Про що розповідали "Редіс" Прокопенко, Буданов, Порошенко та Тихановська "Українській правді" 2022 року

Вівторок, 3 січня 2023, 04:30
колаж: Андрій Калістратенко

Минулий рік виявився надскладним і ставив перед українцями десятки, якщо не сотні, нових питань і викликів, з якими вони не стикалися досі.

Відповіді на такі запитання люди часто шукали в розмовах з відомими людьми, хоча й для них усе, що відбувалося цього року, було незнайоме. 

2022 року "Українська правда" записала десятки інтерв'ю з відомими військовими, політиками, медиками, волонтерами, істориками, психологами, соціологами та журналістами. 

Якщо ви не встигли прочитати їх, ми зібрали для вас найцікавіші розмови в одному місці.

 

Може здатись, що це було в іншому житті, але початок року в Україні був максимально турбулентним не тільки через російські війська на кордонах. Трусило й українську політику.

Ще у 2021-му перед новорічними святами п'ятому президенту Петру Порошенку виписали підозру в державній зраді за історію 2014-2015 року, коли уряд купував вугілля у шахт, захоплених бойовиками.

Сам Порошенко тоді втік з-під носа слідчих, які принесли йому повістку, та й поїхав за кордон. Пізніше він разом із адвокатами переконував, що не ховається і не збирається тікати від правоохоронців. Хоча його прихильники були впевнені: якщо він повернеться, то буде заарештований просто в київському аеропорту.

17 січня УП вирушила у подорож з Варшави до Києва разом із експрезидентом, який повертався в Україну, і на висоті кілька тисяч метрів в літаку взяла у нього інтерв'ю.

Петро Порошенко: Зеленський – людина неадекватна і це небезпечно для країни

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов тривалий час був достатньо непублічною людиною. Дехто навіть ставив під сумнів його компетентність.

Буданов був призначений керувати ГУР у 2020 році після скандального звільнення Василя Бурби через "Вагнергейт". А під час війни очільник Головного управління розвідки став одним із найвпливовіших і найавторитетніших силовиків країни. 

Реклама:

Керівник ГУР – один із небагатьох представників влади, хто публічно попереджав про високу ймовірність повномасштабної війни з Росією ще з осені минулого року. Причому попереджав про потенційні напрямки, звідки російська армія може планувати напад. На жаль, його не почули. І, на жаль, його прогнози таки справдилися. 

В інтерв'ю УП Кирило Буданов розповів про хвороби Володимира Путіна, чи можливий у РФ державний переворот, яка насправді була роль Віктора Медведчука в Україні, до чого готували Віктора Януковича, чому українська влада не подбала про готовність суспільства до атаки Росії та про те, як закінчиться війна.

Керівник ГУР Кирило Буданов: Війна закінчиться виходом на наш адмінкордон

 

За два місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну Маріуполь став символом нескореності. Незважаючи на постійні атаки, бої в місті та блокаду, бійці "Азова" та морської піхоти героїчно тримали оборону, зробивши з меткомбінату "Азовсталь" справжню фортецю.

Історія оборони гарнізону стала однією з найзвитяжніших сторінок війни. Але ще в травні захисники "Азовсталі" перебували в повному оточенні – їхнє подальше майбутнє було під великим питанням.

Саме в цей момент "Українська правда" записала коротку розмову з командиром полку "Азов" Денисом Прокопенком на позивний "Редіс", в якій він розповів про ситуацію на заводі та про те, чому сталася блокада Маріуполя.

Наразі ця розмова є поки що останньою публічною розмовою Редіса з журналістами. 

Командир "Азова" Денис Прокопенко (Редіс): Ми зробили все можливе та неможливе, аби відтягнути на себе переважаючі сили противника

 

2020 року багато українців вболівали за білорусів, які виходили на площі своїх міст протестувати проти чергової фальсифікації президентських виборів, в яких Олександр Лукашенко не зміг перемогти "дружину блогера" Світлану Тихановську. 

Її доля, як і доля багатьох білорусів, не могла не викликати співчуття в українців. Втім, уже зовсім скоро прихильність до головної опонентки Лукашенка похитнулась. Причиною сумнівів стали неакуратні заяви Тихановської про приналежність Криму

Реклама:

Велика війна змінила все не тільки для українців, але й для білорусів. Тихановська тепер не допускає таких помилок, підтримує Україну, що однак не допомагає їй налагодити контакт із українською владою.

"Українська правда" поспілкувалася з Тихановською, щоб дізнатися, як Україні не втратити зв'язок із народом Білорусі, чому народ і Лукашенко – не одне й те саме, чи соромно білорусам за те, що їхній режим допомагає Росії вбивати українців, і чому президент Зеленський не відповідав на її звернення.

