12,5 млн за корупціонера. Як розбагатіти завдяки закону про викривачів

Олена Зварич
10032 перегляди
Четвер, 17 жовтня 2019, 18:30

Найближчим часом кожен українець, який став свідком топ-корупції, може не тільки виконати свій громадянський обов'язок і повідомити про це, а й розбагатіти на чималу суму – до 12,5 млн грн.

Це привабливе матеріальне заохочення закладено у закон про викривачів, який Верховна Рада ухвалила 17 жовтня. 

Утім, на 10-відсотковий гонорар може розраховувати лише той, хто впіймає "велику рибу".

Як працюватиме закон і які прогалини побачили в ньому експерти?

Гроші і захист

Сам термін "викривачі" існує в українському законодавстві вже чотири роки. Проте люди, які повідомляли правоохоронців про корупційні злочини, не почувалися безпечно і нічого не отримували натомість, окрім втіхи для власного сумління.

"90% інформації, яка надходила від викривачів, правоохоронні органи зовсім не розглядали, а 80% викривачів не можуть захистити себе у судах", – аргументує в розмові з УП Анастасія Красносільська, голова Комітету ВР з антикорупційної політики. 

Захист, стимул і впорядкованість діяльності, пов'язаної з повідомленнями викривачів, – усе це, на її думку, містить закон №1010 ("Про внесення змін до закону "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції").

Що обіцяє закон:

  • Викривач отримує винагороду, якщо виявив корупціонера, котрий завдав державі збитків на суму, більшу за 5 000 прожиткових мінімумів. Сьогодні це 10,035 млн грн 
  • Розмір винагороди – у межах 10% від суми збитків, проте не має перевищувати 3 000 мінімальних зарплат. Сьогодні це 12,519 млн грн
  • Викривач отримує винагороду після того, як суд винесе рішення в даній кримінальній справі
  • Викривач має право на безоплатну правову та психологічну допомогу, відшкодування витрат на адвоката та судовий збір
  • Держава повинна у разі потреби забезпечити охорону викривачеві та його рідним, а також захистити його від подальшої дискримінації, зокрема на робочому місці. Так, якщо викривач або його близькі звільнені з роботи саме через його антикорупційну діяльність, їх мають поновити, сплативши середній заробіток за час вимушеного прогулу. Якщо викривач відмовляється поновлюватися на цій роботі, йому мають видати компенсацію в розмірі 6-місячного заробітку, а якщо поновлення неможливе – сплатити компенсацію у розмірі дворічного середнього заробітку.
  • Викривач може діяти анонімно і спілкуватися з правоохоронними органами через свого представника. Однак у такому випадку він не отримає захисту

Олександр Калітенко з Transparency International вважає одним з найбільших позитивів закону низку норм, які допоможуть захистити борців з корупціонерами. 

"Країна знає кілька гучних кейсів – наприклад, повідомлення судді Лариси Гольник про зловживання мера Полтави Мамая, "справа Соломатіної" про корупцію в НАЗК, яка була "на слуху" в 2018 році, розвінчування діяльності голови суду в Черкасах від тамтешнього судді Сергія Бондаренка та інші. 

Проте після оприлюднення інформації такі люди зазвичай залишалися віч-на-віч з системою. Так, Лариса Гольник зазнала кількох хуліганських нападів з побиттям", – каже Калітенко. І сподівається, що щойно ухвалений закон надасть борцям з топ-корупцією більше гарантій безпеки.

Loading...

"Оператором" повідомлень від викривачів стане НАЗК, яке максимум за 45 днів має перевірити інформацію і відтак передати її слідчим органам. 

За словами Красносільської, не всі органи влади мають відповідні канали, за якими можуть звертатися ті громадяни, які виявляють корупцію, а отже, НАЗК повинно подбати про те, щоб такі канали, анонімні гарячі лінії з'явилися. 

У бюджет-2020, каже депутатка, уряд має закласти кошти для виплат викривачам, однак підрахувати хоча б приблизно порядок сум наразі ніхто не береться.

Закон набирає чинності 1 січня 2020 року.

 
Клікныть на зображення, щоб відкрити у великому форматі
Ілюстрація: ТІ

Викривачі чи стукачі. Що не так із законом

45 днів для розгляду в НАЗК – занадто багато, за цей час липкорукий посадовець встигне приховати сліди злочину, переконує депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко, найзапекліший критик президентського законопроекту. 

Він уніс кількадесят правок, проте всі вони були відкинуті під час фінального голосування в Раді.

Власенко звертає увагу на те, що НАЗК не має слідчих функцій, а перевірка достовірності інформації викривача стоїть таки ближче до слідчих дій, ніж до перевірки декларацій посадовців. 

"Логічно, щоб викривачі зверталися до НАБУ, а не до НАЗК. Цим законом створюється ще один правоохоронний орган", – вважає депутат. 

Власенко також вважає хибним приймати інформацію від анонімів, оскільки правоохоронці не зможуть швидко встановити, звідки у викривача інформація про корупціонера, чи вона не є вигадкою або помстою за щось. 

Отож, на думку депутата, "це буде закон не про викривачів, а про стукачів".

Вочевидь, такої позиції дотримуються його колеги у фракції Тимошенко, а також в "Європейській солідарності", які одностайно не підтримали законопроект.

Скептичні прогнози щодо ефективності закону дає і низка неурядових експертів.

Так, Євген Крапивін з РПР доводить, що закон не запрацює повноцінно, допоки не буде реформовано в цілому систему захисту учасників кримінального провадження:

"Стаття 60 КПК містить поняття "заявник". Це людина, яка повідомила про злочин. Однак наразі заявник ніяк не захищений, єдина його перевага – право оскаржити судове рішення, якщо слідчий/прокурор закриє справу, порушену за його повідомленням. 

По суті, заявник, інколи свідок чи потерпілий – це і є викривач. Простіше було б внести в чинне законодавство зміни щодо захисту цих осіб, а не вигадувати окремий інститут викривачів".

Складається так, що держава гарантуватиме захист тим громадянам, які сміливо викриватимуть корупціонерів, а ті, хто сповістить про інші види зловживань, залишаться беззахисними.

"Доречно розширити дефініцію "викривач" на інші сфери й взяти під захист також викривачів у сфері порушення прав людини, екології, безпеки тощо, – пропонує Олекандр Калітенко. Це відповідатиме Директиві ЄС щодо захисту викривачів інформації та провідному міжнародному досвіду".

Наприклад, в американській системі правосуддя викривачі (інформатори) відіграють важливу роль та використовуються прокурорами як свідки злочину. Свіжий скандал з президентом США став яскравим прикладом того, наскільки впливовою може бути інформація такого викривача. 

Скарги держслужбовця було достатньо, щоб у США вибухнула інформаційна бомба, яка може закінчитися імпічментом Дональда Трампа.

Олена Зварич



powered by lun.ua
Дмитро Разумков: Я не бачу передумов ні для ротації уряду, ні для дострокових виборів
Захиститись від Джокерів. Як хакери зламують листування і як їм завадити
Успіхи та провали євроінтеграції: що дасть відкриття системи "Пульс угоди"
Зовнішній Зе: хто формує міжнародну політику президента Зеленського
Усі публікації