Простые решения ― всегда худшие решения: одна из главных проблем политики Зеленского

Четверг, 12 ноября 2020, 19:30

Рішення Конституційного суду, яке фактично зруйнувало основу антикорупційної архітектури, справедливо обурило всіх, хто підтримує прозахідний вектор реформ в Україні.

Безперечно, до суддів КСУ дуже багато запитань. Безперечно, їх рішення поставило під загрозу безвіз та можливу співпрацю з МВФ.

Проте, згідно з законодавством, воно відбулося і не підлягає оскарженню. Що ж робити в такому разі?

Перший шлях чомусь виявився найменш очевидним для багатьох ― діяти в рамках правового поля. Через прозорий конкурс дообрати і призначити трьох кандидатів на вакантні посади суддів Конституційного суду.

У якомога швидші терміни подати новий антикорупційний законопроєкт про електронне декларування і кримінальну відповідальність за приховування інформації про майновий стан, який би враховував законодавчі недоліки попереднього.

Прийняти цей законопроєкт у Верховній Раді. Продовжити судову реформу. Усе. І ніякої конституційної кризи. 

Однак Зеленський у властивому йому стилі вирішив загасити бензином жар, що тліє. Він подав законопроєкт з двох статей, яким скасовує рішення Конституційного суду та звільняє суддів.

Читайте також: Конституційна криза: російський слід чи план Офісу президента

Як вийти з глухого кута після рішення КСУ

Як наслідок, ми отримали уже палаюче полум’я кризи, яка з конституційної швидко перетворилась у політичну. У чому ж основна проблема ініціативи Зеленського, яка на перший погляд здається такою простою і зрозумілою? 

На жаль, за півтора року перебування на посаді президента, Зеленський ― на секунду, юрист за освітою ― так і не зумів зрозуміти ключову річ: влада закону завжди має бути вищою від законів влади.

Держава стоїть на інституціях і законності. Коли офіційні представники держави починають публічно і показово порушувати закони ― вони руйнують її. Коли гарант Конституції подає законопроєкт, який прямо суперечить Конституції, ― він нівелює її.

Коли демократично обраний президент безапеляційно і поза межами своїх повноваження втручається в роботу однієї з гілок влади ― він займається нічим іншим як узурпацією влади. 

Однак ситуація з Конституційним судом ― не якийсь поодинокий казус. Це продовження і наслідок "політики простих рішень" Зеленського. 

Минулого року він йшов у політику з уявленням про те, що держава ― це дуже просто. Як закінчити війну? Просто перестати стріляти. Як підняти зарплати вчителям? Одразу до 4 тисяч доларів.

Як вирішити взагалі всі проблеми держави? Просто поставити всюди "100% своїх" людей. Ну і публічно відчитати "розбійників".

Цей образ "простого хлопця", який пропонує прості рішення, може бути привабливим як виборча технологія. Однак це згубно для країни, якщо людина сама так мислить.

Реклама:
Зеленський не може бути Голобородьком в житті. Але він ним був і залишається досі. 

Починаючи від безпідставного розпуску Верховної Ради до незаконного "всенародного опитування" в день виборів, Зеленський постійно пропонує "прості", на його думку, рішення.

Недарма ж створений за його ініціативи реформаторський центр назвали Офісом простих рішень та результатів. 

Це мислення очільника "95 кварталу", але не державного діяча. На практиці просте рішення ― це найгірше рішення. Неповага до інституцій та процедур, врешті, не приносить жодних дивідендів ані державі, ані самому Зеленському. 

Чому такий підхід до державного управління небезпечний? Зеленський розвалює інституції, нівелює законність і провокує подальшу ерозію демократії.

Варто розуміти, що у своїй основі Конституція потрібна в першу чергу для звичайних громадян. Сильному не потрібен цей захист, він потрібен для тих, хто може потерпати від свавілля сильного.

Для цього й існують закони, правила, процедури і регламенти. У цьому й полягає демократична ідея балансу влади і поділу на гілки ― не дати нікому стати диктатором.

Утримати цю систему буває дуже складно. Однак на прикладі наших сусідів ми можемо побачити, що стається в країнах, де не діють закони і демократія. Божевільний диктатор може вбивати, переслідувати і безпідставно саджати власних громадян.

Ми також проходили подібне раніше в нашій історії. Для того, щоб це ніколи не повторилося, ми маємо боротися за Конституцію і за інституції. "Революційна доцільність" в жодному випадку не може заміняти принцип законності. 

У цьому й полягає головна небезпека "простих рішень" Зеленського: вони будуть повторюватися з разу в раз. Ми знову й знову будемо проходити через спричинені його діями кризи.

До речі, з давньогрецької слово криза перекладається як "рішення" або "поворотна точка".

Так от, єдине просте рішення, яке в даній ситуації піде на користь ― Зеленський має піти. Допоки не пізно.

Приводів для того, щоб пересвідчитися в його некомпетентності та шкідливості на посаді президента, уже було достатньо. 

Олексій Гончаренко, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Какая модель развития военно-промышленного комплекса полезна для Украины?

Как масштабировать бизнес на западные рынки

Станьте на защиту Грузии

Может ли Украина догнать страны Европы по уровню жизни

Платить по счетам: как не превратить украинский (после)военный бюджет в долговую яму

Наука в Украине: перспективы развития и отдельные векторы изменений