Ван Бейтенен і Магнітський – викривачі з різними долями. Яку обере Україна?

1632 перегляди
Четвер, 15 лютого 2018, 08:30
Кястутіс Ланчінскас
голова Консультативної місії ЄС

Наприкінці 90-х увагу аудитора Європейської комісії Паула ван Бейтенена привернули випадки недотримання правил витрачання грошових коштів у його організації.

Ван Бейтенен порушив це питання і висловив своє занепокоєння спочатку всередині організації, а потім передав докази зловживань депутату Європейського парламенту.

Врешті-решт, парламент зажадав всебічного розслідування за всіма пунктами обвинувачення. Закінчилося тим, що всі керівники Єврокомісії склали з себе повноваження.

З призначенням нових керівників механізми протидії шахрайству всередині Єврокомісії стали значно ефективнішими. Ван Бейтенен згодом сам став депутатом Європарламенту та борцем з корупцією.

Таких, як ван Бейтенен, ми називаємо "викривачами".

Це люди, які не "домовляються" з власною совістю, а вважають за необхідне викривати зловживання й порушення в організації, у якій вони працюють. Їх не зупиняє навіть те, що такі дії можуть зруйнувати їм кар'єру або зіпсувати стосунки з колегами.

Захист цих хоробрих людей – обов'язок правоохоронної системи, що належним чином виконує свої функції.

Під час судового розгляду інформація, повідомлена викривачами, часто стає вирішальним доказом, що уможливлює винесення обвинувального вироку – особливо у справах, пов'язаних з шахрайством та корупцією.

Ось чому і держаним установам, і приватним компаніям важливо мати канали, через які людина може конфіденційно повідомити про те, що її турбує. Не менш важливо також мати механізми забезпечення захисту громадян, які наважуються повідомляти про порушення й зловживання.

Ставлення країни до викривачів, на мою думку, є показником загального стану правоохоронної системи та мірилом правовладдя.

Те, що сталося з Сергієм Магнітським, який свого часу викрив масштабну схему відмивання грошей владною елітою Російської Федерації, а потім, після 11 місяців тримання під вартою, помер за сумнівних обставин у СІЗО, – це приклад трагічної долі викривача в державі, яка не дотримується принципу верховенства права.

Сьогодні в Україні захист викривачів практично відсутній – і це одна з причин, чому в боротьбі з корупцією ще не досягнуто успіху, якого очікує та заслуговує український народ.

Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС), керуючись рекомендаціями ОЕСР та інших міжнародних організацій, виступає за підвищення рівня захисту викривачів та вдосконалення процедур перевірки їхніх повідомлень і проведення розслідувань.

Правоохоронні органи могли б, зокрема, провести для своїх працівників спеціальні тренінги з реагування на повідомлення викривального характеру.

Крім того, громадяни мають знати, через які канали можна повідомити про неправомірні дії та на який захист можна розраховувати в такому випадку. Ухвалення окремого закону, що гарантуватиме викривачам захист відповідно до міжнародних стандартів і норм, є нагальною потребою.

У зв'язку з цим у четвер, 8 лютого, КМЄС провела в Києві круглий стіл з питань удосконалення правової бази з забезпечення захисту викривачів.

Круглий стіл отримав схвальні відгуки керівників Національної поліції, Генеральної прокуратури, Служби безпеки та Національного агентства з питань запобігання корупції, які взяли участь у заході разом із представниками громадянського суспільства, журналістами, що проводять незалежні розслідування, а також експертами з держав-членів ЄС.

Учасники круглого столу висвітлили основні правові принципи захисту викривачів та підкреслили важливість підтримки здорового громадянського суспільства та журналістів.

Приклади справ викривачів, що розглядалися в судах країн ЄС, були корисними для розуміння процесуальних дій, що можуть бути необхідними в таких справах.

Насамкінець, хотів би зазначити, що в Європі чимало організацій, які борються за підвищення рівня підзвітності та відкритості. Зокрема, Transparency International, регулярно звертаються до країн ЄС і безпосередньо до інституцій ЄС із проханням надати підтримку в удосконаленні внутрішніх систем захисту викривачів.

Відставка всього керівництва Європейської комісії в 1999 році, про яку йшлося на початку цієї статті, – не ідеальний приклад: критики звертали увагу на те, що ставлення до Паула ван Бейтенена залишало бажати кращого.

Проте очевидним є те, що в ЄС механізми захисту викривачів працюють набагато ефективніше, ніж у багатьох інших країнах.

У цьому питанні, як і в багатьох інших, Україна зараз стоїть на роздоріжжі.

Уже найближчим часом Україні треба вирішити всерйоз і надовго, яке суспільство вона хоче побудувати – суспільство ван Бейтенена чи суспільство Магнітського.

Кястутіс Ланчінскас, голова Консультативної місії ЄС, спеціально для УП



powered by lun.ua
Системні зміни в лікуванні раку можуть врятувати життя кожного п'ятого хворого
Війну з раком неможливо виграти, якщо не маєш стратегії перемоги, якщо щодня, крок за кроком, послідовно не втілюєш її план.
Місяць у Харкові: освідчення в любові
Який він, культурний Харків.
Україні потрібна нова кіберстратегія
Основні прогалини в галузі кібербезпеки в Україні та варіанти виходу з ситуації, що склалася.
Як світові тренди впливають на розвиток фітнесу в Україні
Щороку з'являються нові види тренувань і тренажерів, випускаються нові мобільні додатки та онлайн-продукти. (рос.)
Як визначитися із майбутньою професією
Майбутнє вимагає від нас усіх постійного навчання та самонавчання, самодисципліни і щирої пристрасті до своєї справи.
Зеленський розпустив ЦВК: зачистка по всіх фронтах
Озираючись на події останніх тижнів у ВР, можна помітити певну тенденцію, якої дотримується Зеленський та його прибічники. Може йтися як про узурпацію влади чинним президентом, так і про щире бажання реальних позитивних змін, що можливі лише за умови повного очищення всіх держструктур від слідів старої влади.
Самоспалення. Постскриптум для імперії
Сутінки СРСР, які сучасним росіянам здаються "щасливою добою", для колоній осяяні вогнем живих смолоскипів із запахом горілого м'яса.