Юрія Луценка відправили в інформаційну Бастилію

П'ятниця, 15 липня 2011, 11:00

Українці не скоро побачать Юрія Луценка. Суддя Сергій Вовк у свій спосіб відзначив день взяття Бастилії – він позбавив глашатая багатьох акцій протесту на Майдані Юрія Луценка можливості докричатися до мільйонів людей.

З 14 липня і до дня винесення вироку фото- і відеозйомка, а також трансляція процесу над екс-міністром внутрішніх справ, заборонена. Крім того, присутність преси в залі засідань зведена до абсолютного мінімуму.

Щоб потрапити на чергове засідання у справі Луценка, журналісти 14 липня зранку-раненько зайняли чергу під Печерським судом. Після того, як у понеділок більшість журналістів не пустили в приміщення суду, охочих цікавитися українським правосуддям поменшало, але було достатньо, щоб заповнити вщент залу засідань. Однак...

О 9:30 журналістам повідомили, що в зал можуть зайти лише 6 телекамер і 6 пишучих журналістів. Хто і коли встановив такі норми, охорона суду не пояснила. Але навіть після того, як відібрані представники преси зайшли до приміщення суду, виявилося, що крім камер до зали нікого запускати не збираються.

Спочатку майор з охорони пообіцяв запустити всіх після того, як зайде суд, але потім змінив свою точку зору, заявивши, що в залі немає місця. Точніше, немає сидячих місць. Як виявилось, з часу останніх засідань у залі зникли дві лави. Зате представників міліції побільшало в два рази.

Лише після довгих переговорів з охоронцем нардепа Юрія Стеця ще трьох журналістів таки запустили до зали. Як виявилось, в напівпорожньому (в порівнянні з попередніми засіданями) приміщенні підсудний Луценко сперечався з суддею Вовком щодо доцільності присутності журналістів на процесі.

- Навіть якщо ви видалите зараз пресу із залу, будь-хто з учасників процесу може взяти камеру чи диктофон і фіксувати хід засідання. Так, що те, що діяло у 1960-х роках минулого століття, зараз не спрацює, - переконував Юрій Луценко суддю у необхідності залишити журналістів у залі.

- Ви оголосили процес відкритим, а, отже, представники преси можуть фіксувати те, що вважають потрібним, - додав він. – Крім того, той таємний 17-й том, про який дбають прокурори, складається з 4 папірців, абсолютні копії яких є в інших відкритих томах справи. Це черговий прояв маразматичності ГПУ. І всі їх докази луснуть, як мильна бульбашка, якщо тут будуть присутні засоби масової інформації, - наголошував підсудний.

Однак спіч Луценка не переконав суддю Вовка. "Порадившись на місці", суддя ухвалив рішення заборонити фото- і відео зйомку, а також пряму трансляцію до кінця процесу "з метою забезпечення об’єктивного судочинства та уникнення тиску на свідків".

Пресу попросили залишити зал.

- Це рішення - доказ того, що судді Вовку нагадали про третю справу, порушену проти нього в Харкові, - крикнув Луценко з-за гратів навздогін судді. – Видно сьогодні з Банкової подзвонили!

Припинення відеозйомки Луценко пояснив так:

- Наближається момент мого допиту, а на ньому я розгромлю усі висунуті мені звинувачення, - сказав міністр журналістам, яких вже виштовхували з залу.

- Ви зможете повернутися до зали, коли здасте фотоапарати та диктофони, - пояснили журналістам охоронці.

Однак через кілька хвилин вони звірилися з начальством, і дозволили журналістам взяти диктофони в зал.

У Юрія Луценка, здається, вже навіть не залишилося сил дратуватися і обурюватися.

- Вони ухвалили це рішення після того, як мій адвокат Олексій Баганець зробив ґрунтовний аналіз недорочностей і фальсифікацій у цій справі. Якщо це буде видно на відео, то це стане великою загрозою для продовження політичних репресій. При всій повазі до електронних ЗМІ, всі розуміють, що телебачення – це ключ до формування громадської думки. Тому було ухвалено рішення вимкнути трансляцію, щоб не ставити під загрозу хоч ті 15% довіри, які ще є до цієї влади, - сказав Луценко.

Як тільки суд повернувся в зал і продовжив засідання, підсудний оголосив про своє бажання зробити заяву.

- Вона стосується сказаного раніше? - запитав суддя Вовк.

- Ще коли Олексій Баганець оголошував клопотання, я вам повідомив про бажання зробити заяву. Ви сказали: "Луценко, пізніше", - пояснив підсудний.

- Вам дається роз’яснення, що, якщо у вас є клопотання, ви можете їх робити на стадії всього судового слідства, - тихо і начебто миролюбиво упирався суддя.

- Я хочу зробити заяву на стадії підготовчого засідання, - не здавався Луценко.

- Підготовче засідання вже пройшло! - голосно і чітко відповів суддя. – Вам минулого разу було оголошено про початок судового слідства.

- Коли? - щиро здивувався Луценко

- Цього ніхто не чув..., - не менш здивовано додала його дружина.

 

Як виявилось, початок судового слідства став великим сюрпризом для адвокатів Луценка. Суддя Вовк, як відомо, на відміну від Родіона Кірєєва, говорить дуже тихо, тому на попередньому засіданні в понеділок захист не почув, що попереднє засідання завершено, і суд переходить до розгляду справи.

- Ви можете подивитися протокол, щоб переконатися, що таке оголошення було, - порадив Вовк підсудному.

- Я на той запис посилався, як прокуратура тут брехала, але ви на нього не зважали, - відповів Луценко, який став приходити до тями від обурення. – Я маю клопотання. Чому ви не даєте мені його озвучити? У мене три побажання, але вони короткі. Чому я не можу їх заявити?

Слід відзначити, що після того, як з залу пішли камери, суддя Вовк дуже змінився. Суддя, який півтора місяці засідань не рухався, майже не говорив і не виявляв жодних емоцій, зразу ж почав поводитися як жива людина. Він нарешті повернув голову в бік Луценка і став з ним говорити. Однак не перестав ігнорувати його вимоги.

Луценко щонайменше ще 5 разів просив суддю змінити своє рішення, але той залишився незворушним.

- Я не можу змінити рішення, - сказав з тихою усмішкою Вовк.

- Пане суддя, ви можете все! - уїдливо відповів йому підсудний. – Ви випускаєте хабарників, які взяли 140 тисяч, змінюєте запобіжний захід. Ви можете все, тому не позбавляйте мене мого останнього права! Я маю право в будь-який момент оголосити заяву і заявити клопотання.

- Вам роз’яснено, що ви можете робити заяву до закінчення оголошення обвинувального вироку, - знову тихо і нерозбірливо сказав суддя.

- Я хочу зробити заяву і маю на це повне право, - не вгавав Луценко.

Натомість суддя Вовк дав дозвіл прокурору почати читати обвинувальний висновок. Це рішення вкрай обурило Луценко.

- Якщо так, то я буду паралельно оголошувати заяву, - кинув він у розпачі судді.

Тоді як прокурор почав дуже тихо перераховувати статті КПК, Луценко гучним і впевненим голосом став читати заяву.

- Я хочу підвести проміжні підсумки того дійства, яке відбулося в суді. Звертаю увагу суду та присутніх, що в ході цього процесу мені, Луценку Юрію Віталійовичу, було відмовлено повністю в усіх моїх правах..., - заявляв Луценко.

- Підсудний, вам робиться роз’яснення, що ви порушуєте порядок засідання, - перервав його суддя.

- Я можу робити заяву, коли схочу. І я це роблю. А не тоді, коли хочеться вам. Ви не маєте повноважень визначати, коли мені робити заяву. Ви ще скажіть, що я можу в камері робити заяву. Ні, я робитиму її тут і зараз, - огризнувся Луценко. – Чого ви так боїтеся?

- Юрій Віталійович, - єзуїтське по доброму звернувся Вовк до підсудного. – Якщо ви би будете порушувати порядок, вас вилучать з зали суду.

- Нема питань. Можете видаляти, - все більше спалахував гнівом підсудний. - Я й так знаю, що ви будете робити. Вам нагадали про ще одну кримінальну справу. Я розумію, що залежному від влади судді дана команда порушити всі мої права – на відеортрансляцію, на заяви, на клопотання. Все зрозуміло. Процес уже перейшов у відверту стадію фарсу, але я вам нагадую, що згідно КПК я маю право на заяву!

Суддя знову не зважив на слова Луценка. Він зробив відмашку рукою прокурору читати висновок. Тоді екс-міністр почав говорити ще голосніше.

- Мені в попередній частині судового розгляду грубо відмовлено в передбаченому Конституцією суді присяжних, зміні запобіжного заходу, допуску обраного мною захисника, виклику жодного з заявлених мною свідків, заміні судді через порушені проти нього кримінальні справи...

- Юрій Віталійович, я вас попереджаю..., - спробував вклинитися в промову суддя.

- ... я завершую. Відмовлено у фото та відео фіксації процесу, - продовжив Луценко.

- Суд на місці ухвалив видалити Луценка Юрія Віталійовича з зали засідань! - тоді на диво гучно оголосив Вовк.

 Юрій Луценко прощається з пресою. Фото "Народної самооборони"

- Щиро вдячний, щоб я не слухав знову цей маразм прокуратури. Щиро дякую! Маразми хай прокуратура читає судді! - кинув у відповідь Луценко. Це були останні його слова у четвер в залі суду.

Зал звільнили від присутніх і вивели підсудного. Через 20 хвилин перерви в зал повернувся прокурор.

- Ви збираєтесь продовжити читати висновок? - запитали в нього журналісти.

- Зараз побачимо, - хитро посміхнувся прокурор і почав щось витирати на своєму одязі.

Коли в зал повернувся суддя, жодного захисника Луценка в приміщенні не було. Здавалося, вони влаштували публічний демарш. Але ні. За кілька хвилин вони по одному почали повертатися в приміщення.

Олексій Баганець озвучив клопотання не проводити оголошення обвинувального висновку без підсудного.

- В зв’язку з тим, що суддя ухвалив рішення про видалення підсудного, в мене постає питання, яким чином ми зможемо дотриматися прав підсудного, коли буде він повернеться в зал засідань і після оголошення обвинувального висновку ми зможемо в нього запитати, чи йому зрозумілі обвинувачення, чи він визнає вину, чи згоден давати свідчення, - запитав адвокат.

- Вибачте, секретар засідання за вами не встигає, - перервав Баганця суддя.

Таке зауваження виглядало щонайменше дивним, бо Баганець говорив досить повільно, і досі секретар не скаржилась на те, що їй не вистачає часу занотовувати.. Адвокат повторив своє клопотання.

- Що там після "вину"? – перепитала секретар, і це вже виглядало повним знущанням. Особливо на фоні того, що біля неї голосно дзеленчав її телефон, і ніхто не робив зауважень з цього приводу.

Повторивши втретє клопотання, Баганець зробив ще одне зауваження.

- Пане суддя, потерпілі повинні ходити на засідання. А їх ще ні разу не бачив. Я розумію, що одну квартиру важко поділити на п’ятьох, але вони мають бути присутні на засіданнях, - наголосив адвокат.

Але ні це його клопотання, ні попереднє не справили враження на суддю. Прокурор продовжив читати вирок. При чому робив це сидячи, бо "багато сторінок".

Через кілька годин слухання адвокати Луценка заявили ще одне клопотання про повернення підсудного. Але знову марно. Вирок вирішено було читати до 16 години, коли судді Царевич треба було йти на інше засідання. Але о 15:30 в залі чомусь вимкнулось світло. Тому сеанс масового читання перенесли на 19 липня.

Оскільки дії судді Вовка виглядали в четвер більш ніж суперечливими, то "Українська правда" поцікавилась в одного з київських адвокатів (він попросив не називати його імя) у правомірності дії судді.

- Суддя Вовк дуже досвідчений, але він подивився на одну статтю кодексу про підстави для видалення з залу, і не подивився на іншу - про зачитування обвинувального висновку. І лише на базі однієї статті вигнав Луценка з залу. Насправді це дає тепер Луценку підстави говорити, що судовий розгляд був несправедливий, що він необґрунтовано відбувся за його відсутності, - зазначив адвокат.

Як відомо, частина 2 статті 370 КПК України серед іншого передбачає, що вирок (постанову) у всякому разі належить скасувати, якщо: справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого частиною другою статті 262 цього Кодексу.

- Крім того, суддя не має права видаляти з залу обвинуваченого, якщо він проситься зробити заяву. Заява, клопотання справді заявляються будь-коли. І коли суддя заперечує і каже, що я вже поставив на розгляд таке питання, то він неправий. Він мав би закусити язика, і сказати: перепрошую, пане прокурор, але обвинувачений має зробити заяву, - наголосив співрозмовник.

Крім того, в суді не мають права обмежувати присутність преси, адже, згідно зі статтею 20 КПК, "розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці".

Станом на 14 липня ні про яку таємницю в процесі над Луценком не йшлося. Не кажучи вже про те, що обвинувальний висновок кілька тижнів вже гуляв Інтернетом.

Втім, звісно ж, справа не в таємниці.

Обмеження висвітлення процесу у пресі є абсолютно зрозумілим кроком влади. Кілька місяців судового процесу вже боляче вдарили по її рейтингу як в середині країни, так і назовні. Тому було зрозуміло, що рано чи пізно інформаційний "балаган" у справах Тимошенко і Луценка влада прикриє.

З боку іноземних правозахисних установ звучить все більше зауважень щодо вибірковості українського правосуддя та переслідування політичних опонентів.

Як свідчить соціологічне опитування КМІС, вперше за останній рік партії, які належать до помаранчевого ідеологічного напрямку, сукупно отримали більшу електоральну підтримку, ніж політичні сили, що належать до біло-блакитного. Рейтинг Партії регіонів продовжує падати.

Більшість експертів, опитаних фондом "Демократичні ініціативи", бачать у справах Юрія Луценка та Юлії Тимошенко політичні репресії та особисту помсту.

Тому прибрати відео- і фотокамери з залів засідань – дуже логічний крок. Відтепер говорити про зловживання та неправосудні дії можна буде лише зі слів журналістів. А їх, як відомо, можна звинуватити у перекручуванні та заангажованості або просто не допустити до зали.

Це раніше, щоб нейтралізувати опонента, вистачало написати на нього донос і відправити у Бастилію. Нині цього не досить – потрібна ще Бастилія інформаційна. Щоб ніхто не заважав вершити правосуддя у повній тиші.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді