Час Кінаха, або в очікуванні четвертого указу

Середа, 6 червня 2007, 12:30

Третій указ президента про призначення дострокових парламентських виборів треба розглядати виключно як останню крапку в дотриманні з боку Ющенка "угоди трьох".

Про це свідчить і сам текст мотивувальної частини указу, і власна заява президента, і коментарі співробітників секретаріату та лідерів "Нашої України".

А головно – пікантна календарна відстань між датою опублікування указу та датою виборів, що вдвічі перевершує конституційну норму.

Посилання представника президента в парламенті Зварича на те, що таким чином Ющенко врахував перехідну норму щойно ухваленого закону про дострокові вибори, який має вступити в дію лише за 60 днів після оприлюднення, - додатково підкреслює, що президент виконав всі забаганки опонентів.

Критика ж "передчасності" указу, яка лунає з боку коаліції та стосується "виникнення юридичних підстав" для проголошення дочасних виборів у вигляді складення повноважень більше як 150-ма депутатами опозиції, лише підкреслює відповідальність за виконання "угоди трьох" з боку іншої сторони, себто Януковича і Мороза.

Тобто в даному випадку – просто Мороза, який мав би вже 5 червня просто оприлюднити заяви членів опозиції, що склали з себе депутатські повноваження.

Саме Мороз мав би дотримати цю частину угоди, оскільки на нього розповсюджується нова регламентна норма, ухвалена коаліцією замість зміни до закону про статус народного депутата.

Тоді як на президента ця норма не поширюється, і йому для визнання парламенту неповноважним досить самих лише рішень з'їздів опозиційних блоків та норми Конституції прямої дії.

Але, як відомо, Мороз своєї частини угоди не виконує, а намагається з посиланням на анонімних "відмовників" чи "непідписантів" з опозиції просто затягти час. Тимчасом члени коаліції не приховують мети цієї тяганини.

Вона полягає в тім, аби ЦВК, в якомусь проміжку між судовими рішеннями щодо "обнуління" списку "Нашої України", визнала мандати 44 членів ПППУ. І ті швиденько склали присягу депутатів. Завдяки чому склад депутатського корпусу перевищить 300 мандатів, і парламент запрацює з новою силою...

Дивна річ, але чомусь на цій очевидній точці озвучення "сценарного плану" коаліції припиняється. Як з боку членів коаліції, так і з боку членів опозиції.

Хоча подальший можливий розвиток подій виглядає надто прозорим.

Маючи більше 300 голосів, але вже без жодного прихильника президента Ющенка, а також пані Тимошенко, - парламент може все. Починаючи від внесення змін до Конституції і завершуючи імпічментом. Точніше –те й інше в повній послідовності.

Нагадаймо, що не так давно озвучений "проект" конституційних змін від Мороза містив скорочення чисельності необхідних голосів для завершення процедури імпічменту до 300.

Так що порядок дій ВР п'ятого скликання в разі отримання більше як 300 мандатів не важко передбачити. І завершується він оголошенням вироку президенту Ющенку – якраз замість проведення дострокових парламентських виборів.

Власне, аби припинити цей нескладний сюжет, президент і видав свій "несвоєчасний" указ, зафіксувавши момент конституційної неповноважності ВР. Щоби та за будь-яких умов не могла поповнити свої лави прибічниками пана Кінаха.

Але дивно, повторюю, чому про загрозу президенту мовчать його прибічники. Зокрема, зовсім нічого 5 червня не було чутно від фракції БЮТ...

І так само не зрозуміло (на перший погляд), чому не висловлюють своїх "найкращих" сподівань щодо "остаточно вирішення питання Ющенка" представники коаліції.

Припустімо, що сторона президента, особливо чільники СП, просто замовчують той факт, що прогавили підступи Мороза й Януковича, приставши саме на їхній план припинення повноважень Верховної Ради.

Втім, сам по собі "план" виходив не від лідерів коаліції, а від пані Тимошенко, яку спочатку підтримали "Наша Україна" і президент, а вже потім вчасно й уміло використали коаліціянти. Може, саме тому мовчить БЮТ?

Стосовно ж замовчування своїх планів з боку коаліції, то тут все дещо "складніше".

Можна сміятися з висловів пана Чечетова про "ПППУшників", які прасують шнурки, готуючись до отримання мандатів.

Але не можна позаздрити Януковичу й Морозу, яким доведеться чимось розплачуватись з паном Кінахом за реалізацію вищезгаданого сценарію.

А саме пан Кінах з його командою мають тепер вже не золоту й навіть не діамантову, як колись в Мороза й Тимошенко, а не знати якої цінності акцію в подальших розкладах.

Адже йдеться про дострокові президентські вибори й подальший розподіл повноважень як в знову "оновленій" Конституції, так і в реальному житті, причому, коли вигорить, ближчим часом.

Еге ж, це з першого погляду все виглядає просто.

Янукович стає президентом, Кінах – прем'єром. Бо це єдино можлива ціна питання, оскільки в президентську кампанію він же не потикатиметься.

Мороз просто залишається спікером, оскільки про дострокові вибори ВР вже не йдеться.

Але ж поділ повноважень між президентом та прем'єром! За Конституції, яка у виконанні теперішньої коаліції якщо не повністю покладе владу під Мороза, то принаймні зовсім нічого не залишить главі держави! Це при тому, що КС, як кажуть, вже відмовився переглядати чинний закон про Кабмін.

Ну-ну, було за що боротися Януковичу...

Плюс той незаперечний факт, що в разі імпічменту Ющенка, в якому її ручки залишились кришталево чистими, - під час президентських виборів на перший план виходить сама Юля!

І вже вона та її команда в разі отримання посади глави держави з єдиним правом розпуску ВР - не стане панькатися з парламентом попри будь-яку Конституцію...

А тут іще комуністи. І не в тім річ, що відвертий пан Грач з подачі Путіна налаяв Партію регіонів та СПУ, а що викрив "геополітичний" (читай, проросійський) принцип формування "коаліції національної єдності".

КПУ можна зрозуміти. Їм уже час на вибори, рятувати свій підтоптаний "ексклюзивний" бренд. А історія з залученням ПППУ до парламенту знов відкидає їх не лише в опозицію, але й остаточно з електорального поля. Адже в президентських виборах їм уже точно не буде, що сказати. Тоді як зліквідувати посаду президента, радше за все, таки не вдасться.

Але як Партії регіонів після заяви Грача витримувати задекларований пані Богатирьовою принцип збереження програмових засад, але з підвищенням темпів співпраці з НАТО та ЄС, в тім числі і на президентських виборах?

Так що перед тим, як залучати до ВР людей Кінаха, Партії регіонів" та її очільникам є про що подумати.

От вони і думають. Звісно, не про те, як би використати кінахівців в антиющенківській грі, а потім "кинути". А просто про гру долі, що так збагачує їх вимушеними союзниками, - аж собі місця не залишається...

Тому, як видається, вони були б не проти побачити ще якийсь указ президента, аби той вивів їх з важких роздумів. Правда, особисто Янукович щось там заявив про потребу подальшої діяльності ВР, але принаймні сам особисто нічого не робив для зриву "угоди трьох". То все Мороз...

І в президента є в запасі черговий хід, який, можливо, навмисне залишено на заздалегідь передбачений випадок зриву коаліцією угоди про дату дострокових парламентських виборів і який виправдовує всі попередні "похибки" секретаріату.

Власне, Ющенко його вже озвучував, коли коаліція під час призупинення попереднього указу почала свої маневри. Йшлося тоді про повернення до літньої дати виборів. Тепер для цього настав зручний момент.

Особливо його наближають критики "календарних недоречностей" третього указу і ті, хто збирається оскаржувати його в Конституційному суді.

Виправити часові "недоречності" Ющенку дуже просто: видати четвертий указ (хто вже їх лічить!), призначивши вибори тепер вже на серпень, відраховуючи 60 конституційних днів з моменту оприлюднення.

Так, за цих умов не встигнуть вступити в дію поправки до закону про вибори, ухвалені коаліцією. Але хто сказав, що президент і опозиція тримаються за них?

Стосовно ж Конституційного суду...

Після здійснення власним голосуванням відставки одного з суддів КС, депутати від коаліції не мають більше на нього сподівань.

Не випадково, мабуть, один з речників СПУ пан Мендусь фактично поставив на КС хрест, з трибуни ВР запропонувавши замість нього (мовляв, президент заблокував його роботу з допомогою пана Гелетея!) звернутися за оцінкою конституційності указів Ющенка до... Венеціанської комісії.

Можна лише поспівчувати поважним європейським експертам, яких СПУ вже тримає за ручних суддів. Наступним разом, виходячи з усіх озвучених раніше планів Мороза, їм запропонують замість КС дати висновок (не плутати з рекомендаціями) для внесення змін до нашої Конституції, а трохи згодом – і для імпічменту президента Ющенка.

Треба думати, "венеціанці" радо увійдуть до "геополітичної коаліції" українського парламенту...

А, втім, позиція соціалістів – це вже симптом безпорадності.

На який, треба думати, зважить дуже уважний до потенції своїх партнерів по комбінаціям пан Кінах перед тим, як кидатись в новий "проект".

Він останнім часом не гребує синицею в руці, то, можливо, просто знайде спосіб обміняти участь в "конституційній більшості" неповноважного парламенту – на якусь форму участі в дострокових виборах. Парламентських, звісно.

Ну, там, замість "квоти" СПУ в блоці Януковича.

Тоді стане зрозуміло, чи потрібен четвертий указ президента.

Ірина Погорєлова, спеціально для УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді