Экспансия: Чего не хватает украинской культурной политике?

788 просмотров
Понедельник, 02 декабря 2019, 15:00
Алексей ГончаренкоОлексій Гончаренко
народный депутат Украины, член депутатской фракции партии "Европейская солидарность"

Україна має переосмислити пріоритети в культурній стратегії та перейти від оборони до наступу: почати поширювати ідеї свободи, боротьби та творчого пошуку, що базуються на власному наративі.

"У 21 столітті культура є владою". Так сказала колишній корейський президент Пак Кин Хє. Політик неоднозначний, як і її батько, відомий реформатор Пак Чон Хі. Проте цим словам можна довіряти, адже за часи її правління стався новий виток так званої "Корейської хвилі". 

Корейська культура тепер захоплює світ. Якщо у вас є знайомі підлітки, запитайте, чи знають вони, що таке K-pop? Якщо не маєте, зайдіть на Youtube і здивуйтеся, як ви відстали від життя. 

Естетично вам може не подобатися ані корейська музика, ані корейські телесеріали, ані будь-який інший культурний продукт. Проте не бачити очевидні переваги, які несе за собою світова культурна експансія Кореї, неможливо. 

Разом з продажем культурного продукту зростає продаж інших корейських товарів. Наскільки значні цифри генерує корейська культура? Підрахували, що у 2018 році культова корейська група BTS за рік принесла Кореї орієнтовну суму 3,54 мільярда доларів. 

Одна група. За один рік. Це назвали "ефектом BTS". 

Що важливо, внесок держави у цей успіх значний. Південна Корея навіть допомагає організовувати концерти k-pop групам за кордоном. 

Крім суто комерційного успіху, є й вагоміші результати. Зростає також ідейна роль Південної Кореї у світі, а особливо в Азії. Вивчення корейської мови, історії та культури стрімко популяризується, а також росте позитивне ставлення до Кореї у країнах усього світу і серед наших з вами дітей. 

Це відбувається так активно і нахабно, що Китай уже називає це культурною експансією

 
За приблизними підрахунками, у 2018 році культова корейська група BTS за рік принесла Кореї близько 3,54 мільярда доларів
Всі ілюстрації надані автором

Культура – це влада.

Що заважає Україні повторити цей успіх?

Всі ж пам'ятають про те, що українці – найспівучіша нація? Культурний дипломат і ексдиректор Польського Інституту в Україні та США Єжи Онух влучно зазначає: "культурна дипломатія – це продаж іміджу країни засобами культури". 

Варто додати, що не лише іміджу, а й певного наративу, метафори того, якою є наша держава, насамперед для самих себе, а потім і для світу. 

Панівними наразі я бачу три варіанти наративу, з якими Україна зараз виходить на світовий культурний ринок

  1. країна бідності, корупції, війни та журби; 
  2. країна, що хоче здаватися нормальною, європейською; 
  3. країна пострадянського трешу та екзотики. 
 
Один із наративів, з яким виходить Україна на міжнародний ринок: Україна як країна бідності, корупції, війни та журби

У той самий час, протестувальники в Гонконзі розписують свої каски україномовними гаслами, в Польщі політики використовують поняття "Революція Гідності", а японці активно використовують символіку Збройних сил України.

Це лише з того, що лежить на поверхні. 

Україна може продукувати якісний та актуальний наратив. 

Нам навіть не потрібно нічого вигадувати.

Українська культурна стратегія має базуватися на кількох тезах: 

  • Україна – це свобода;
  • Україна – це боротьба;
  • Україна – це пошук нового;
  • Україна пам'ятає про своїх. 

Ми успішно протистоїмо основному ворогу свободи у сучасному світі – "русскому миру", ідея якого заперечує свободу як таку. 

Україна демонструє себе в усіх сферах: державний устрій, суспільство, церква, культура, мистецтво, історія, тваринництво. 

Усі, хто підтримує Україну, підтримують свободу, пошук і творчість. 

Неактуального Че Гевару на постерах мають змінити українські військові, Манделу – Сенцов, а новий Делакруа має намалювати на барикадах Україну. 

Країна, історія якої творилася через освоєння степу, може дати старій Європі новий героїчний міф та лицарський етос, а отже нових поетів і відповіді на світоглядну кризу, що панує у західному світі. 

Та і всередині країни теж. Від імпорту культури до експорту. Від оборони до наступу. Перетворимо культурне поле Європи на наше Дике поле!

Україна – носій свободи. Важливо показати як своїм громадянам, українській діаспорі, так і всьому світу, що держава пам'ятає про своїх і поважає усіх причетних до неї. Особливо про тих, хто постраждав від несвободи. 

Нам важливо займатися поверненням в культурне та соціальне поле людей тих регіонів, що піддавалися імперській політиці асиміляції, зокрема Кубані.

Loading...

Одним з інструментів я вбачаю законопроєкт "Про картку українця", який скоро подам на розгляд до Верховної Ради. 

Це важливо як з практичної точки зору, так і з символічної. 

Культура генерує цінності. Як матеріальні, так і нематеріальні. 

Культура будується на символах. Тому нам важливо боротися за те, щоб нащадки українців мали можливість стати громадянами України, а трибунал над кремлівськими злочинцями пройшов у Краснодарі. 

 
Нам потрібно написати наратив нової України та вийти за рамки зашореності та хуторянства

Отже, чого бракує українській культурній політиці:

  • мислити в категоріях поширення свого наративу та експорту власного культурного продукту, що є важливим як з матеріальної, так і з ідейної точки зору;
  • сформувати актуальний і сміливий образ України як нового генератора і захисника сенсів;
  • боротися за повернення у власне культурне та соціальне поле українців, що опинилися за межами України в різні історичні періоди. 

Це базові речі, від яких ми відштовхуємося. 

Яким може бути перший крок в практичній розробці культурної стратегії? Я б назвав його дещо парадоксальним. 

Нам потрібно зробити те, що ми уже робили понад сто років тому. А саме вийти за рамки зашореності та хуторянства. Написати наратив нової України.

Прийняти власну роль у сучасному світі.

І нарешті почати робити те, для чого ми були створені – культурну експансію. 

У новій українській культурній стратегії можна прописати такий індикатор успішності: корейські підлітки масово слухають ukr-pop.

Олексій Гончаренко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Парламент хочет установить для НАПК нереальные сроки проверки партийных отчетов
Плюсы и минусы нового законопроекта о финансировании партий и их отчетности. (укр.)
Что не так с украинской версией "обличителей коррупции"?
Несовершенство нового закона об обличителях коррупции создает для украинских правоохранителей дополнительные поводы "кошмарить" бизнес.
"Земельный" налог для Укрзализныци: кто оплатит нововведение на миллиарды
Почти год Укрзализныця лишена льготы по уплате земельного налога. Отчисляются платежи за землю не только под вокзалами, но и путевыми полосами, перронами и т. д. Кто "выиграет" от этих отчислений? (укр.)
Памятка президенту Зеленскому: что важно для Украины и какими могут быть последствия нормандской встречи
Любой сценарий нормандской встречи может быть обременен "джокером", который бережно заготовил Путин на индивидуальную встречу с Зеленским. И независимо от того, что привезет Зеленский из Парижа, нам всем нужно быть готовыми и дальше отстаивать себя и свою страну. (укр.)
Спасти дом Леонтовича: сейчас или никогда
С тех пор как Фонд гуманитарного развития Украины начал кампанию за спасение дома, ни местная, ни национальная власть не сделала абсолютно ничего, чтобы способствовать этому делу. (укр.)
Коррупция вызывает зависимость. Не начинайте
38% украинцев считают, что коррупция – это часть украинской ментальности. Разве это не вопрос отсутствия образования? (укр.)
Забыть о цене на газ
Сумма, которую приходится платить украинцам за газ, зависит не только от цены, а и от объемов его потребления. Власть должна стимулировать сокращение этого показателя. (укр.)
Параска Плитка-Горицвит и децентрализация: что будет с наследием художницы
Наследие Праски путешествует между домом и Музеем Ивана Франко, где действует небольшая экспозиция посвящена творчеству художницы, иногда отправляется за пределы села на выставки. (укр.)