Щербань: Я послав Лазаренка, і той пообіцяв помсту

Вівторок, 5 березня 2013, 11:34

У справі про вбивство Євгена Щербаня допитали третього свідка – його тезку, екс-губернатора Донецької й Сумської області Володимира Щербаня. На фоні попередніх свідків Щербань виглядав справжнім Демосфеном.

Але і його свідчення – не є переконливим доказом причетності Юлії Тимошенко до смерті донецького бізнесмена.

Допит уже традиційно відбувався в окремому приміщенні Апеляційного суду. За кількістю "Беркуту" можна було припустити, що в суд доставили саму Тимошенко. Однак насправді спецпідрозділ стояв, для того щоб до зали не потрапили особливо наполегливі адвокати.

Того разу Тимошенко в суд так і не доставили. І попри те, що говорить Сергій Власенко, мало віриться, що лише Пенітенціарна служба не хоче бачити її в залі засідань.

Натомість уперше на засідання прибула потерпіла сторона – молодший син покійного Щербаня з адвокатом.

На початку засідання Сергій Власенко спробував заперечити проти проведення засідання без Тимошенко, принагідно подратувавши сторону обвинувачення словосполученнями "мудрі прокурорчики" і "мудра прокурорша", але "улюблена суддя Юрія Луценка" Ганна Медушевська вирішила слухати свідка.

Також вона не задовольнила вимогу адвокатів Тимошенко, щоб свідок прибрав зі свого столу нотатки, які дуже нагадували текст його протоколу допиту в ГП.

 Володимир Щербань у суді. Фото автора

Свої свідчення Щербань почав "дуже здалеку" – з 80-х, коли познайомився з Євгеном Щербанем. Один був тоді керівником корпорації "Атон", а інший – директором об'єднання "Універсам-Україна".

"З Євгеном ми співпрацювали в продажі горілчаних виробів, відправляли на Росію ешелонами спирт, вино. Крім того, займалися всією продукцією, бо в Радянському Союзі був тоді дефіцит. І ми займалися поставками в Донецьку область усього. Співпрацювали дуже тісно, бо тоді дуже мало людей розбиралися в бізнесі", – розповів Щербань.

Більшою мірою його свідчення нагадували автобіографічні спогади. Так, Щербань детально розповів, як у 1992-му, його разом із Володимиром Рибаком до своєї команди запросив тодішній міський голова Юхим Звягільський, і вони очолили Донецький міськвиконком. А вже у 94 році Щербань став і народним депутатом, і губернатором, і головою Донецької облради.

"Після цього переді мною стояли вже зовсім інші задачі, і до цього став схилявся Євген, що в нас відповідальність не лише за наші власні кишені, а щоб люди в області жили нормально", – описав свої устремління Щербань. Він довго пригадував, як вони із Щербанем Євгеном у 94 році, ще до офіційного візиту президента Кучми, літали до Сапармурата Ніязова в Туркменістан на переговори по газу, і домоглися прямих поставок газу в область.

Створення корпорації ІСД екс-губернатор також подав як свою заслугу, а не Євгена Щербаня, і всіляко підкреслював свою роль як керманича й координатора в діях молодших партнерів.

"Ми нікого не хотіли бачити, крім закордонних поставщиків газу, бо вони давали нам дешевий газ. З "Ітерою", до речі, було вигідно працювати! Бо ЄЕСУ була прокладкою, і частина грошей лишалася в неї, а нам "Ітера" давала газ напряму", – описав свідок особливості газових розкладок.

У 94 році Володимир Щербань уперше познайомився з Павлом Лазаренком, під час візиту в Дніпропетровську область. Свідок не помилував добру пам'ять про господарника Лазаренка, і розповів, як той його зустрів "бутафорними ананасами й бананами" та "потьомкінськими дєрєвнями".

"Із Павлом у нас були стосунки не дружні, а чисто службові. У 1995 році, коли був перший візит президента Кучми до Донецької області, я не зустрів Павла Івановича на кордоні, він образився й за півтори години поїхав", – розповідав далі Щербань.

Щоправда, тодішня образа не завадила Лазаренкові через кілька місяців запросити Щербаня до себе на вечірку із приводу призначення першим віце-прем'єром.

"Павло Іванович улаштував виставу з російськими зірками на одному зі ставків, а потім ми їхали на вечерю. І тут Павло Іванович підсів до мене, став розпитувати про реформування вугільної галузі, про газ, про компанію, яка постачає газ у Дніпропетровську область, і може постачати в Донецьку. На що я йому відповів, що нам не потрібен посередник. Цікавився він і деякими відомими донецькими бізнесменами, як Ахать Брагін", – розповідав Щербань.

"Вже після вечері Лазаренко мене знову повів проводжати, і знову просив подумати про газ. Ну й ще одне питання, каже: "На лікеро-горілчаному зводі ви поставили свою лінію. Чи зможемо ми там розливати горілку?" На що я відповів Павлу Івановичу, що враховуючи те, що з сьогоднішнього дня він перший віце-прем'єр, то я дарую йому цю лінію", – похвалився свідок.

У наступні 60 хвилин вільних свідчень Щербань, знову ж-таки, усіляко підкреслював свою роль як основного плацдарму й форпосту, що витримував тиск Павла Лазаренка в просуванні ЄЕСУ в Донецьку область, лише одного разу побіжно згадавши, що щодватижні на перемовини до Віталія Гайдука – а не до Євгена Щербаня – приїздила Юлія Тимошенко.

За словами Щербаня, коли Лазаренка призначали прем'єром, його вмовляли голосувати особисто сам Кучма, а також Юрій Кравченко та голова СБ Володимир Радченко. Екс-губернатор Донеччини був проти, і лише "із поваги до президента" проголосував.

Далі конфлікт лише наростав.

"Якось збираюсь я летіти до Брюсселя, аж дзвонить мені Павло Іванович і просить зустрітися. Домовляємося о 23:30 біля Нацбанку... Ми з ним проходили навколо клумби до самого ранку. Ні про які посади не йшлося. Проблема була лише одна – дай доступ на ринок Донецької області. На що, скажу відверто, я послав Павла Івановича. По-мужицьки так послав, сказавши, що цього не буде", – згадав Щербань.

"На це мені Павло Іванович пообіцяв: "Ти ще пошкодуєш, що народився на світ. У тебе будуть величезні борги з газ, а далі мене тебе просто знімемо з роботи", – процитував фінал розмови свідок.

Далі, за словами Щербаня, Лазаренко став улаштовувати йому різні неприємності, серед яких несподіваний страйк шахтарів, які "ні з того ні з сього лягли на рейки". А також заява прем'єра Лазаренка про те, що його хотіли вбити по дорозі до Донецької області.

Судячи за все, замах на Лазаренка в 1996 році Щербань вважає цілком інсценованим.

Того дня, за інформацією Щербаня, Лазаренко мав привезти йому повідомлення про його звільнення. Готуючись до зустрічі, тодішній губернатор помітив дивну поведінку працівників СБУ, а ввечері випадково дізнався від Гайдука про замах у Києві на Лазаренка.

"Мовляв, була спроба замаху на Лазаренка, знесло кришу автомобіля, – розповідає мені міністр. А я питаю: "А чого ж голову не знесло?" – продемонстрував взірець чорного гумору Щербань.

І в той же вечір Лазаренко зробив заяву з натяком на донецьких опонентів.

"16 травня мій помічник Володимир Омельченко розповів мені, що "так і так, були в мене Момот із Гайдуком, казали, що зустрічалися з Юлею, вона нас знову пресувала, а ми показали їй папір, що ІСД з усіма підприємствам області збереже (на постачанні газу без ЄЕСУ– УП) близько 110 мільйонів доларів. На що я дуже обурився, викликав їх до себе, вишпетив і сказав: "Хлопці, за таку таємницю по заробітку ЄЕСУ вас просто відстріляють". Я знав, що відбувається, але не став їм говорити те, що мені доповідали СБУ й МВС. А за півтори години після їх відходу мені повідомили, що Момота застрелили",згадав ще один епізод Щербань.

 Володимир Щербань з сином Євгена Щербаня. Фото Тентяни Ніколаєнко

Але найбільший пресинг, за словами екс-губернатора, чинився восени 1996-го.

Зокрема, після повернення з Олімпіади в Атланті, куди Щербані літали з родинами, вони зустрілися в Донецьку.

"І Євген мені каже: "Володя, меня расстреляют. – Почему? – Так и так, я не угоден Павлу, я снова отказал ему в газе. – Женя, брось все, едь в Америку, жизнь дороже! – Нет, никуда не поеду. Я понимаю, что будет дальше. Все равно они не остановятся", – процитував свідок останню живу розмов зі Щербанем.

За словами донецького екс-губернатора, Євген Щербань ходив тоді "весь чорний і руки в нього трусилися".

Не вмовивши компаньйона, Володимир Щербань, наляканий тим, що до нього самого теж намагалися підіслати "бабцю з каучуковою торбою й натиснути кнопку", склав усі повноваження в облраді, і втік до Флориди.

А Євгена Щербаня таки вбили.

