Закон о безгражданстве поможет выйти из замкнутого круга тысячам людей в Украине

Пятница, 17 июля 2020, 18:00

Попри діагноз "онкологія" Олені Міряшевій відмовили в отриманні лікування: вона не змогла зареєструватись в амбулаторії, не могла отримати рецепт й навіть пройти медичний огляд і діагностику, які є безкоштовними для громадян України. 

У травні 2019 року стан її здоров'я погіршився, а у жовтні її не стало. Проте навіть після цього проблем не поменшало. ЇЇ доньці, Анні, ледве вдалось отримати посвідчення про смерть і домовитись про кремацію – останню волю її матері. 

"Моя мама 25 років добивалась отримання документів", – розповідає Анна. – "Якби вона мала доступ до системи громадського здоров'я раніше, то, можливо, рак могли б діагностувати і почати лікування ще на ранній стадії".

Олена народилась у Казахській Радянській Соціалістичній Республіці. Проте коли Радянський Союз розпався у 1991 році, вона була серед сотень тисяч людей Центральної Азії, у яких на руках були вже недійсні паспорти і які опинились у статусі осіб без громадянства.

Хоча вона потім проживала то в Російській Федерації, то в Україні, де у неї народилась донька, жодна з цих країн не визнала Олену своєю громадянкою. Ані вона, ані Анна, яка народилась у Києві, не змогли отримати дозвіл на проживання, щоб перебувати в Україні легально.

Це безвихідне становище було усунуто цього тижня, коли президент України підписав відповідний закон. Прийнятий парламентом 16 червня 2020 року, закон формально визначає процедуру визнання особи без громадянства і покликаний допомогти близько 35 000 особам без громадянства або тим, котрі знаходяться під ризиком безгромадянства, вийти із цієї правової невизначеності.

Розроблений парламентським комітетом з прав людини, із пропозиціями від експертів Офісу президента, представників громадянського суспільства та УВКБ ООН, Агентства ООН у справах біженців, закон дозволить особам без громадянства, таким, як Олена й Анна, податись на визначення особи без громадянства й отримання дозволу на тимчасове проживання, дійсного протягом одного року.

Посвідка на тимчасове проживання дає можливість легально жити на території України. Після двох років постійного проживання, протягом яких у них буде доступ до основних прав (як-то право на свободу пересування, працю й медичне забезпечення), вони зможуть подати заяву на отримання посвідки на постійне проживання. 

Через п'ять років постійного проживання в Україні особи без громадянства матимуть право подаватись на натуралізацію. "Цей закон змінить життя тисяч людей, які нині живуть ніби в тіні", – зазначив Пабло Матеу, представник УВКБ ООН в Україні. – "Ми готові надати підтримку під час впровадження закону, яке має бути завершене протягом трьох місяців після набуття ним чинності".

УВКБ ООН пропонує свою допомогу Державній міграційній службі України, зокрема тренінги для ключових співробітників у 25 областях України й доступ до безкоштовної правової допомоги. Агентство також підвищуватиме обізнаність серед осіб без громадянства про можливість подати заяви на визнання їхнього статусу. 

Прийняття такого закону мало місце в рамках зобов'язання України, взятого нею під час приєднання до двох Конвенцій ООН про безгромадянство у січні 2013 року, – Конвенції 1954 року, що стосується статусу осіб без громадянства, й Конвенції 1961 року про скорочення безгромадянства.

По всьому світу безгромадянство руйнує життя мільйонів людей. Приймаючи цей закон, Україна стає 21-ю країною у світі, яка впроваджує спеціальну процедуру визначення статусу осіб без громадянства. 

І хоча вже, на жаль, дуже пізно для її мами, Анна сподівається, що закон, який набув чинності цього тижня, дозволить їй рухатись вперед, особливо після того, як вона ціле життя дотепер прожила на його задвірках.

"Не маючи паспорта, я не могла вступити до університету. Я не можу офіційно працевлаштуватись, хоча кілька років все ж працюю у сфері онлайн-маркетингу. Я не можу скористатись адміністративними послугами, я нікому не потрібна", – пояснює Анна.

"Але тепер завдяки цьому закону я матиму шанс стати нормальною людиною. Я буду подорожувати, влаштуюсь на роботу, зростатиму як професіонал. Але найголовніше – я нарешті відчую, як це бути тою, хто існує", – каже Анна.

Більше про кампанію УВКБ ООН із подолання безгромадянства до 2024 року #IBelong (#Я Існую) читайте українською або англійською.

Вікторія Андрієвська, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

На рынке жилой недвижимости грядет революция

5 этапов развития семьи и как ими управлять

На пути к страховой медицине: налоговые стимулы для работодателей

Почему нам необходима система территориальной обороны

Как в госпитале для ветеранов лечат криминальных авторитетов

Короткая история инклюзии, и почему она не может ограничиваться одним днем

Подпишитесь на наши уведомления!