Друга братовбивча. Що кремлівські медіа розповідають про ескалацію україно-російської війни

Вівторок, 20 квітня 2021, 17:14
Колаж: Андрій Калістратенко

Україна знову в центрі уваги російських державних медіа. Ескалацію російсько-української війни, яку в Кремлі продовжують називати "громадянською", згадують практично в кожному випуску таких програм як "60 минут" чи "Вечер с Владимиром Соловьевым". Інколи весняне загострення на фронті — єдина тема ефірів. 

Загалом риторика пропагандистів зводиться до простої мети: виправдати будь-які дії Росії проти України. Державні чиновники, коментатори та ведучі ток-шоу не соромляться погрожувати Києву "принуждением к миру" й "денацификацией". А пояснюють свої ідеї буцімто небезпечністю України для РФ та самопроголошених республік. 

Третій найважливіший суб’єкт у цій історії колективний Захід, вічний ворог російської пропаганди. У залежності від настрою медійників, США і ЄС чи то прямо контролюють вчинки України, чи то хочуть скористатися війною, чи то злочинно ігнорують порушення з боку Києва. У будь-якому разі Росія виявляється єдиним справжнім миротворцем.

При цьому потрібно розуміти, що кремлівські медіа не просто реагують Вони багато в чому закладають підвалини для ситуації на фронті, виступаючи своєрідною першою інформаційною хвилею агресії. Медійна підготовка до стягування військ до українського кордону почалася в Росії ще 1 лютого. Звісно численні експерти, зокрема опитані "Радіо Свобода", оцінюють новий наступ Путіна як малоймовірний. Але наразі підконтрольні Кремлю медіа роблять все, щоб він виглядав виправданим.

Україна наривається

Який би російський державний канал ви сьогодні не ввімкнули, вам у різних формулюваннях доноситимуть одну думку: Україна це загроза. Київ готується атакувати самопроголошені республіки, хоче влаштувати теракти на території РФ, не контролює власні збройні сили, наближає інфраструктуру НАТО до кордонів Росії і, взагалі, хтозна чого можна очікувати від нацистів. 

"В милитаристском угаре Украина все гонит военную технику к линии фронта. А главнокомандующий-комик лично бодрит карателей", це буквально перші слова "Вестей недели с Дмитрием Киселевым" 11 квітня й доволі типовий початок обговорення війни на російських медіа. 

Практично всі подібні ефіри стартують із того, що Збройні сили України "готовятся к зачистке Донбасса"; стягують техніку; проводять навчання під девізом "Москалі вмиються кров’ю". Російські медіа регулярно розповідають про обстріли з боку ЗСУ, хоча ще взимку про них майже не згадували. Таким чином будь-які подальші дискусії автоматично виходять з того, що київська влада планує наступати. Цю ж інформацію традиційно "підтверджують" спікери самопроголошених "ЛДНР", посилаючись на "свою" розвідку. 

А якщо глядачі все ще не вірять у "криваві плани України", то їм показують політиків сусіда. Наприклад, Леоніда Кравчука з "нацистским ружьем". Чи Володимира Зеленського, про перетворення якого на "президента войны" у Дмитра Кисельова вийшов міні сюжет

 
Скриншот, YouTube-канал "Россия 24"

Окремо варто виділити історії загиблих мешканців окупованих територій. Російська пропаганда любить надавати "звірствам" українців людське обличчя. Тож в ефірах регулярно роздмухує історії на кшталт буцімто підірваного у власному будинку чоловіка, застреленого снайпером пенсіонера чи хлопчика, якого вбив дрон ЗСУ

Остання історія особливо популярна: шоу часто показують сюжети про родичів дитини та кадри з її похорону. А українська проросійська адвокатка Тетяна Монтян на програмі "60 минут" у деталях розповідала, що сталося з дитячим тілом після вибуху. Незважаючи на подібну увагу, про численні нестиковки в російській версії подій ніхто, звісно, не згадує. 

При цьому Україна становить небезпеку не лише жителям власного Сходу. На фоні ескалації на фронті російські медіа значно частіше почали говорити про буцімто терористичну загрозу росіянам і мешканцям окупованого Криму. 14 квітня секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що українські спецслужби намагаються скоїти теракт на території півострова.

Наступного дня у Ставропіллі (~ 650 км від Криму) затримали буцімто члена "Правого сектору", що планував підірвати ємності з хлором. Російський блогер Семен Пегов, який готував репортажі з Донбасу та Нагірного Карабаху, на шоу "60 минут" назвав це порушенням не просто червоних, а "бордових" ліній. 

На нову кампанію російських медіа наклалося вже традиційне звинувачення України в нацизмі. Пропагандисти розповідають про нациське ядро при владі, буцімто нацистську символіку на фронті, психічно хворих військових-нацистів, ескадрони смерті. 

Подібна риторика покликана, по-перше, дегуманізувати ворога в очах російської армії. По-друге, додатково залякати росіян Україною. Мовляв, вона не лише здатна на жахливі злочини, а ще й психічно нестабільна. 

 
Скриншот, YouTube-канал "60 минут"

Найкраще ставлення до України описують цитати з матеріалів Russia Today: "Чтобы не допустить новых трагедий, Украине нельзя передавать ни Patriot, ни другое летальное оружие", "Возвращение Украине статуса ядерной державы грозит опасностью для всего мира, так как от её националистических властей ожидать можно всё что угодно", "Украина превращается в потенциально нестабильный и взрывоопасный регион", "Цель Украины — спровоцировать Россию и Донбасс". Чи, як сказав Дмитро Кисельов, "Киев явно нарывается"

Байден дасть команду "фас"

За правилами драматургії, хороший антагоніст повинен мати зрозумілу мотивацію. І для України така мотивація США. Російські медіа ще не визначилися, чи Сполучені Штати повністю контролюють дії київської влади, чи вона намагається просто вислужитися перед Вашингтоном. Але команду "фас" для початку війни, якщо вірити російським "60 минут", має дати саме Байден. 

Версій, у якій Україна зберігає хоча б якусь самостійність, небагато. Київ намагається потрапити в НАТО, "используя им самим инициированную эскалацию в Донбассе". Президент Зеленський "выслуживается перед своими американскими кураторами" заради кредитів. Або влада пустилася берега, відчуваючи підтримку Заходу. 

В усіх інших варіантах українці в кращому разі пішаки. А в гіршому: "Зеленский напоминает мелкую собачонку, которую на американском поводке вывели пометить территорию", — як розповідав на шоу "60 минут" Ігор Коротченко, представник партії "Родіна".

Пропагандисти якось не акцентують увагу на тому, навіщо Штатам загострення російсько-української війни, натомість зосереджуються на "факті" тотального зовнішнього управління. В ефірі російського телебачення розповідають, що київська влада не приймає самостійних рішень, а лише виконує вказівки Вашингтону. Що американські війська з Афганістану можуть перекинути в Україну. Що США буквально змусять Україну йти в наступ та будуть воювати до останнього українця. 

Цікаво, що, крім постійних гостей, аналогічну позицію на російських токшоу просувають і колишні українські політики під час відео включень. Олена Бондаренко, екснардепка від "Партії регіонів", 7 квітня розповідала на "60 минут" про "подстрекание Украины" та британські бази в Очакові. Євгеній Мураєв, лідер партії "Наші" та власник однойменного каналу, на цій же програмі описував тиск "зарубежных кураторов". І повідомляв росіянам на російському каналі, що план вступу України в НАТО розпалює конфлікт з росіянами. 

 
Скриншот, YouTube-канал "60 минут"

Але не думайте, що подібний контроль з боку Західного світу означає підтримку. Російські медіа вже вісім (а насправді всі тридцять) років переконують українців, що ті не потрібні Заходу й ніколи не будуть його частиною. Тож і тепер регулярно підкреслюють, що, хоча Вашингтон "штовхає київську владу на війну", сам у якості допомоги може запропонувати лише санкції. 

Все настільки погано, що порятунок сусідам пропонують на "Вечере с Владимиром Соловьевым". Один із гостей Костянтин Книрік заявляє: "У Зеленского единственный шанс спастись от гибели и спасти вашу страну это находить возможность попросить помощи. Не разговаривать с Путиным, а попросить у него помощи".

Примушення до миру

Під час кожної розмови про ескалацію війни російські медіа не забувають нагадувати про свою любов до миру. Мовляв, Росія не зосереджує техніку біля кордону, а просто проводить навчання. І прагне не вбивати українців, а, навпаки, зупинити "гражданский конфликт". Навіть якщо Київ доведеться змусити до цього масовими вбивствами. 

Мотивуючи свої дії "українською загрозою", російські ведучі практично в кожному ефірі погрожують Україні. Дмитро Кисельов анонсує "принудельную денацификацию", якій буцімто передуватимуть економічний та військовий крах. Ольга Скабєєва пророкує, що ЗСУ уб’ють людину з російським паспортом на окупованих територіях і Росія буде змушена захищати своїх громадян. Володимир Соловйов описує війну по всій території України. І це лише верхівка айсбергу. 

Адже від гостей токшоу лунають ідеї дійти армією до Полтави/Києва/Львова. Зустрітися з США на Дніпрі. Поєднати самопроголошені "ЛДНР" з самопроголошеним Придністров’ям. Пересунути буферну зону НАТО. Ігор Коротченко на "60 минут" передбачав появу "Республики Восточная Украина". Володимир Жириновський на "Вечере с Владимиром Соловьевым" пропонував зробити з України приклад знищити всі військові частини та містечка. Одні з найпопулярніших фраз, які повторюють пропагандисти, це "Лучше ужасный конец, чем ужас без конца" та "Если драка неизбежна, бей первым". 

Росію на фоні цього рідні медіа виставляють єдиним щирим миротворцем у регіоні. А силу найкращим інструментом забезпечення миру. Політичний коментатор Сергій Міхєєв на "Вечере с Владимиром Соловьевым" сформулював думку про погрози заради спокою так: "В условиях отношений с той Украиной, которая существует, это и есть миротворчество. Дать понять Украине, что она в случае чего получит по сусалам по полной программе [...] Приходится бряцать оружием, риторику войны развивать". 

Тут, щоправда, варто уточнити, що подібна бравада належить до жанрових особливостей російських шоу. Ці погрози з’явилися не зараз, стосуються не лише України, і цілком можливо, що пропагандисти використовують їх, у першу чергу, не для експорту, а для внутрішнього споживання. Аби співгромадяни відчували силу та велич Батьківщини. 

 
Скриншот, YouTube-канал "Россия 1"

Крім офіційної армії, медіа Кремля героїзують також своїх бойовиків. Ведучий "60 минут" на повному серйозі розповідає, що "нацикам" під Іловайськом та Дебальцевим "наваляли шахтеры". І що свого часу "ополченцы дошли до Мариуполя и освободили большую часть территории"

У російський ефір регулярно вмикають самих бойовиків. Вони стверджують, що, на відміну від України, досі дотримуються перемир’я. Проте готуються до наступу на себе й під час контратаки невідомо де зупиняться. 

На шоу розігрують цілі вистави про паралельну реальність. Дмитро Кисельов називає загострення на фронті "Второй братоубийственной". Денис Пушилін коментує стан "своєї" армії. А Данило Безсонов, ще один російський бойовик, розмірковує про кількісну перевагу України: "Мы более мотивированы, чем они. Здесь наша земля, наши люди, наши семьи. Мы будем стоять насмерть. А они здесь как бы гости. Они пришлые".

На цьому применшення сил ЗСУ не закінчується. Так, російські медіа виправдовують українською "загрозою" потенційну повномасштабну війну в Європі. Але, з іншого боку, вони ж стверджують, що Україна навіть проти "армій" самопроголошених "ЛДНР" зможе протриматися всього кілька тижнів. Що українські військові бояться війни. Що Володимир Зеленський — смішний головнокомандувач. Останньому діставалося, зокрема, за буцімто маленький бронежилет, великий шолом та виконання команд журналіста CNN. 

Також пропагандисти постійно нагадували Україні про досвід війни у Грузії. А гостей "Права на владу" на "1+1", які говорили про відсіч російській агресії, ведучий "60 минут" назвав "мошками". 

 
Скриншот, YouTube-канал "Россия 1"

***

Згідно з минулорічним дослідженням, російське телебачення все ще лишається одним із головних джерел інформації для 6% українців. 

Щоправда, жителям України, аби почути всі ті самі наративи, і не потрібно вмикати "Росію 1". Канал Віктора Медведчука на YouTube та "Наш" Євгенія Мураєва так само розповідають, що Україна загострює ситуацію на фронті; дії Києва контролює Вашингтон; Росія змушена відповідати на нашу агресію танками. Ці заяви дивовижним чином синхронізуються в російських та проросійських медіа. 

Подібна дезінформація може здаватися вам карикатурною, але насправді пропагандистам і не потрібно, аби ви в неї вірили. 

Кремлю достатньо скаламутити воду. Настільки інтенсивно поширювати брехню, щоб глядачі перестали розуміти, де правда. І на них, дезорієнтованих, значно ефективніше діяли тиск, страх та маніпуляції. 

Урешті Росії й не знадобиться йти у новий наступ, якщо до необхідних рішень Україну зможуть схилити війська на кордоні та правильна їхня подача. 

Ярослав Зубченко, "Детектор медіа", для "Української правди"



powered by lun.ua
Головне на Українській правді