна інформація міститься в документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

А якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової чи моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Кримінальний наклеп?

У запропонованій редакції депутатів фракції БПП йдеться про поширення відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію.

За це Паламарчук, Палатний та Велікін пропонують встановити відповідальність у вигляді штрафу від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (тобто від 3400 до 8500 гривень) або виправних робіт на строк до 1 року, або обмеження волі до двох років.

Якщо ви вчинете аналогічні дії, але вже в публічній площині – у творах, ЗМІ або навіть в інтернеті – вас можуть покарати вдвічі більшим штрафом: від 500 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (тобто від 8500 до 25 500 гривень) або виправними роботами на строк від 1 до 2 років, або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років.

Проте найцікавіше в законопроекті починається трохи згодом. Автори пропонують ще жорсткіше посилити відповідальність за наклеп.

Наприклад, якщо поширена вами інформація звинувачуватиме людину у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, вас покарають обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Паламарчук VS ЗМІ

"Одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до вчинення особливо тяжкого злочину (напад на громадську активістку К. Гандзюк)", – пишуть депутати від БПП у пояснювальній записці до законопроекту.  

Не важко здогадатися, що мова про автора законопроекту, нардепа Паламарчука, та про опубліковану в матеріалі The Newsroom інформацію щодо причетності його екс-помічника Павловського до вбивства Катерини. Мабуть, таким чином Паламарчук за допомогою цього законопроекту вирішив створити собі зручний майданчик для позову проти авторів матеріалу.

Фактично, тим самим визнаючи: документ "прописаний" під конкретний кейс.

Втім, згадуючи, як оперативно народні депутати можуть знайти голоси та змінити законодавство під конкретного генерального прокурора, не дивно, що схема із прийняттям "одноденних" законодавчих ініціатив – цілком робоча для цього скликання.  

При цьому, незважаючи на те, що в пояснювальній записці до законопроекту автори наголошують, що журналісти "досить часто публікують і поширюють інформацію, яка не відповідає дійсності", саме журналістські матеріали стали підставою для Паламарчука звільнити двох зі своїх помічників.

Спочатку Ігоря Павловського, після публікації в The Newsroom, а згодом і Валерія Одінцова. Останнього нардеп за дивним збігом обставин звільнив одразу після публікації на "Українській правді", де вперше в ЗМІ з’явилося прізвище Одінцова.  

У матеріалі журналісти опублікували частину ухвали Херсонського міського суду від 31 серпня 2018 року. Там працівники суду в описі епізоду за участі підозрюваних та "ОСОБИ_10" помилково один раз написали реальне прізвище останнього – "Одинцов".

Виходить, що підставою для звільнення вказаних помічників стало розголошення інформації про їхню можливу причетність, а не сам факт причетності, про яку, напевно, мало бути відомо нардепу Паламарчуку.

За французьким прикладом

Великий сумнів викликає також посилання в пояснювальній записці на міжнародну практику з метою обґрунтування необхідності прийняття законопроекту .

"У Франції за наклеп можна поплатитися не тільки штрафом аж до 45 тисяч євро або тюремним строком до п'яти років, а й забороною займатися певними видами професійної діяльності", – впевнено зазначають автори законопроекту.

Насправді, якщо відкрити французьке законодавство, стане зрозуміло: максимальний тюремний строк як покарання за наклеп у Франції обмежується 1 роком, а штраф у 45 тисяч євро застосовують у крайніх випадках наклепу щодо расового походження, кольору шкіри чи сексуальної орієнтації.

У пояснювальній записці до проекту закону надається також довгий перелік держав, у яких встановлено кримінальну відповідальність за наклеп. При цьому народні обранці не звернули увагу на інше: у 2012 році Комітет ООН з прав людини опублікував заяву, що державам-сторонам Міжнародного пакту про громадянські та політичні права варто розглянути можливість декриміналізації наклепу.

Варто нагадати українським законодавцям, що наша країна – сторона Пакту, та в нас діє примат міжнародного права над національним.

Мова вже не йде про велику кількість рішень Європейського суду з прав людини, у яких вироки національних судів про притягнення до відповідальності за наклеп визнавали порушенням статті 10 Європейської конвенції з прав людини. Остання стосується свободи вираження поглядів.

Тож Паламарчук, Палатний та Велікін акурат до річниці Дня Гідності просто нагадали всім українцям моделі поведінки їхніх "попередників" з Партії регіонів прикладу 2014 року. Тоді Рада з порушенням регламенту та попри гостру критику громадськості провела так звані "диктаторські закони 16 січня".  

Спіраль історії повторюється через майже 5 років: все ті ж представники президентської фракції, та ж риторика, ті ж ініціативи.

Різниця тільки в тому, що сьогодні українське громадянське суспільство вже готове до таких спектаклів – голосування "на руках" вдруге влада протягнути не зможе.

Та й діагноз її представникам поставити тепер легше: рецидив диктаторської лихоманки на додачу до корупціогенної пухлини в мозку.

Рік п’ятий, стадія четверта. Невиліковна.

Владислава Смолінська, Масі Найєм, для УП

powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)