Нокаут телевидению: как социальные сети удерживают первенство в поставке новостей украинцам

Среда, 16 августа 2023, 15:00

Минулого року, за три місяці після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України, команда Громадянської мережі ОПОРА вирішила провести дослідження українського медіапростору. 

На той момент було зрозуміло, що українське медійне поле зазнало кардинальних змін: національні канали були консолідовані у Єдиний телемарафон, а соціальні мережі стали місцем для ледь не щохвилинного моніторингу повідомлень про повітряні тривоги, обстріли та ситуацію на фронтах. 

В умовах активної фази фізичної та інформаційної війни як державі, так і громадянському суспільству варто добре розуміти, де ж отримують інформацію українці, аби доносити потрібні повідомлення якомога швидше та ефективніше. Тоді ми виявили, що українці здебільшого використовують для отримання новин соціальні мережі (найчастіше – Telegram), майже повністю ігнорують радіо та друковані ЗМІ, однак почали частіше дивитися телебачення, рівень користування яким декілька років до того невпинно зменшувався. 

З того часу пройшов вже понад рік і ОПОРА вирішила перевірити, як вплинули на звички медіаспоживання українців тривалі відключення світла та звʼязку, безкінечний потік величезної кількості новин та продовження спроб Російської Федерації втручатися до нашого інформаційного простору. Тож ми повторили минулорічне дослідження та поставили респондентам три ключові питання: 

  • через які канали вони отримують інформацію; 
  • якими соціальними мережами найчастіше користуються; 
  • яким джерелам інформації довіряють найбільше.

Дослідження тривало з 11 травня до 12 червня 2023 року. У ньому взяли участь 2013 повнолітніх громадян України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій українською владою. Детальніше із результатами опитування можна ознайомитись за цим посиланням.

Де українці дізнаються новини?

Найпопулярнішим джерелом інформації для українців залишаються соціальні мережі – їх для отримання новин обирають 77,9% опитаних (минулого року цей показник був співмірним – 76,6%, а до повномасштабного вторгнення – на рівні 63%). 

Найбільше соцмережами для отримання новин очікувано користується молодь (95,8%), однак за останній рік дещо зросло використання соцмереж серед сорокарічних (до 87%) та людей старших 70 років (до 36%). 

Здебільшого українці обирають соцмережі через зручність та оперативність: адже у багатьох просто немає часу на те, аби дивитися півгодинні випуски новин чи чекати новинних вставок на радіо. Крім того, соціальні мережі пропонують більш гнучкий доступ до саме тієї інформації, що цікава конкретному користувачу.

Також у багатьох населених пунктах України й досі є проблеми зі звʼязком, стабільним сигналом телебачення або радіо та навіть з електрикою. У такому випадку інтернет та соцмережі все ж залишаються більш доступними та швидкими джерелами отримання інформації.

 

За останній рік українці стали менше користуватися телебаченням: у 2022 році його використовували як основне джерело інформації 66,7% опитаних, у 2023 – 62,5%. Найбільше воно втратило позиції серед українців до 40 років: за останній рік 11% цієї вікової категорії відмовились від перегляду новин через телевізор. 

Показово, що від телебачення відмовляються приблизно однаково часто і в містах, і у сільській місцевості, як жінки, так і чоловіки, та практично в усіх куточках України. За останній рік дещо зросло використання телебачення лише у східних регіонах України: ймовірно, це повʼязано із перебоями в інтернет-звʼязку у цих регіонах. 

Однією з відповідей на питання, чому телебачення втрачає лідерські позиції, може бути те, що наразі на українському телебаченні спостерігається певна монополія на поширення  інформації через Єдиний телемарафон.

Деяким людям може не подобатися, що вони не можуть обрати інший телеканал з цікавішою для них інформацією. Водночас не варто забувати про те, що хоча телебачення й втрачає лідерські позиції навіть порівняно з минулим роком, у 2021 році його як основне джерело новин використовували лише 46% респондентів

Також за останній рік зменшилось використання для отримання новин інтернету (без урахування соціальних мереж): минулого року там дізнавались новини 61,2% опитаних, цьогоріч їх було вже 57,7%

Цікаво, що за останній рік молодь (18-29 років) почала значно частіше використовувати інтернет-ЗМІ та інші онлайн-майданчики для отримання новин: їхня частка зросла з 64,3% до 73,8%. Водночас серед інших вікових категорій отримання новин через інтернет знизилось в середньому на 5-10%. Ймовірно, респонденти старшого віку, якщо використовують інтернет, то віддають перевагу отриманню новин через соціальні мережі, в той час, як молодь більше цікавиться статтями конкретних онлайн-ЗМІ.

Одним з найцікавіших результатів нашого дослідження стало те, що за останній рік українці стали помітно частіше використовувати для отримання новин радіо. Так, якщо у 2022 році радіо слухали 28,4% опитаних українців, то у 2023 цей показник сягнув 33,7%

Радіо почали активніше слухати усі вікові категорії, навіть молодь від 18 до 29 років. А найбільше зростання ми зафіксували серед людей віком 30-39 років: у 2022 році радіо серед них слухали 25,9%, у 2023 – вже 34,6%. 

Найбільше використання радіо зросло у східних регіонах України: з 17,2% до 29,3%. Ймовірно, це повʼязано із погіршенням доступу до інших засобів звʼязку через російські обстріли та відсутність електроенергії. 

Радіо почали частіше слухати й у містах, але здебільшого зростання відбувалось завдяки мешканцям сільської місцевості (з 28,2% у 2022 році до 37,2% у 2023).  

Також за останній рік українці почали більше читати друковані ЗМІ: у 2022 році таких було 15,7%, у 2023 – вже 17,8%. Основне зростання ми помітили серед людей віком 40-49 років – там використання друкованих ЗМІ для отримання новин за останній рік зросло аж на 8% – до 16,8%. 

Друкованим ЗМІ почали надавати перевагу в південних та східних регіонах України, переважно – жителі сільської місцевості. Ймовірно, до читання новин у друкованих засобах масової інформації людей у цих регіонах також спонукають нестабільність звʼязку та електропостачання. 

Які соціальні мережі використовують українці?

Рейтинг найпопулярніших соціальних мереж з минулого року не змінився: найбільше українці використовують Telegram (71,3%), YouTube (66,2%) та Facebook (55%). Половина респондентів споживає новини у Viber, третина – в Instagram,  25% – у TikTok, 8,3% – у Twitter.

 

Telegram, порівняно із минулим роком, дещо наростив свою авдиторію: у 2022 там споживали новини 65,7% респондентів, тож за останній рік він отримав популярність ще у 5,6% опитаних. Показово, що найбільше зростання аудиторії телеграм сталося завдяки старшій за 50 років – серед них споживання новин через цей месенджер зросло на 11-13%. 

Телеграмом й досі більше користуються жінки (76,1%). Найбільше ним користуються жителі українського Півдня та Сходу – на 8% в обох регіонах. Дійсно, цей месенджер є найзручнішим для споживання новин серед усіх інших соціальних мереж: на відміну від фейсбуку та інстаграму він дозволяє обрати саме ті новинні канали, які цікаві конкретному користувачу, і у телеграмі їх більше, аніж в інших месенджерах. 

Авдиторія YouTube за 2023 рік також зросла на 5%: 2022 року цією соціальною мережею користувались 61,2% опитаних, 2023-го – вже 66,2%. За цей рік усі вікові категорії почали більше користуватись для отримання новин ютубом, однак найбільше зростання (на 11%) ми помітили серед людей віком понад 70 років. Ютуб частіше використовують чоловіки (73,2%). За останній рік цією соцмережею почали частіше (на 11% – до 61,9%) користуватися у сільській місцевості. 

Facebook за останній рік дещо втратив користувачів: у 2022 новини у ньому споживали 57,8%, цього року – вже 55%. При цьому якщо серед молоді частка користувачів фейсбуку значно зменшилась (на 8,5%) то серед людей старшого віку – навпаки, зросла (серед людей старших за 70 років – майже на 6%). Відмовились від фейсбуку здебільшого у східних (-7%) та західних (-5%) регіонах України. 

