Сценарии децентрализации для новоизбранного президента

4039 просмотров
Среда, 08 мая 2019, 16:00
Игорь МиклащукIgor Myklaschuk
заместитель председателя всеукраинской ассоциации органов местного самоуправления "Всеукраинская ассоциация общин"

За результатами другого туру президентських виборів Володимир Зеленський здобув впевнену перемогу. Одним із пріоритетних завдань для новообраного президента вже у перші дні його каденції постане вибір сценарію завершення реформи децентралізації.

Під час виборчих перегонів майбутнє реформи місцевого самоврядування не викликало суперечок. Учасники президентських перегонів визнавали її важливість.

Володимир Зеленський зазначав, що "для рівного розвитку регіонів ми перестанемо концентрувати центральні органи влади у Києві. Влада повинна бачити проблеми на місцях, а не з вікон своїх київських кабінетів".

Таке визначення задає тон продовження змін, але не дає відповідей на питання шляхів перебігу реформи.

Очікувалося, що реформа має остаточно завершитися у 2020-му році проведенням місцевих виборів на новій територіальній основі. При цьому залишалися відкритими велика кількість питань: новий адміністративно-територіальний устрій (наразі об'єднані територіальні громади продовжують функціонувати одночасно з районами), майбутнє населених пунктів, які не проявляють ініціативи приєднуватися до об'єднаних територіальних громад тощо.

Практичних механізмів, які б завершили реформу децентралізації, на сьогоднішній день не було впроваджено. Існує дорожня карта реформи від уряду Володимира Гройсмана, але більшість законопроектів, необхідних для завершення децентралізації, не були прийняті Верховною Радою.

Зараз чи не найкращий шанс на проведення кардинальних змін. Володимир Зеленський має найбільшу підтримку населення серед усіх президентів України на початку каденції – понад 73%. Саме цим треба скористатися його команді у короткі строки.

Минулий досвід показує, що за рік рейтинг довіри до чинного глави держави падав у кілька разів. Розірвати це замкнене коло можна лише реальними змінами.

Однією з найкращих можливостей для новообраного президента показати результат є завершення однієї з найуспішніших реформ постмайданної України – децентралізації.

В очікуванні перших кроків нового очільника країни розглянемо можливі сценарії.

Адміністративне об'єднання громад

Такий сценарій завершення реформи децентралізації означатиме згортання процесу добровільності об'єднання. Вже не населення та місцева влада вирішуватимуть, як об'єднуватися у громади, а держава завершить формування ОТГ згідно з перспективними планами формування територій громад.

Перевагою такого підходу буде повсюдне формування нового адміністративно-територіального устрою держави на найнижчому рівні. Оптимальні терміни реалізації цього сценарію у перші тижні після інавгурації, щоб вже у жовтні цього року разом із парламентськими виборами провести вибори до органів місцевого самоврядування.

Щодо підтримки даного курсу парламентом, то дискусія скоріш за все буде гострою, але у президента достатньо важелів, щоб дане рішення було прийняте.

У результаті реформа, розпочата ще в 2014 році, може бути завершена протягом кількох місяців. При цьому доведеться працювати із наступними викликами:

  • Довіра до влади. Новий підхід означатиме відмову від пропагованих раніше цінностей добровільності. Тим більше Володимир Зеленський під час президентської компанії наголошував на необхідності зменшення функцій держави та збільшення ролі громадян.
  • Збільшення повноважень регіональних органів державної влади. Для швидкого завершення реформи обласні державні адміністрації мають отримати більше повноважень для координації процесу об'єднання.
  • Спротив на місцевому рівні. Табір критиків влади поповниться прихильниками реформи децентралізації, які відстоюватимуть позиції добровільності об'єднання.

Стимулювання добровільності об'єднання

М'який варіант покриття всієї території України об'єднаними громадами передбачає продовження політики добровільності їх об'єднання.

Для реалізації такого сценарію створюваним громадам слід надати більше можливостей та ресурсів, щоб зробити цей процес привабливим для тих місцевих еліт, які ще вагаються. Однак для стимулювання громад до об'єднання державі вже у цьому бюджетному році доведеться знайти значні фінансові ресурси.

Щодо негативних проявів, то навіть за наявності фінансових "пряників" все ще залишаться громади сіл та селищ, які чинитимуть опір цій реформі, але їхня кількість буде значно меншою, ніж за попереднього варіанту.

Однак у наступному році реформу децентралізації все одно доведеться завершувати адміністративним приєднанням низки населених пунктів до вже сформованих громад і проводити вибори до органів місцевого самоврядування у жовтні 2020-го року.

Сценарій невтручання

Реалізація цього варіанту означатиме відсторонення президента від прямого втручання у реформу децентралізації.

У результаті законопроекти чекатимуть на розгляд Верховної Ради вже нового скликання. При цьому активізуються противники реформи, які гальмуватимуть її усіма можливими способами.

Окрім політичної невизначеності у цьому сценарії існують і об'єктивні ризики. В умовах гальмування реформи посилюватимуться суперечності між самоврядними громадами та нереформованими органами державної влади на районному і обласному рівнях.

Перелічені виклики взагалі можуть поставити питання життєздатності цієї реформи і загрожуватимуть дестабілізацією політичної обстановки у країні.

Тому варіант невтручання у перебіг децентралізації є малоймовірним, і команда президента буде вимушена перейти до активнішої участі у процесі завершення реформи.

Успішність реформи

Реформа децентралізації задумувалася, як передача від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності.

Результатом реформи має стати утворення трирівневого адміністративно-територіального поділу: територіальна громада, новий район, область. Де ОТГ стають територіальними одиницями базового рівня. Частково цих цілей було досягнуто.

На жаль, сама реформа відбувалася доволі хаотично. Наприклад, пріоритетне для ОТГ питання передачі сільськогосподарських земель із державної у комунальну власність закріплене не законом, а підзаконним актом – постановою Кабміну. На сьогоднішній день у законодавстві не відображене питання меж об'єднаних територіальних громад.

При цьому успішність заданого курсу реформи децентралізації вже ні в кого не викликає сумнівів, і скоріш за все новообраним президентом України їй буде надано новий імпульс для розвитку.

На думку автора, найоптимальнішим варіантом завершення реформи децентралізації є слідування варіанту максимальних стимулів за умови активнішої участі держави.

Ігор Миклащук, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)