Экологическая катастрофа под Киевом. При чем тут выборы?

000
Среда, 27 февраля 2019, 14:30
Алексей ЗиневичЗіневий Олексій
общественный деятель, основатель проекта "Общественная Инициатива" и ИА "Погляд"

Попри спротив громади, в Ірпені забудовують річку, наражаючи на небезпеку всю околицю включно зі столицею.

У ніч на 26-е лютого і кілька днів тому мешканці західної околиці столиці могли відчувати у повітрі запах паленого торфу. І могли зауважити, що "цього року якось рано". Адже зазвичай торф у заплаві річки Ірпінь горить під час літньої спеки.

Але цього разу "запалювала" не природа. Торф'яники просто під боком у киян підпалили люди. Аби "викурити" із заплави активістів, які заважають забудові – чи не наймасштабнішому проекту в рамках великого перетворення колись зеленого Ірпеня на "бетонне гетто".

Заплава річки Ірпінь – це територія, яка розкинулась по обидва боки мосту "нової" траси із Києва з району Новобіличі перед самим в'їздом у місто. Площа заплави – понад 364 га, або 520 футбольних полів типу НСК "Олімпійський". Кількість квартир, які можна тут побудувати, перевищує сотні тисяч.

Це ласий шмат землі, де за генпланом-2012 року планували створити зону рекреації – лугопарк для відпочинку місцевих мешканців. Але виявилося, що забудова заплави нині – велика мрія місцевої влади в Ірпені.

Її узаконили "оновленим" генеральним планом, ухваленим наприкінці минулого року в міськраді за участю "тітушок" і під гучні протести громадських активістів.

Протистояння було настільки гарячим, що народні депутати ініціювали проведення дострокових виборів міської ради – на додачу до виборів мера, які і так давно вже мали провести, бо формально Володимир Карплюк подав у відставку ще 2 серпня 2018 року.

За масштабами проект забудови заплави нагадує підняття цілини в Середній Азії в радянські часи: на території пустки збираються звести "місто-сад". Однак ірпінська "цілина" може відповісти ненажерливим забудовникам набагато жорсткіше і набагато швидше, ніж за союзу.

Проблемна зона

Справа в тому, що забудова несе масу проблем, про які говорять і екологи (минулого року Інститут водних проблем і меліорації НААНУ провів комплексну експертизу території), і громадські активісти.

  • Передусім це ризики підтоплення нових будинків, адже ґрунтові води тут залягають дуже близько до поверхні, а 10-поверхівки споруджують, засипаючи меліоративні канали. І це навіть без урахування сильних повеней, які кожні 5-10 років виводять річку Ірпінь далеко з берегів, піднімаючи рівень води ще вище.

Через порушення роботи дренажної системи радянських часів, якою оперезана вся заплава, можуть бути проблеми із відведенням ґрунтових вод із довколишніх садиб в радіусі 300-350 метрів від новобудов.

  • Крім того, через ці ж проблеми можуть почастішати спалахи торф'яників – не найприємніше сусідство і для новоселів, і для киян.
  • Також планована забудова супроводжується низкою порушень законодавства.

Територія розташована за межами міста і міська рада просто не мала права її розплановувати під забудову.

Крім того, це ще й сільгоспземлі та пасовища, зміна цільового призначення яких мала б відбуватися за особливою процедурою.

Хронологія підвищення градусу

24 січня 2019 року на черговій сесії міської ради знову повернулися до питання заплави – і в порушення закону дозволили "видобуток" торфу на приватній ділянці на заплаві.

Робити цього вони теж не мали права, бо торф'яники – особливо цінні ґрунти, ними може розпоряджатися тільки Кабмін.

Ще восени 2018 року на заплаві заради забудови зламали ірпінський шлюз, аби спустити воду до мінімуму – щоб вона не заважала роботі техніки. Щоправда, водгосп мав для такого формальний привід – звернення сільгосппідприємств, яким річка начебто заважала збирати урожай.

Взимку на річці Ірпінь почала гинути риба, бо рівень води подекуди опустився до 10-15 см замість звичних метра-півтора. А перший екскаватор та вантажівки з'явилися 4 лютого – почався видобуток торфу на земельних ділянках в районі 6 шлюзу.