"Я никогда не разделял Тимошенко и Лазаренко. Посланцем всегда была Юлия Владимировна. Я ее никогда не принимал, и не хотел, откровенно говоря, видеть, потому что – женщина и попытается уговорить. Но про отношения Лазаренко и Тимошенко знали все, знали ,кто убийствами занимался. Я и Брагина предупреждал, что неслучайно вице-премьер тобой интересуется", – сказав Щербань.

"Я вважаю причетним як Лазаренка як виконувача, так і Тимошенко як замовника до вбивства мого колеги Євгена Щербаня", – заявив він наприкінці своїх вільних свідчень.

Пізніше прокурори принаймні тричі просили Володимира Щербаня згадати, чи називав прізвища Тимошенко й Лазаренка Євген Щербань, говорячи про погрози йому, але той не зміг це підтвердити.

Як не зміг і точно відтворити цитату Щербаня з останньої розмови.

"Мене не цікавило, де й коли говорив про це Лазаренко. Євген говорив про загрозу життю, і, чи були в цей час окуляри на Лазаренку, мене не цікавило", – зірвався Володимир Щербань на адвокатів.

"Лазаренко сказав, що якщо не дадуть газ, то питання вирішуватимуть інакше чи якось так", – переказав він знервовано слова Євгена Щербаня.

А коли Власенко попросив його не нервувати, екс-губернатор лише огризнувся: "Я завжди такий емоційний, тому не бійтеся".

Так само роздратували його розпитування адвокатів Тимошенко, чому за 17 років він жодного разу не згадав, що Тимошенко вбила його друга, а натомість зустрічав її з квітами й передавав їй забуті парфуми.

"Жити хотів", – пояснив своє мовчання свідок. "Висновки в мене давно були, але я боявся... Ви вважаєте, що я без зовсім мізків? Лазаренко при владі, а я буду розказувати, що я думаю", – заявив Щербань.

Хоча так і не пояснив, чого він боявся, коли Лазаренко сів, а Тимошенко теж була за ґратами в 2001 році.

Єдине, у чому запевняв Щербань, що в 2005 році сказав про це у своїх свідченнях у США.

При цьому, говорячи про другу втечу в Штати, Щербань згадав цікавий момент.

"У 2004 році я агітував за Януковича, а коли він програв, я подав заяву про відставку, і моя сім'я вирушила до США. Я сказав родині, що поки тут усе не владнається, повчимо англійську мову в США. Тим більше, що один росіянин з оточення Ющенка, Босов Дмитро, сказав мені: "Володя, дивись, є перелік осіб, яким небезпечно знаходитись в Україні, бо вас закатують", – розповів Щербань.

Тут варто зробити невеличкий відступ і нагадати, що інформатор Щербаня Босов – не хто інший як фігурант другої справи проти Юрія Луценка. Саме цю особу відвозив на дачу Володимира Сацюка його водій Валентин Давиденко, і слідством перевірялася інформація, що саме Босов і завіз в Україну той самий діоксин, яким отруїли Ющенка.

Втім, адвокатів Тимошенко цікавили інші зв'язки Щербаня. Вони намагалися розкрутити версію, що самому Щербаню було вигідне вбивство бізнес-партнера.

Зокрема, вони намагалися дізнатися, чи не його в Донецьку називали "Вова 51%", як особу, котра штучно організовувала проблеми підприємців із правоохоронцями, а потім їх вирішувала за 51% від власності.

Також адвокатів Тимошенко цікавило, як затятому вболівальнику Щербаню вдалося уникнути смерті на стадіоні "Шахтар" разом із Брагіним, і чому після розмови з ним убили Сергія Момота. Але всі ці припущення Щербань відкинув.

Головне питання захисту суд взагалі зняв. А стосувалося воно того, що за 2 дні після смерті Євгена Щербаня з рахунків його покійної дружини син Володимира Щербаня якимсь дивом отримав більше 2 мільйонів доларів.

Як відомо, звинувачення Тимошенко також висунуті через переказ коштів. І адвокатам Тимошенко було необхідно показати, що в цій справі існує не один дивний переказ. Але суд їх слухати не схотів. Так само, як і дивитися інтерв'ю Євгена Щербаня, де він усіляко хвалить Павла Лазаренка й каже, що в них немає розходжень.

Прокурор Олег Пушкар заявив, що свідченнями Щербаня задоволений, і обіцяє, що коли вони представлять у суді всі докази, їхня позиція виглядатиме переконливою.

Однак поки свідчення свідків переконливі лише в протоколі прокуратури.

А для прискіпливого й незалежного суду навряд чи були б доказом.

Р.s. Наразі в засіданні Харківського суду в справі Юлії Тимошенко щодо діяльності корпорації "ЄЕСУ" оголошено перерву. Тюремники чекають на рішення Тимошенко.

Тетяна Ніколаєнко, спеціально для УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді