Информационный щит. Почему Украине стоит стать самой прозрачной страной мира?

Среда, 29 января 2020, 15:30

Останнім часом Україна захлинається від постійних інформаційних витоків та скандалів.

Мильна бульбашка, в якій ми живемо, робить цілу країну як ніколи вразливою.

Чи реально перетворити цей недолік на перевагу та виділитися серед інших країн?

Влада фейків – це не унікальна особливість України, а скоріше загальносвітовий тренд. У сучасному світі все можливо.

Тепер керує не той, хто володіє інформацією, а той хто перший її розповсюджує. І головною тут стає не правда, а та чи інша інтерпретація – постправда.

Наприклад, в Україні Телеграм-канали швидко перетворились на зливні бачки і джерела чорного піару. Їх цитують медіа, вони впливають на реальні політичні рішення. Але розібратися, що з написаного правда, а що ні – просто неможливо. Щосекунди тебе атакують десятки повідомлень з уже готовими відповідями – хто винен.

Коли світ змінився, а ти за ним не встигаєш

Чому так відбувається? Якщо система закрита та непрозора, будь-який витік інформації нагадує бомбу, яка може розірватися з непередбачуваним ефектом. Витоки не дають можливість побачити всю картину, з'ясувати причини та наслідки.

Швидкі, готові відповіді блокують пошук правди, одразу провокують скандали та створюють загрози. А це відбивається на репутації держави.

У світі гібридних війн така вразливість може нам дорого коштувати.

Так, може, потрібно все краще приховувати? Гадаю, що ні. Соцмережі взагалі не дають можливості щось приховати. Якщо тебе немає у Фейсбуці чи Інстаграмі, то там є твої друзі.

Зібрати інформацію про те, що, де і як відбулось, тепер дуже легко. Якщо нам щось не розповіли, то ми самі можемо все дізнатися. І ця інформація як пазл у руках немовлят – хто знає, що складеться.

Але найголовніша проблема полягає в тому, що ті, хто створюють фейки, не обмежені нічим, а "добрі хлопці" обмежені правдою. Як тоді допомогти правді перемогти?

Візьмемо Україну. Ми – не багата країна. А надійний захист всієї інформації в таких умовах вимагає шалених ресурсів.

Хоч ми постійно говоримо, що вся інформація має бути захищена і ніколи не витікати, але це ще одна мильна бульбашка. Ми обманюємо себе, бо на такий рівень захисту немає ані грошей, ані людей, ані пріоритетності в державі.

Тому постає питання, яку інформацію дійсно потрібно захищати від зайвих очей, а де секретність – лише пережиток минулих часів. Якщо ми це зрозуміємо, то зможемо спрямувати ресурси туди, де потрібно.

Коли світ змінився, а ти за ним не встигаєш, відбувається саме те, що ми бачимо зараз в Україні. Усе, що приховано або просто не відкрито, рано чи пізно потрапляє в інформаційних простір: аудіозаписи розмов, зарплатні відомості, переписки з Джокером

Якщо навіть прем'єр-міністра можна легко прослуховувати, то що казати про інших. Усе можна записати, підслухати, зламати.

Телефон стає інформаційною зброєю. Будь-яка нарада в міністерстві може швидко стати розшифровкою в медіа. Усе продається і купується.

Наприклад, в Facebook зараз точаться дискусії навколо майбутнього відкриття митних баз. Насправді ці бази легко купити за кілька тисяч гривень. Тому всі, хто хотів, давно вже купив.

Ми обманюємо себе, що є вибір – відкривати чи закривати. Насправді все давно відкрито!

Усе буде прозоро

І це світовий тренд. Навіть таємні офшорні операції, які були завжди закритими, стають доступними всім (згадайте Панамські папери). Коли ще можна було прочитати реальну стенограму нещодавнього дзвінка президента США, а потім листування топчиновників наймогутнішої держави світу?

Війни та резонансні авіакатастрофи розслідуються виданням Bellingcat завдяки методології OSINT за тижні, а офіційні комісії це роблять роками (наприклад, катастрофа МН17, рейс МАУ).

Ще один світовий тренд тотальної прозорості – це відкриті реєстри. І Україна тут одна з перших, ми відкрили багато даних і рухаємося далі.

Висновок простий.

Інформаційна вразливість – це діагноз 21 століття. Але ліки є. І це радикальна прозорість.

Кілька прикладів. У Кореї створили цікаву систему прозорого будівництва міста Сеул, де взагалі доступні всі дані по всім будівельним проєктам на будь-якому етапі в режимі реального часу.

До цієї системи в Сеулі були постійні скандали. А після її впровадження журналісти майже перестали писати про владу міста. Коли їх спитали "чому?", вони відповіли, що тепер всі і так знають: якщо трапиться проблема, то всі рішення можна буде знайти.

Чи складніше стало працювати чиновникам мерії? Спочатку так, але за кілька місяців вони перевчились і кажуть, що тепер набагато краще.

Коли всі твої дії стають публічними, це спрощує пошук рішень.

Але ж якщо відкрити всі дані, то можуть постраждати люди? У світі є консенсус щодо необхідності оберігати інформацію про національну безпеку та персональні медичні дані. Щодо решти ведуться дебати.

Ну, ось хочете знати, скільки сусід заробляє? У Норвегії можете дізнатись – реєстри доходів відкриті. До речі, за подібним прикладом далеко ходити не треба. В Україні так з електронними деклараціями чиновників. Усе прозоро. Країна з подивом спостерігала за цими мультимільйонерами, які декларували тонни гривень готівки.

Важко заперечувати, що прозорість не працює, коли після останніх виборів склад Верховної Ради оновився на 80%.

Але казали, що дані про активи і доходи не можна публікувати, бо прийдуть крадії. Кілька років з часів прозорого декларування минуло, чи чули ви про хоч один подібний випадок?

Проблемою стають тільки приховані дані.

Вибухом стають премії, незрозумілі виплати, інформацію про які ще треба пошукати.

Єдине рішення в цій ситуації не ще більша закритість, а максимальна прозорість та публічність.

Тому уряд дуже добре зробив, що опублікував усі зарплати своїх міністрів та їхніх заступників. Але цього замало. Потрібно відкрити дані по зарплатах минулих урядів. Тоді буде зрозуміла правда, і що дійсно змінилось.

Максимальна прозорість, коли всі бачать все – це принцип роботи і нашої системи Прозорро.Продажі.

Ми вивчаємо ринки, визначаємо, що відбувається, а потім запускаємо чіткі та прозорі правила роботи, однакові для всіх.

Прозорість працює. І працює вона на користь держави. Цей принцип треба поширювати на всі сфери державного управління.

Виділяйся або помри

У сучасному інформаційному світі кожна країна має чимось виділятися. Без конкурентної переваги бренд не побудуєш.

Чим виділяється Україна? На жаль, дуже часто тільки нашими кризами та скандалами. Але має бути річ, що буквально підсвітить нас серед інших країн регіону. Щось яскраве.

Зараз це корупція. Проте ми можемо швидко все змінити.

Голова "General Electric" Джек Уелч якось сказав, що, якщо ти не можеш бути першим або другим у сфері діяльності, то потрібно змінювати сферу.

У якій сфері Україна може бути першою?

Давайте подивимось на сусідів. Естонія – країна №1 у сфері діджитал, Грузія поставила за мету легке ведення бізнесу.

А ми можемо стати найпрозорішою країною в світі! Наш діагноз – закриті та корумповані. Але ми знайшли ліки – прозорість. Зробили те, чого в світі ніде немає.

Перші кроки вже є: відкриті реєстри, найпрозоріші системи державних закупівель та продажів, які стали взірцем у світі, декларації чиновників.

Рей Даліо у своїй книзі розповідав: щоб побудувати одну з найуспішніших інвестиційних фірм у світі, треба використовувати радикальну правду та радикальну прозорість.

Може, це і наш шлях також? Годі себе обманювати, що міністри можуть працювати за зарплату програміста-початківця, чи що в країні не існує забороненого грального бізнесу, проституції та наркотиків.

Може, час нарешті відкрити очі на те, як ми всі живемо, "обійняти реальність" і після цього змусити працювати на себе? А щоб краще реальність зрозуміти, треба публічно відкрити все, що можна.

Прозорі наради і засідання, регулярна та доступна інформація про владу й усі рішення. Максимальна прозорість не тільки в сфері державного управління, але й в бізнесі. Ми ж пам'ятаємо: хто перший говорить, той і керує інформаційним простором!

Прозорість – це інформаційний щит. Це шанс для України перетворитись на передбачувану державу, якій довірятимуть громадяни, інвестори, іноземні туристи та міжнародні партнери.

Олексій Соболев, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Украинские сертификаты вакцинации: как интегрировать их в европейскую систему

Коллективные иски: есть ли перспективы у антимонопольных делах?

Помощь от США. Вакцина COVAX уже в Украине

Как и почему казнили Ивана Гончарука

Земля – новый инвестиционный инструмент

Биометан – будущее биогаза