За останній рік Viber наростив свою авдиторію на 2%: минулого року ним користувались для отримання новин 48% опитаних, цього року – 50%. При цьому молода авдиторія від вайберу здебільшого відмовляється (-8% за останній рік), а от серед старших користувачів він отримав значний приріст: серед аудиторії понад 70 років – зростання на 24,8% за останній рік. 

Серед чоловіків вайбер за останній рік дещо втратив популярність (-3%), а от серед жінок, навпаки, наростив (+6%).

Споживання новин через Instagram за останній рік не змінилось: як у 2022, так і у 2023 році ним користувались для отримання новин 29% опитаних. Як і минулого року, інстаграм більше використовують для отримання новин жінки (22,6% чоловіків та 35,5% жінок). Близько третини респондентів користуються цією соцмережею для отримання новин в усіх регіонах України, як в селах, так і у містах.

Найбільший приріст аудиторії за останній рік продемонстрував TikTok: минулого року його використовували для отримання новин 19,5% респондентів, цього року – 25,1%. Найбільше зростання – серед людей середнього віку (від 30 до 50 років) та старшого покоління (понад 70 років): там новини через тікток споживають на 8,5% - 8,9% більше респондентів, ніж минулого року. Це зростання помітне у всіх регіонах України, крім Сходу – там відсоток використання тікток зменшився з 23,4% до 21,1%. Хоча чоловіки теж відносно частіше звертаються за новинами до тікток, найбільше це зростання помітне серед жінок (на 8,5%).

Twitter за останній рік фактично зберіг аудиторію, що отримувала новини через цю соціальну мережу: минулого року цей показник був 8,9%, у 2023 – 8,3%. За останній рік твіттером почала частіше користуватись молодь (12,0% порівняно із 10,7% минулого року) та люди віком 60-69 років (10,4% замість 8,4%). За останній рік авдиторія твіттера зменшилась у сільській місцевості: минулого року там отримували новини 8,6% опитаних з українських сіл, цього року – лише 4,7%.

Довіра до джерел інформації

Загалом у 2023 році телебачення та соціальні мережі майже зрівнялися за рівнем довіри. З незначним відривом лідерство зберігає телебачення (61,1%), а соціальним мережам довіряють рівно 60% опитаних. Довіра до інтернету без соціальних мереж дещо знизилася порівняно з минулим роком та у 2023 році сягнула 45,1%. Трохи менше українців висловили довіру радіо (41%) та друкованим ЗМІ (30,3%), хоча порівняно з минулим роком рівень довіри до цих медіа зріс. Не довіряють жодному з джерел майже 8% респондентів.

 

За останній рік соціальним мережам почали довіряти на 6% більше українців: минулого року довіра до них була на рівні 53,9%. Найбільше довіряють новинам у соціальних мережах опитані від 18 до 49 років, найменше – користувачі старшого віку. І хоча соцмережам все ще довіряють більше у містах, ніж у селах, довіра до них зростає і там, і там. 

Натомість рівень довіри до телебачення за останній рік майже не змінився: минулого року інформації там довіряли 60,5% опитаних, цього року – 61,1%. Найменше довіряє телебаченню молодь (52,7%), хоча серед них рівень довіри до нього за останній рік дещо зріс, найбільше (72,2%) – люди віком більш як 70 років (хоча серед них за останній рік рівень довіри до телебачення, навпаки, впав). Телебаченням почали дещо частіше користуватись на Сході та Півдні. Традиційно, телебачення залишається більш популярним серед жінок (63,8), ніж серед чоловіків (57,8%).

Інтернет без урахування соціальних мереж за останній рік дещо втратив довіру своїх користувачів: минулого року новинам в інтернет-ЗМІ довіряли 48,8% опитаних, цього року –  45,1%. Рівень довіри зменшився серед усіх авдиторій, але найбільше – серед користувачів віком понад 70 років (з 31,7% до 19,4%). Найбільше рівень довіри впав серед користувачів з західної України (з 51% до 42%).

Натомість відсоток довіри до радіо та друкованих ЗМІ за останній рік помітно виріс: до радіо – на 6,7% (з 34,3% до 41%), до друкованих ЗМІ – на 7,3% (з 23% до 30,3%). Найбільше рівень довіри до радіо зріс серед молоді та людей середнього віку (на 15%), натомість старше покоління за останній рік стало менше йому довіряти (на 4%). Натомість друкованим ЗМІ стали більше довіряти усі вікові категорії. 

Не менш важливим є також і показник недовіри до жодного з джерел інформації: минулого року не довіряли жодному з джерел 5,7% опитаних, цього року – 7,7%. Серед молоді цей показник не перевищує 7%, натомість серед представників старшого покоління – перевищує 9%. Найвищий відсоток недовіри до жодного з джерел інформації – у південних регіонах України (10,4%). Здебільшого не довіряють жодному з джерел інформації чоловіки (8,8%), серед жінок цей показник дещо менший (6,7%).

Діджитал-нація: виклики споживання онлайн-новин

Результати нашого дослідження підтверджують минулорічні тенденції: в той час, як онлайн-споживання новин виходить на перший план, традиційні медіа здебільшого втрачають свою авдиторію серед українців. Це ставить перед українським суспільством та державою важливі виклики, адже Україна перебуває в активній фазі інформаційної війни. Ця інформаційна війна ведеться сьогодні, здебільшого, якраз-таки в онлайн-просторі та проявляється в поширенні інформаційно-психологічних спецоперацій, дезінформаційних кампаніях та використанні автоматизованих акаунтів для впливу на громадську думку. 

Українська влада сьогодні доволі успішно протистоїть ворогу у сферах традиційних медіа, хоч монополізація інфопростору й спричиняє недовіру серед українського суспільства, однак онлайн все ще залишається більш вразливим до ворожих впливів.

Одним з найбільших викликів для України є телеграм, який, як показує наше дослідження, залишається найбільш популярним джерелом інформації для нашого суспільства. Перш за все, не варто забувати про те, що телеграм, ймовірно, тісно повʼязаний із російськими спецслужбами та олігархами. Засновник цього месенджера – Павло Дуров, який також створив російську соціальну мережу "ВКонтакте", – раніше тісно співпрацював з ФСБ. 

Читайте також: ВКонтакте з окупантами: машина російської пропаганди на тимчасово окупованих територіях

По-друге, у телеграмі відносно легко отримати доступ до будь-якого листування. Інші месенджери (наприклад, WhatsApp чи Signal) містять вбудоване наскрізне шифрування (воно гарантує, що прочитати повідомлення можете відправник та отримувач, а якщо хтось інший спробує завантажити ці повідомлення, то побачить його як набір безглуздих символів). 

Також телеграм зберігає доволі багато даних про своїх користувачів (список контактів, тип пристрою, IP-адресу), не анонімізує їх та згодом може використовувати їх для стеження. 

Ну і, зрештою, телеграм сьогодні – це один з основних майданчиків поширення дезінформації в Україні. На відміну від інших соціальних мереж (фейсбук, інстаграм, твіттер), телеграм не має жодних політик модерування контенту. Тож навіть якщо користувач хоче продати на цій платформі зброю чи розмістити відео вбивств українських військових, – телеграм дозволить вам все це зробити. 

І наостанок важливо памʼятати про те, що телеграм – це соціальна мережа, яка не заблокована у Росії. Фактично, телеграм – це наш спільний інформаційний простір із росіянами, який Російська Федерація активно використовує для втручання і впливу на українських користувачів.

Ольга Снопок

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Приближается дедлайн отчетности для компаний Дія.City: как не потерять статус резидента

Какая альтернатива мобилизации? Капитуляция?

Увеличение тарифов на электроэнергию для населения. Куда пойдут деньги?

Велодневник: сколько зарабатывают велогонщики и спортивные директора

Государственное – значит убыточное. Как решить проблему?

Пять лет лидерства Зеленского. Анализ социологов