Куди і на яких підставах вивозять торф – неясно, а от будівельне сміття, яким засипають порожнечу, що утворюється – очевидно, "фундамент" для майбутніх новобудов.

Місцеві активісти, які протистоять забудовам, об'єднали зусилля із екологами, аби зупинити свавільне перетворення річки Ірпінь на болото, а її заплави – на черговий спальний мікрорайон Києва та ще й з ризиками для життя людей. І прийшли фізично захищати територію.

Видобуток торфу тимчасово вдалося зупинити, частина техніки зникла. Проте вже в наступні дні беззаконня відновилося.

Із перемінним успіхом протягом тижня завдяки постійному чергуванню активістам вдавалося "відловлювати" вантажівки та екскаватори без належних документів.

Чергового піку протистояння досягло у ніч із 16 на 17 лютого, коли депутату Ірпінської міської ради Лаврентію Кухалейшвілі у дворі власного будинку спалили машину. Він був одним із організаторів акцій протесту, особисто збирав напередодні понад 100 людей і зупиняв техніку на заплаві.

Це, до слова, вже другий автомобіль, який Лаврентію спалили через його активну громадянську позицію і постійний захист зелених зон, протистояння незаконним забудовам.

Та і на цьому помста забудовників не скінчилась. За кілька днів стався напад на 18-річного активіста Артема Левківського, який також активно агітує людей протестувати проти забудови річки. Йому невідомі бризнули в обличчя з балончика, попередньо заламавши руки в центрі міста, коли студент повертався з акції під міською радою.

Схоже, заплаву таки дуже хочеться перетворити на бетонні джунглі, дотично зруйнувавши екосистему річки, поставивши під загрозу життя майбутніх новоселів і здоров'я киян із західних околиць.

Джерело грошей

До чого тут все-таки вибори, спитаєте ви? Справа в тому, що колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк, який стоїть за незаконною забудовою, буде, судячи з усього, погодженим кандидатом у народні депутати від партії влади (якою б вона не була після президентських виборів).

А відтак, що більше будинків йому із молодшими партнерами вдасться звести на підзвітній чи навіть не належній їм території, то більше грошей вони зможуть виручити для проведення виборчої кампанії.

Нині ж Карплюка сприймають як відповідального за "результат" для влади на президентських виборах, від якого і буде залежати остаточна підтримка на парламентських. Завдяки яким Карплюк дуже хоче отримати недоторканість і уникнути відповідальності за всіма кримінальними справами, що "висять" у нього над головою.

Саме тому заплава – це не проект із розбудови міста чи створення нового затишного мікрорайону із турботою про його мешканців. Це купи необлікованої, неоподаткованої готівки, які можуть і повинні піти на закупку будь-яких технологій, що дозволять колишньому меру стати парламентарем.

Шкода лише, що громада геть не поділяє таких планів скандального екс-очільника.

Олексій Зіневич, спеціально для УП



powered by lun.ua
Рада общественного контроля при Госбюро расследований: режим паузы и правовой нонсенс
Как общественность лишили права осуществлять гражданский контроль за деятельностью ГБР. (укр.)
Неудобные украинцы: Минздрав устраняет пациентские организации от контроля закупок
Нас отстраняют от процесса принятия решений. Но страдают от этого тысячи украинцев, которые остаются со своими болезнями один на один. (укр.)
Игры без правил: закон vs рейдерство
Рейдерские захваты — не вопиющее исключение, а массовое явление. Есть ли законные способы борьбы с ним и куда обращаться пострадавшим?
Пристегните ремни: суд признал национализацию Приватбанка незаконной
Каких последствий ожидать после решения Окружного административного суда Киева о признании национализации Приватбанка незаконной?
Возможная катастрофа: в чем экономические вызовы для будущего президента
Ключевая задача для будущего президента — обеспечить экономическую безопасность страны. (укр.)
А если не стадион?
Зеленского могут не воспринимать всерьез, но украинцы устали чувствовать себя обязанными бояться. Это вызывает возмущение. А возмущение – один из основных мотивов "протестного электората". (укр.)
Бегство от реальности: каким станет внешний курс Украины при президентстве Зеленского
В Украине нет общественного запроса на реанимацию пророссийской политики. Однако бегство избирателей в мир мнимой справедливости создает условия для существенного изменения внешнеполитических приоритетов. (укр.)