Государство "на ручке", или Как расширяют кладбище надежд

2377 просмотров
Четверг, 14 февраля 2019, 17:10
Дмитрий НаталухаДмитро Наталуха
партнер Lead/Augury Strategic Communications

Оприлюднення 13-го лютого розмов народного депутата БПП Олександра Черненка пролило світло на доволі потворну реальність. Реальність того, що країна, яка всіма силами намагалась вирватись із режиму "ручного керування" з курсом на Москву, за 5 років так і не перейшла з "механіки" на "автомат".

А це означає, що курс досі можна змінити будь-якої миті.

Купірування цінностей і кладовище надій

Скільки не закріплюй у конституції "Європейський вектор", цінності і принципи, які зробили Європу Європою, на папері не зафіксуєш. Їх або плекають, або купірують.

Як випещуються такі принципи, як "невідворотність покарання", "політична нейтральність державних службовців", "вільна конкуренція" та інші? Виключно шляхом створення автономних і незалежних інституцій, які забезпечуватимуть дотримання цих принципів незалежно від того, яке прізвище носить чинний керівник держави.

Як купіруються такі принципи? Прямо протилежними процесами – створенням залежних і підзвітних структур, яким в ручному режимі наказують здійснювати ті функції, які відповідають чинній політичній кон'юнктурі керівника держави.

Тому, коли депутату від партії парламентської більшості "Блоку Петра Порошенка", голові лічильної комісії Верховної Ради та голові підкомітету з питань виборів і референдумів Олександру Черненку в телефонному режимі ставлять задачі перешкодити трансляції певного телешоу, а він звітує по телефону, що "є ще кілька ідей, як збити серіал […] будемо робити, ми переможем обов'язково", то це якраз другий випадок.

Цю фразу можна почути на аудіозаписах, які разом із прінтскрінами переписки у WhatsApp виклав у мережу журналіст Олександр Дубінський.

В оприлюднених матеріалах Черненко буцімто веде переписку із найближчим помічником президента, зі слів самого Дубінського – "перпом Оніщенком", що може означати "перший помічник".

В переписці обговорюються варіанти дискредитації Володимира Зеленського і третього сезону серіалу "Слуга народу" із залученням самого Олександра Черненка, ГО Комітет виборців України, ЦВК, НацРади з телебачення і радіомовлення разом із Громадською радою при цьому органі та деяких ЗМІ.

Співрозмовник Черненка по переписці постійно посилається на начебто безпосередню реакцію "1" ("першого", тобто "президента") і просить Черненка надсилати відповіді голосовими повідомленнями, начебто для того, щоб їх почув особисто сам президент.

Саме записи цих голосових повідомлень і виклав у мережу Дубінський.

Олександр Черненко визнав автентичність аудіозаписів, щоправда, уточнив, що вони вирвані з контексту.

Відверто кажучи, складається враження, що він став жертвою пранкера, який, представившись іншою особою, викликав у нього настільки високий рівень довіри або пієтету, що пан Черненко одразу здав всі "явки і паролі".

Читайте по темі:

Зеленський прокоментував претензії до серіалу "Слуга народу"

І можна було б йому поспівчувати, якщо б не усвідомлення того, що саме він каже і які наслідки у тих дій, які він здійснив або пропонує здійснити відносно телесеріалу.

Наприклад: "Ми натравимо громадськість на цей серіал, як тільки він вийде".

Це еталонний приклад того, як треба знищувати будь-які примарні надії на незаангажованість і збалансованість громадських організацій.

Бо коли пан Черненко говорить про це від імені громадської організації Комітету Виборців України (КВУ), головою якого він є, і чиєю ключовою ідеєю заснування було "[…] здійснення незалежного громадського моніторингу виборчих процесів […]", то кожен звук, який при цьому вилітає з його вуст, це цвях в труну якраз тієї незалежності й неупередженості КВУ, на яких він засновувався.

А коли він імовірно погоджує текст заяви КВУ, яка і справді була опублікована на наступний день, зі своїм співрозмовником, то кожна літера в цій погодженій буцімто з Адміністрацією президента заяві – це жменька землі, якою присипана вищезгадана труна.

Хотіли наочний приклад купірування? Ось він, вище. Хрестоматійний.

На аудіозаписі депутат Черненко також говорить, що "консультується з Женею Радченком". Мова, ймовірно, про чинного заступника голови Центральної виборчої комісії – Євгена Володимировича Радченка.

Знаючи, що аудіозапис справжній, пояснювати, наскільки цей факт б'є по заявленій неупередженості й об'єктивності ЦВК як інституції, сподіваюсь, не варто. Могилка для незаангажованості ще однієї державної установи.

Loading...

На аудіозаписі також згадується Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (НацРада), в тому числі – її голова Юрій Анатолійович Артеменко, а також Громадська рада, утворена при цьому органі.

Згадуються всі вони, звісно, в контексті того, що саме їм треба зробити і яку позицію зайняти, щоб серіал не був допущений до трансляції. Тобто, знову "ручне керування".

Причому примітний саме намір використати Громадську раду для старту перевірки, що називається – "чужими руками". Громадський орган, який якраз і має стежити за об'єктивністю і неупередженістю державного органу, мають намір абсолютно свідомо використати як заслонного коня (a stalking horse) для атаки конкурентів.

Як бачимо, за дуже короткий відрізок часу у нас утворилось невеличке кладовище надій і сподівань, на автономність і неупередженість інституцій. Хоча, якщо бути відвертими, то, напевне, не утворилось, а просто розширилось.

Кладовище, над входом на яке хитається собі на вітрі й поскрипує табличка із назвою "Ручне керування".

Держава "на ручці"

Тепер, чому це важливо. Особливо тим, для кого Європа і її принципи становлять справжню, а не номінальну цінність. Декілька фактів для тих, хто трошки підзабув модерну історію України.

Отже, напередодні Дня незалежності України у 2011 році тодішній президент України Віктор Янукович публікує програмну статтю, в якій зазначає:

"Незважаючи на труднощі, головний крок уже зроблено: ми остаточно визначилися зі своїм майбутнім. Європейський вибір став основою зовнішньополітичної ідентичності України. А європейські цінності - основою нашого розвитку".

Пізніше, у листопаді того ж року, у Києві проходить фінальний етап переговорів між Україною і ЄС щодо укладення Угоди про асоціацію.

Незабаром, в грудні, тодішні лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. А вже 30 березня 2012 року у Брюсселі Павло Клімкін, який тоді обіймав посаду заступника міністра зовнішніх справ Леоніда Кожари, парафував угоду.

20 червня 2013 року Комітет Верховної Ради з питань євроінтеграції оприлюднив робочий переклад тексту Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка мала бути підписана 28 листопада 2013 року. Це був апогей зближення України і ЄС. Нам всім здавалося, що тепер асоціації ніщо не завадить.

Але 21 листопада 2013 року Уряд оголосив про призупинення підготовки до підписання угоди, а що було далі – всім нам добре відомо.

Як бачимо, опальний Віктор Янукович до останнього публічно підтримував і лобіював ідею євроінтеграції. Ба більше, було прийнято цілу низку документів, які мали засвідчити незворотність обраного курсу – в сторону ЄС, геть від Москви.

Але в останній момент з курсу звернули. І жоден державний орган чи чиновник публічно не висловив свої заперечення на цей рахунок. Бо весь державний апарат був тоді "ручний".

На жаль, складається стійке враження, що таким він і залишився. І історії за участю депутата Черненка – тому найгірше підтвердження.

І справа навіть не в тому серіалі, чи у кандидаті в президенти, якого цей серіал виставить у вигідному світлі.

Річ у тому, що народ, який з 2014 року бореться проти нав'язування чужої думки, проти виконання чужих рішень, проти несправедливості, за свободу і право вибору, незалежно від того, подобається цей вибір чи ні, сором'язливо замовчує і приймає цю ситуацію.

Приймає той можливий факт, що вибори будуть фальсифіковані через узгоджену діяльність державних інституцій зі стримування інших кандидатів. Тому що їм подобається той кандидат, в інтересах якого це може робитись, і не подобається інший кандидат, про чий телесеріал йде мова.

Але якщо суспільство, яке хоче жити за європейськими цінностями, готове терпіти паплюження цих цінностей заради перемоги свого фаворита – пробачте, але у цього суспільства шизофренія.

Бо якщо це суспільство не розуміє очевидні речі, що "ручне керування" виборами – це консервація "ручного керування державою", то у нього проблеми або з логікою, або з пам'яттю.

Адже на моїй пам'яті досі ті події, коли в ручному режимі розвернули європейський вектор країни на 180 градусів, а потім віддали наказ відкрити вогонь по беззахисних людях.

Замість епілогу

Більшість з нас мешкає в багатоповерхових будинках. У наших квартирах тече вода, коли ми відкриваємо кран, ліфт їздить, коли ми тиснемо на кнопки, електронний замок на вході в під'їзд спрацьовує, коли ми підносимо магнітний ключ.

Тобто всі процеси відбуваються автономно, незалежно від нас. Нам потрібно лише "активувати" їх, і ми розраховуємо, що вони відбудуться автоматично.

А тепер уявіть ситуацію, коли для того, щоб з крана пішла вода, треба відкрити його і потім набрати якогось Віталійовича. Щоб піднятись на 9 поверх, треба зайти в кабінет до якогось Івановича, який дасть команду 10 мужикам на даху затягнути тебе нагору на мотузках. А щоб потрапити до себе в під'їзд, треба щодня стояти в черзі на перевірці документів і сумок , та й то, лише у спеціально відведені години.

Механічне, або ручне керування інституціями, і, як наслідок, державою ставить питання про необхідність такої держави в принципі. А там, де державні функції підміняються міжклановими домовленостями, там точно не Європа, хто б що б не вписував у конституцію.

***

Як писала "Українська правда", Комітет виборців звернувся до ЦВК та Нацради з телебачення з проханням перевірити, чи не суперечить серіал "Слуга народу" за участю одного з кандидатів в президенти, Володимира Зеленського, закону про вибори - зокрема проведенню передвиборної агітації.

До того журналіст 1+1 Олександр Дубинський заявив, що чинний президент Петро Порошенко через депутата БПП та екс-голову правління КВУ Олександра Черненка, за допомогою чиновників ЦВК і Нацради з телебачення намагається не допустити в ефір серіал "Слуга Народу-3".

А Зеленський, тим часом, подякував усім за рекламу.

Дмитро Наталуха, спеціально для УП



powered by lun.ua
Стоит ли будить "спящие лицензии" на добычу нефти и газа в Украине
Какие дополнительные шаги можно предпринять для уменьшения количества "спящих лицензий" и как они влияют на экономику Украины? (укр.)
Начало работы Антикоррсуда: как выйти из возможного коллапса с тысячами дел
Есть риск, что каких-либо приговоров для топ-коррупционеров придется ждать годами, а некоторые из фигурантов коррупционных дел смогут получить "амнистию" или даже компенсацию. Что может произойти с ВАС. (укр.)
Что нам стоит перенять у кинотеатров Польши
Ноу-хау, это возможность смотреть фильмы людям с инвалидностью – помимо помостов для коляске, которые есть на каждом шагу, в кинозале предусмотрены специальные места для таких зрителей. (укр.)
Реформа спорта: кому нужны изменения и кто их боится
Мы, как прогрессивное общество, должны определить, что для нас первично: медали, массовость или безопасность государства? (укр.)
Планирование перед арестом: место совпадения интересов АРМА и бизнеса
От планирования перед арестом выиграют все: прокуроры, суды, АРМА, госбюджет, владельцы арестованных активов и новые управляющие. (укр.)
Украинский парад в столице России
Бытует мнение, что в нашей истории мало светлых страниц и побед. Грандиозный украинский военный парад в столице России: как это было? (укр.)
Советы для чайников. К чему надо быть готовыми новым чиновникам
С какими реалиями придется столкнуться новым чиновникам и как по дороге не потерять желание изменить страну – рассказывает бывшая заместитель министра здравоохранения Украины по вопросам евроинтеграции. (укр.)