Крым должен получить свободу, а Украина – вернуть свои территории

1777 просмотров
Суббота, 18 мая 2019, 09:00
Эрфан КудусовErfan Enver Oglu Kudus
крымскотатарский общественный деятель, глава Крымского "УКРОПа"

18 травня – дата, яка вже не одне десятиліття є для кримських татар трагічною. У цьому році відзначають 75 років, ми пройшли своєрідний Рубікон.

Кримські татари як організований етнос мають свої традиції, історичну пам'ять державності. Мені здається, що цю дату з траурної слід обернути на "робочу".

У дні депортації та перші роки після насильницького виселення загинуло близько половини нашого народу. Ця історія залишила свій відбиток на кожному з нас. Ця трагедія на рівні генетичної пам'яті збережеться назавжди.

Але найкращою пам'яттю про всіх невинно загиблих людей будуть реальні кроки – відновлення кримськотатарської культури, державності, мови, історії, повне повернення до Криму й гідне життя.

Тому вже потрібно говорити про те, що ми повинні зробити, і що ми робимо.

Після виселення кримські татари прагнули повернення на батьківщину 45 років. І повернулися. Це відбулося практично без будь-чиєї допомоги. За рахунок сили волі та сили духу народу.

Повернувшись до Криму, ми прагнули дотримання своїх прав, які найчастіше порушувалися. Чогось ми домоглися, чогось – ні. Та, на жаль, не змогли домогтися основного – права на самовизначення в межах України.

Кримські татари завжди були на піку значущих для України подій: Помаранчева революція 2004 року, участь в Народному Русі України, участь у Революції Гідності.

П'ять років тому ситуація з Кримом склалася таким чином, що ми опинилися заручниками політичних амбіцій однієї конкретної людини з Кремля.

З моменту окупації минуло п'ять років – загальний термін нашого очікування перевищує всі допустимі межі. І виникає питання: чи готові ми ще чекати?

Переважна частина справжніх українців, незалежно від національної приналежності, розуміють і підтримують прагнення кримських татар здобути кримськотатарську національно-територіальну автономію.

Маю запевнити, що ті, хто сьогодні виступає проти такої автономії в Україні, не є справжніми патріотами. Це псевдопатріоти, що повторюють нехороший приклад російських лібералів, які не давали право Україні на самовизначення, на її соборність та незалежність.

Осередком таких людей є маргінальні структури й та частина суспільства, яка ще живе "совковим" або імперським мисленням.

Кримські татари у переважній більшості налаштовані на боротьбу. І це легко зрозуміти і побачити, коли порівнюєш кількість громадян України – політичних заручників російських окупантів у Криму.

Велика частина цих заручників – кримські татари – маленький народ, населення якого не становить навіть 1% від усього населення України.

Нам непросто переживати такий момент. Але сили дає те, що на нашому боці розумна частина західної спільноти, більша частина українців, хоча позиція всієї держави іноді і є не зовсім виразною.

Я знаю, що найближчим часом ми доб'ємося того, чого ми прагнули десятки, а, може, навіть сотні років з моменту першої анексії у 18-му столітті. Ми доб'ємося своєї державності. Стати на заваді цьому нікому не під силу, а ось допомогти нам справді можуть.

Уже два роки в нетрях владних кабінетів лежить проект змін до Конституції України, де передбачається внесення змін до 10 розділу – Автономна Республіка Крим.

Чому ці зміни не було прийнято за попередньої каденції президента Порошенка – мені невідомо.

Зараз є надія на нового президента, на нову владу, нових людей. І це великий мандат довіри від кримських татар. Інакше Україна не відбудеться ніколи. У тих межах, які вона мала до захоплення Криму та окремих регіонів Донецької й Луганської областей.

Поки Україна не почне вирішувати найважливіше питання – питання кримських татар і повернення Криму, з якого почалася анексія.

Але наша маленька Батьківщина має отримати свободу! А Україна – повернути свої території. І зробити це можливо тільки одним шляхом – шляхом відновлення права на самовизначення, створення у конституційному плані ще до того моменту, як Крим буде деокуповано, кримськотатарської національно-територіальної автономії, відтворення її парламентських інститутів на материковій Україні.

Крім того, необхідна зміна формату переговорів із західними партнерами та з окупантом методом введення до переговорного процесу нового міжнародного публічного суб'єкта – кримськотатарської автономії.

Представляти її повинні кримські татари. Логічно, щоби це були лідери нашого народу.

Саме це дозволить Україні отримати моральні, юридичні та історичні важелі й підстави впливати на Російську Федерацію. Без цього всі переговори залишаються без фундаменту, переговорами, коли Україна змушена лише захищатися.

А найкраща позиція для боротьби з окупантами – це напад. Тому ми повинні перейти від дипломатичної оборони до дипломатичного та міжнародного нападу на агресора.

Внаслідок цього ми можемо отримати нові санкції для Росії, локомотивом цих санкції, перш за все, повинна бути Україна, а потім уже Захід. І тоді ми повернемо Україну в свої історичні межі, Крим буде звільнено, і кримськотатарська автономія буде!

Це великий шанс для нової влади, для нового президента.

Чи готовий він спілкуватися з кримськими татарами – покаже час. Але кримські татари готові: готові розмовляти, готові обговорювати.

Ерфан Кудусов, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Процедура важна: чем отличается получение разрешений в Украине и ЕС
Граждане и бизнес часто оказываются в ситуации, когда государство принимает решение об их правах и обязанностях. Для таких ситуаций в ЕС действует админпроцедура. А в Украине? (укр.)
Зеленский, пасионариии и принятие решений
Есть новый президент. Конечно, большие полномочия имеют еще и Рада, и правительство. И, что важно, суд. Однако президент и его команда будут иметь значительные рычаги на влияние и в этих ветвях власти. А после выборов могут держать эти структуры в кармане. Решения будет подписывать президент. Влиять будут именем президента. А кто же на самом деле будет готовить, принимать и внедрять решения? (укр.)
Президент-неудачник. Какая из него польза?
Президент-неудачник лучше всего точит лезвие топора демократии. Президент-неудачник – это краш-тест для государства. Оказывается, неудачники ужасно полезны для народовластия. (укр.)
"Управляемый дефолт": бессмысленный и опасный
Призывы объявить "управляемый дефолт" и реструктурировать внешний долг государства — неуклюжи. Если идти по пути реформ, проблем не будет. (укр.)
Обнуление "зеленых" тарифов для домашних СЭС: убить средний класс в угоду олигархам?
Если государство уже взялось через "зеленые" тарифы субсидировать альтернативную энергетику, то кому надо помогать — олигархам или владельцам мелких домашних СЭС?(укр.)
Почему нам всем нужно лекарство от равнодушия
Не стоит думать, что лекарство от равнодушия может быть нужно только окружающим. Так же точно нельзя быть безразличным к самим себе, к своему здоровью.
5% избирателей о которых вы могли забыть
ЛГБТ-сообщество обычно часть социального конфликта, а не личного. (укр.)