Тяжка арифметика із приводу дати місцевих виборів

Четвер, 01 липня 2010, 15:17

Здавалося б, що у квітні поточного року всі провідні політичні сили в Україні зійшлися на тому, що місцеві вибори відбудуться наприкінці березня 2011 року, а вибори міських, селищних та сільських голів відбудуться одночасно з виборами місцевих рад. І для цього потрібно внести зміни до Конституції у частини термінів повноважень голів та рад.

Віктор Янукович, перебуваючи 27 квітня 2010 року в Страсбурзі під час сесії ПАРЄ, заявив журналістам, що місцеві вибори в Україні відбудуться у 2011 році.

Однак у другій половині травня президент та декілька представників Партії регіонів озвучили ідею проведення місцевих виборів восени 2010 року.

Багато хто вважає, що різка зміна позиції керівництва ПР зумовлена простим розрахунком. Мовляв, для партії місцеві вибори з точки зору результатів вигідніше провести восени поточного року, аніж у березні 2011-го, коли громадські настрої можуть суттєво змінитися під впливом об'єктивних соціально-економічних факторів.

Але з такою оцінкою можна погодитися лише частково.

По-перше, заява керівництва ПР про доцільність проведення місцевих восени - це гра, спрямована на підтримання суперечностей серед опозиційних політичних сил. Хто тримає ініціативу у своїх руках, той робить гру та направляє її. І важливо, щоб суперник увесь час смикався, щоб був увесь час дезорієнтований.

Уже не один раз ми спостерігали, як перед різними черговими й позачерговими виборами лідери опозиції починають вести між собою гарячі дискусії із приводу того, хто головніший, і хто й на скільки місць заслуговує в передвиборному списку. Неодноразово ми спостерігали, що саме в таких умовах починається інтенсивний рух політичних сил та їхніх лідерів, просто політиків з одного політичного табору до іншого.

Отже, актуалізація теми безпосереднього наближення місцевих виборів призводить до внутрішніх конфліктів та політичних міграцій, зумовлених амбіціями, квотами та розрахунками на потрапляння до рад.

По-друге, таку зміну позиції можна розцінювати як ознаку невпевненості в тому, що президенту та уряду вдасться втримати економічну та соціальну ситуацію під контролем.

Це стосується як рівня реальних доходів громадян, так і цін, вартості послуг, транспортних тарифів та тарифів на послуги ЖКГ. Оскільки головною проблемою осінньо-зимового періоду є тарифи на опалення, то, імовірно, у влади немає можливостей утримуватися від підвищення тих тарифів, попри всі газові угоди з Росією.

Останні заяви Януковича свідчать, що "ігри" із датою місцевих виборів завершилися.

Принаймні, остаточно це можна буде стверджувати лише після початку розгляду в парламент відповідних проектів документів.

Оптимальним для Партії регіонів із точки зору результативності було б проведення місцевих виборів до середини літа поточного року.

Але вибори місцевих рад не можна наблизити де-юре, а дата виборів місцевих голів уже безповоротно скасована ще в лютому. А вибори на літо призначати вже пізно, бо питання зміни виборчої системи не дозволить прийняти таке рішення швидко.

Якщо говорити про осінь, то реальна дата їхнього проведення припадатиме вже на опалювальний сезон. І опозиційні сили активно використовуватимуть у своїй політичній діяльності тези про намір влади підвищити тарифи. У свою чергу влада буде переконувати, що то брехня від опозиції.

Якщо владі вдасться утримати тарифи та ціни до кінця року, а потім вони будуть таки підвищені, то це негативно вплине на результат ПР на виборах місцевих голів у березні 2011 року, які можуть зійтися ще й із достроковими виборами парламенту.

І сьогодні вже немає значення, чи будуть якісь місцеві вибори, або восени, або в наступному березні. Криза - ще далека від завершення. І в бюджеті не вистачає коштів. Хоч у державному, хоч у місцевих бюджетах.

Ще один важливий аспект місцевих виборів - такий собі фактор "Т" в особі віце-прем'єра та лідера партії "Сильна Україна" Сергія Тигіпка.

У той час, коли його призначали на посаду, він заявляв, що йде в уряд заради проведення реформ. При цьому Тігіпко саме тоді й заявив, що ані Микола Азаров, ані члени його уряду не є реформаторами.

Чим це вірогідно може завершиться?

Тим, що в умовах загострення економічної та соціальної ситуації Азаров першим звинуватить Тігіпка в неефективності реформаторської діяльності. Або ж у тих самих непростих умовах Тігіпко першим заявить про свою відставку, звинувативши Азарова та його уряд у відсутності реформ і неефективності економічної та соціальної політики.

Це станеться неминуче.

Але призначення місцевих виборів на осінь-2010 наближає в часі завершення перебування Сергія Тігіпка в складі теперішнього уряду, та його новий похід у політичне "вільне плавання". Цьому також сприятимуть результати різноманітних опитувань громадської думки. Це може статися у вересні-грудні 2010 року.

Формально "першою ластівкою" нового самостійного політичного походу Тігіпка може стати ситуація навколо проекту Податкового кодексу, який був оцінений керівником уряду Миколою Азаровим як досконалий.

Із призначенням на посаду в уряді Тігіпко проголосив своїм пріоритетом проведення реформ, пообіцяв податкові канікули. У цьому контексті цікавою є заява його заступниці по партії Олександри Кужель, яка повідомила в інтерв'ю виданню "Діло", що той піде у відставку з посади віце-прем'єра у разі провалу податкової реформи.

24 червня сам Тігіпко заявив, що відстоюватиме запровадження податку на доходні відсотки власників депозитів: "Я бы все-таки настаивал на том, чтобы небольшой процент был. Это как раз свидетельствует о том, что говорил президент: улучшить бюджет, но за счет богатых.

Мы можем посмотреть и сказать: с депозитов такого-то уровня, чтобы под эту норму не попал, например, пенсионер, который от детей получает какие-то небольшие деньги и за счет этого может улучшить свою ситуацию". 

Не знаю, чи є депозити в лідера "Сильної України", і наскільки великі ті депозити. Але його заява нагадує початок передвиборної кампанії, орієнтовану на вуха бідних, а не багатих.

У першому турі президентських виборів Сергій Тігіпко отримав більше 10% голосів виборців у двадцять одному регіоні, результат у межах 7-10% - у 3-х регіонах, результат у межах 4-5% - у 3-х регіонах. По переважній більшості регіонів України він отримав 2-3 результат у загальному рейтингу. При цьому, переважна частина прихильників Тігіпка в другому турі президентських виборів підтримала кандидатуру Януковича.

Отже, у разі його відставки та збереження сильної ролі партій на місцевих виборах, може розпочатися певне перетікання людського, організаційного та фінансового ресурсу з Партії регіонів до "Сильної України".

Для політичного проекту Тігіпка важливо, щоб на місцевих виборах представники "Сильної України" були представлені головами та фракціями в радах у значній частині міст, селищ східної, південної та центральної частин України. Інакше місцеві вибори поставлять остаточну крапку на політичній перспективі цього політика.

Партії ж регіонів важливо провести одночасно вибори і місцевих рад, і місцевих голів. Якщо керівництво партії вирішило проводити вибори 31 жовтня 2010 року, то в такому випадку існує потреба в перенесенні виборів місцевих голів з березня 2011 року на цю осінь.

Це означатиме, що місцеві голови припинять свої повноваження значно раніше, аніж через 5 років після свого обрання. Для цього потрібні зміни до Конституції, а для таких змін потрібні гарантовані 300 депутатських мандатів у ВР.

Іще потрібна мажоритарна система. Адже мажоритарники завжди з переможцями, завжди з тими, у кого реальна влада. "У перемоги - багато батьків, поразка - завжди сирота".

Ризики для Партії регіонів криються в тому, як проходитимуть місцеві вибори, а також у тому, якими будуть їх результати.

У тому числі для політичної сили Тігіпка, БЮТ, Народної партії, певних учасників нинішнього блоку НУНС. Також важливим буде стан соціально-економічної ситуації в країні після місцевих виборів.

Усе це здатне спричинити чергову зміну внутрішньополітичної конфігурації, загострити ситуацію навесні 2011 року тощо.

І на той час уже можуть виникнути об'єктивні та суб'єктивні фактори для консолідації значної частини опозиційних політичних сил. Але вже на новій основі.

Ніщо не вічне ані у владі, ані в опозиції, ані серед лідерів опозиції чи влади.

Усе змінюється. І мажоритарники завжди з переможцями.

P.S. Під час підготовки цього матеріалу до публікації, стали відомі подробиці президентського проекту закону про вибори депутатів місцевих рад і мерів. Згідно з ним, доступ нових партій до виборів буде суттєво обмежено.

У разі його прийняття, по позиціях партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" буде завдано значнішого удару.

Володимир Воля, незалежний експерт, спеціально для УП



powered by lun.ua

Навіщо в Одесі проспекту Небесної сотні намагаються повернути ім'я маршала Жукова

П'ять переваг законопроєкту №2194 як складової земельної реформи

Лігалайз корупції. Антикорупційне "16 січня" від Конституційного Суду

Чому патронат потрібний Україні

Десять кроків для розвитку IT-індустрії

Земельна децентралізація — відкладати далі не можна, потрібно ухвалювати