Світлана Тихановська: Якщо знову ракети полетять з Білорусі, Україна матиме право атакувати у відповідь

 

У жовтні 28-річний пілот Вадим Ворошилов з позивним Karaya збив п'ять ударних дронів і відвів пошкоджений літак від Вінниці. 

Його селфі з закривавленим обличчям після катапультування облетіло всі соцмережі. За цей повітряний бій у небі Вінниччини восени цього року президент присвоїв Вадиму звання Герой України

В інтерв'ю УП пілот розповів, звідки взявся його позивний, про майбутнє української авіації, про західний літак, який потрібен для панування в небі, та про ставлення до ворога.

"Нам потрібні F-16". Інтерв'ю з пілотом Karaya про ворога, безпілотну авіацію, фільм "Top Gun" та віру в Бога

Мер Дніпра Борис Філатов за свою політичну кар'єру вже вдруге стикнувся з війною та обороною безпосередньо. 2014-го після призначення Ігоря Коломойського на посаду голови ОДА Дніпропетровської області Філатов став одним із заступників олігарха.

Тоді область завдяки географічним особливостям та злагодженій роботі команди дніпровських бізнесменів стала форпостом, що відокремлює війну від мирної частини українських територій.

Через вісім років війни на Донбасі у Дніпра знову стратегічне значення. Після наступу Росії одразу по трьох фронтах: з півночі, півдня та сходу, "Українська правда" поговорила з Філатовим про те, як Дніпро готувалося до оборони, які військові сценарії розвитку подій розглядались у місті та хто з олігархів допомагав.

Борис Філатов: З Путіним і з його ордою все зрозуміло. Вони зупиняться там, де ми зможемо їх зупинити

 

Під час повномасштабного вторгнення в Україну Росія максимально використовує в Білорусі все, що дозволяє Лукашенко – територію, аеродроми, військові бази та лікарні. Звісно, через такі дії відношення в Україні до Білорусі, м'яко кажучи, не дуже прихильне.

Однак не всі білоруси підтримують як самого Лукашенка, так і його допомогу Путіну. Частина з них організували партизанський спротив російсько-білоруській агресії щодо України. Одним із таких активістів став Антон Мотолько, який виїхав зі своєї країни за місяць до виборів 2020 року. 

Наразі він керує командою двох telegram-каналів: "Мотолько допоможи" та "Беларускі Гаюн", які публікують інформацію про пересування військ окупанта Білоруссю та їхні рухи в бік України.

Ми – приватне розвідувальне управління. Антон Мотолько з "Білоруського гаюна"

Сергій Рахманін – народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. До політичної кар'єри Рахманін працював заступником головного редактора газети "Дзеркало тижня", де, зокрема, писав про політику та війну. 

Реклама:

До повномасштабної війни свій робочий час він витрачав не на політичні ігри. Рахманін концентрувався на роботі в комітеті, де аналізував питання, що стосуються безпеки й оборони України. 

У червневому інтерв'ю Сергій Рахманін пояснював, як трансформується характер російсько-української війни, чому ворог звужував театр бойових дій, розмірковував над подальшими планами Путіна, порівнював Україну з Англією у часи Другої світової війни, відверто говорив про наші проблеми на фронті та застерігав, що війна триватиме довго. 

Сергій Рахманін: Путін не сприйме будь-якого варіанту, крім переможного для себе. Це означає, що війна надовго

 

Філіп Сендс – поважний британський юрист. Він працював у Міжнародному суді ООН і Європейському суді з прав людини. Ще два десятки років тому був призначений радником королеви. Викладає у Гарвардському університеті.

Майже півтора сторіччя тому у Львові в родині євреїв народився його дід. А 80 років тому ця родина постраждала від Голокосту.

Згодом Сендс приїхав на батьківщину діда, щоб розповісти світу історію двох вихідців з родин львівських євреїв – Герша Лаутерпахта та Рафала Лемкіна. Саме їхніми зусиллями під час Другої світової війни з'явились поняття "геноцид" і "злочини проти людяності". З'явились у відповідь на звірства нацистів.

На жаль, ці поняття не залишились лише у підручниках історії. І тепер Філіп Сендс залучений до роботи неформальної групи, яка консультує український уряд у питаннях розслідування російських воєнних злочинів.

Британський юрист говорив з УП про те, чи можливо покарати Володимира Путіна, яким буде трибунал щодо Росії і чому в її безкарності є провина Заходу.

"Міжнародна система поламана". Британський юрист Філіп Сендс про те, як покарати Путіна за війну в Україні

Українська правда

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді