Дело Чауса: может ли апелляция ВАКС слить одно из самых громких дел НАБУ

Пятница, 07 июля 2023, 15:00

Справа колишнього судді Миколи Чауса – одна з найгучніших справ Національного антикорупційного бюро України. 150 тисяч доларів у скляних банках, переховування Чауса у Молдові, викрадення і подальше зникнення, несподівана поява на Вінниччині, перегони НАБУ та СБУ, які везли суддю-втікача до Києва… Сценарій, вартий гостросюжетного серіалу. А далі був півторарічний розгляд справи у Вищому антикорупційному суді. За цей період призначили 66 засідань, а розгляд справи у першій інстанції зайняв майже 200 годин "чистого" часу.

Нарешті, 14 червня 2023 року, судді ВАКС Євген Крук, Інна Білоус та Олексій Кравчук ухвалили вирок Миколі Чаусу – 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Одразу після проголошення вироку Чауса помістили під варту. Однак, після оприлюднення повного тексту рішення виявилося, що посадили колишнього служителя Феміди зовсім не за гроші, сховані у банках. 

ВАКС засудив Чауса за перше прохання надати  $100 тисяч, а от за одержання $150 тис, які потім знайшли у банках, Чаус  нічого не отримав, бо судді побачили в цьому епізоді провокацію від НАБУ. При цьому суд постановив повернути НАБУ вилучені в ході обшуків гроші, а скляні банки – знищити. 

Водночас текст вироку щодо Чауса залишає чимало запитань, на які тепер даватиме відповідь Апеляційна палата ВАКС, адже схоже на те, що і захист, і прокуратура будуть оскаржувати цей вирок. 

Все це ставить під загрозу фінал цієї справи, так як у вироку є неоднозначні висновки та аргументи від суду, про які розповімо нижче.

Фатальна помилка Чауса: відчував, що "пишуть", але не зупинився

Головний епізод у справі Чауса стосується хабаря у справі Світлани Сасевич. Так, у далекому 2016 році суддя Дніпровського районного суду міста Києва Микола Чаус розглядав кримінальну справу щодо пенсіонерки Світлани Сасевич, яку звинувачували у незаконному зберіганні та реалізації таблеток димедролу. Донька Світлани Сасевич – Діана Поліщук, була давньою знайомою Чауса, з яким вона свого часу працювала у одній із столичних прокуратур. Діана, дізнавшись, що справа її матері потрапила до знайомого судді, попросила його зважити на її поважний вік, поганий стан здоров’я і не призначати тюремного покарання. 

За версією самого Чауса, Поліщук на одній із зустрічей нібито сама запропонувала хабар, а він, як "найсумлінніший суддя", одразу ж категорично відмовив і "вигнав її з приміщення суду". Щоправда ці показання спростував свідок. Окрім того, Чаус не звертався до правоохоронців  із заявою про злочин. 

Сама ж Діана Поліщук на суді зазначила, що це саме Чаус натякнув, що може допомогти, але такі "послуги" не надають за "дякую" і попросив у неї 100 тисяч доларів. Власне, це і стало причиною звернення жінки до НАБУ. Зрозуміло, що перші розмови Чауса і Діани Поліщук не записувалися, на відміну від наступних, які вже фіксувалися у рамках проведення негласних слідчих (розшукових) дій.  Із пояснень Діани Поліщук також слідує, що на Чауса вона вирішила заявити через нереальну суму хабаря.

На одній з наступних зустрічей Чаус поводився обережно та вживав засоби конспірації. Тому коли Поліщук перепитала, чи остаточною є сума у 100 тисяч доларів, суддя запитав, скільки та може запропонувати. Він попросив написати суму на папірці, підозрюючи, що розмова може бути записана. На записі видно, як Чаус сам дав Діані аркуш паперу й ручку. Діана перепитала: "Это написать?", а Чаус відповів: "Да, да, да. Коротко без разговоров, и не надо, чтобы я слышал". Коли на аркуші паперу Діана написала цифру "50", Чаус відповів: "Ну, я понял. Ну давайте попробуем. Попробуем"

Після цього Чаус у позапроцесуальний спосіб намагався отримати матеріали справи по пенсіонерці Сасевич від прокурора. ВАКС погодився з доводами обвинувачення, що Чаус прагнув отримати ці матеріали, щоб знайти формальні підстави для застосування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі. Також суддя говорив, що для винесення такого вироку пенсіонерка має обов’язково визнати вину і надати документи, які підтверджують поганий стан її здоров’я. 

Проте згодом Чаус раптово відмовився від домовленостей і сказав Діані Поліщук, що не може нічим допомогти, бо потрапив у немилість до керівництва суду. 

Втім, на той момент Чаус вже допустив фатальну помилку, яка і забезпечила йому місце серед фігурантів НАБУ – попросив 100 тисяч доларів за "лояльний" вирок. На думку суддів, цим самим він вчинив закінчений корупційний злочин. 

Знати більше: "Коли місяць сховався за хмарами, я поплив на берег". Історія викрадення і втечі судді Чауса з перших вуст

Історія судді Чауса від юристів Коломойського, крізь ''смотрящіх'' Порошенка і до спецслужб Зеленського

"Слышишь, а если подойти к этой, как, к головихе этой?": одне запитання, через яке судді вирішили "завалити" другий епізод справи

Відмова Чауса могла бути не остаточною, так як на запитання Діани Поліщук про те, що чекає її маму далі, суддя відповів: "Ну, будем пока слухать". На цьому етапі НАБУ підключило до справи Олександра Поліщука, колишнього чоловіка Діани. Він теж давно знав Чауса, адже свого часу працював з ним у прокуратурі. Під контролем НАБУ Поліщук вийшов на контакт з суддею. Робилося це нібито для того, щоб зібрати додаткові докази і  переконатися, що суддя Чаус остаточно відмовився від продовження злочинних дій. 

28 березня 2016 року Олександр Поліщук зустрівся з Миколою Чаусом аби дізнатися, чи точно той відмовився від домовленостей з Діаною Поліщук. На зустрічі Чаус пояснив, що з самого початку мова йшла про 100 тисяч доларів, але Діана зменшила суму і запропонувала всього 50 тисяч. Проте нібито через проблеми із керівництвом суду Чаус сказав, що не зможе "вирішити питання" за таку суму. Тоді Олександр Поліщук запитав: "Слышишь, а если подойти к этой, как, к головихе этой?". 

Реклама:

Саме у цій фразі ВАКС помітив провокацію злочину і вихід Поліщука за межі інструкції, яка забороняє вчинення активних дій. Відтак, усі докази, здобуті у справі після 28 березня 2016 року, ВАКС визнав недопустимими. Хоча серед цих доказів було багато цікавого, зокрема записи розмов, на яких Чаус детально розписував план передачі коштів, сам момент їх передачі, відео обшуку автомобіля TOYOTA, в якому знайшли банку із 70 тисячами доларів, а також відео розкопок ще однієї банки із 80 тисячами доларів, яка була прикопана на земельній ділянці сім’ї Чаусів.

ВАКС зазначив у вироку, що якби не ініціатива Поліщука – невідомо, чи продовжив би Чаус свої злочинні дії. Через таку позицію суд визнав обвинувачення Чауса у епізоді отримання 150 тисяч доларів недоведеним. Також судді ВАКС не побачили у діях Чауса всіх обов'язкових ознак вимагання хабаря.

Колегія не погодилася з аргументом САП і НАБУ, що прохання Чауса до Діани Поліщук містило чітку і беззаперечну вимогу надати хабар. Тобто, суд не встановив, що Чаус висловлював відкриті погрози або створював реальні умови, які не залишали Діані іншого вибору. 

Окрім того, адвокатка пенсіонерки Сасевич у своїх показаннях зазначила, що збирала і подавала медичні документи, які підтверджують тяжке захворювання її підзахисної, нічого не знаючи про "консультації" між Чаусом і Діаною Поліщук. Водночас навряд Чаус міг без отримання хабаря призначити Сасевич покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Частково це підтверджує рішення суду касаційної інстанції у цій справі, в якому сказано: "наведені в оспорюваному рішенні обставини та дані про особу засудженої не є такими, що свідчать про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, а тому призначене покарання суперечить ст. 50 КК України".

Що ж до вироку самому Чаусу, то йому світило максимальне покарання у 12 років вʼязниці. Саме на такому терміні ув’язнення наполягала прокурор САП Аліна Жовницька, однак судді вирішили зменшити цей строк до 10 років.

З одного боку, ВАКС все одно визнав суддю Чауса винним у особливо тяжкому корупційному злочині і призначив йому суворе, але справедливе покарання.

З іншого боку – суд зняв з нього обвинувачення у частині фактичного отримання хабаря, встановивши доволі спірну провокацію. При цьому основною стратегією захисту протягом всього процесу було банальне затягування: постійні прохання про відкладення з надуманих причин, неодноразові заміни адвокатів, систематичне заявлення одних і тих же клопотань, спроби відвести суддів чи ініціювати повторне дослідження усіх доказів, прохання витребувати неіснуючі документи чи провести непотрібні експертизи, а також десятки годин одних і тих же повторюваних пояснень та показань. Апогеєм стало кількагодинне зачитування в судових дебатах номеру та серії кожної із 1500 куп’юр.

"Викривачі" на тонкій кризі: де межа між природною поведінкою і провокацією 

Чи продовжив би Микола Чаус діяти за домовленостями з Діаною, якби не фраза Олександра Поліщука про голову суду – це ключове питання у другому епізоді цієї справи. 

ВАКС, з одного боку, зазначає, що Чаус припинив злочинну діяльність не через те, що у ньому прокинулися сумління і совість, а через зовнішні перешкоди – нібито проблеми із керівництвом суду. Хоча не дуже зрозуміло, який юридичний вплив могло мати керівництво на суддю, який під час розгляду справ є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Немає у вироку і нічого про те, чи дійсно на Чауса здійснювався будь-який вплив з боку керівництва, чи він просто використав це як надуманий привід для того, щоб підвищити суму неправомірної вигоди до 150 тисяч доларів. 

"Ну, тогда мы говорили сто, когда в первый раз… но я у нее спрашиваю, она говорит мы там что-то половину нашли, ну ж, думаю, половину, я ж пошел, с ней повторно поговорил, она … меня … не слышит", – так Чаус переповідає суть розмови з Діаною Олександру Поліщуку 28 березня 2016 року, що зафіксовано у протоколі НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій)

Загалом питання Поліщука про "підійти до головихи" виглядає досить логічним кроком, адже так Поліщук намагався зʼясувати – чи справді Чаус готовий остаточно відмовитися від хабаря за "помʼякшений" вирок . Втім, саме це питання ВАКС розцінив як провокацію на хабар зі сторони Поліщука. Та якщо метою залучення до справи Олександра Поліщука була перевірка того, чи справді Чаус відмовився від хабаря, не поставити це питання він просто не міг.

Тим більше, що Чаус з самого початку підозрював, що його можуть "писати", і прямо припускав, що це може бути або НАБУ, або СБУ. Також Чаус говорив Поліщуку про те, що "кругом одни подставы" і "лучше сейчас посидеть, отлежаться, а там будет видно, куда мы идем". Він кілька разів переносив засідання у справі, змінював місце й час передачі грошей, а на одній із зустрічей з Поліщуком дав йому листок А-4 з надрукованим текстом: "Нужно добавить половину от основной, потому что применяется 69 (йдеться про статтю 69 Кримінального кодексу України, яка передбачає призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом - ред.) ниже нижнего, нужно отменять аресты, а я остаюсь с фигом"

З цього можна зробити логічний висновок, що Чаус очевидно уникав будь-якої власної активної поведінки і міг штучно створювати такі ситуації, щоб ініціатива йшла не від нього, а від Поліщука. Будучи професійним суддею, який чудово обізнаний з тонкощами кримінального процесу, Чаус прекрасно розумів, що у випадку викриття він зможе використовувати створені ним же "пастки", апелювати до активних дій заявників і добиватися власного виправдання завдяки встановленню факту провокації. Що, власне, він і його захисники робили впродовж всього розгляду справи у ВАКС.   

Реклама:

***

Межа між природною поведінкою "викривача" і провокацією особи, яка б в інших умовах точно не вчинила злочин, на практиці визначити досить складно. Для цього суд має оцінювати ряд критеріїв. Зокрема, необхідно перевіряти від кого саме походить ініціатива, а також те, наскільки дії викривача впливають на  потенційного хабарника. Оцінюється і наполегливість та систематичність дій викривача. При цьому суд враховує й зміну поведінки ймовірного корупціонера внаслідок таких дій.

Якщо поверхнево підходити до оцінки таких дій, то можливість викрити злочин значно звужується, зібрані докази вини стають недопустимими, а потенційні корупціонери можуть легко уникати покарання. 

Текст вироку щодо Чауса лишає чимало питань, на які тепер даватиме відповідь Апеляційна палата ВАКС.

Залишається сподіватися, що апеляція прискіпливо поставиться до висновку попередньої інстанції щодо визнання недопустимими ключових доказів. У тому числі банки із 150 тисячами доларів та ролі фрази Поліщука про "головиху суду".  

Адже українське суспільство дозріло до нульового рівня толерантності до корупції, особливо у судовій гілці влади.

Тому одна із ключових справ про суддю-хабарника не повинна стати полем для сумнівів і формувань доволі неоднозначної практики ВАКС.

Роман Колюхов, експерт Центру протидії корупції (ЦПК)

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Вопрос на 300 миллиардов: как Украине получить репарации?

Не только гарантирование вкладов, но и 45 миллиардов государству

Переводы в минуты, копеечные комиссии и отслеживание товаров. Как криптовалюты могут изменить международную торговлю

Какой мы не хотим видеть память после войны

Полная деофшоризация Кипра. Что изменится для украинского бизнеса

Энергетическое окно в Европу: как закон о REMIT изменит рынок газа и электроэнергии