Державне бюро розслідувань: відкласти не можна, запустити!

953 перегляди
П'ятниця, 27 квітня 2018, 08:30
Максим Білоусенко
політичний оглядач

Чи стане Державне бюро розслідувань основою правоохоронної системи країни – залежить від рішення Верховної Ради, яке депутати мають ухвалити вже в травні 2018 року.

Голосування Верховної Ради за оновлення складу Центральної виборчої комісії, яке очікувалося минулого тижня, попри рішення профільного комітету перенесли на черговий сесійний тиждень, що має розпочатися 15 травня.

Як пояснюють у кулуарах Ради, важливе голосування не відбулося з банальної причини затягування процесу одним із партнерів президентської фракції по коаліції. І, очевидно, це зумовлено блокуванням можливого проведення позачергових виборів до парламенту восени 2018 року.

Та, скоріш за все, питання з оновленням морально застарілого та майже не легітимного складу ЦВК вирішиться до кінця поточної парламентської сесії, хоча й досі тривають політичні перемови.

А от робота важливого правоохоронного органу під назвою Державне бюро розслідувань може бути заблокованою на невизначений термін через побоювання можновладців самим у перспективі стати фігурантами його розслідувань.

На фоні постійних конфліктів між НАБУ та САП, новостворене ДБР експерти порівнюють з американським ФБР та відзначають його досить потужний потенціал у боротьбі з топ-правопорушниками, що нині в багатьох випадках залишаються непокараними.

З моменту ухвалення Верховною Радою закону "Про державне бюро розслідувань" до призначення його керівника пройшло більше ніж два роки. Наразі розпочато процедуру конкурсного відбору кадрів.

Здавалось би, перед керівництвом ДБР стоїть проста задача – укомплектувати штат і почати роботу Бюро. Але недосконалість законодавства створює загрозу зриву діяльності не тільки слідчих органів Бюро розслідувань, а й усієї правоохоронної системи країни.

Наразі Генпрокуратура вже втратила свої повноваження розслідувати злочини, котрі підслідні ДБР, а всі працівники ДБР є виключно державними службовцями, тобто чиновниками.

Тож виходить, що в детективів Бюро відсутні законні підстави належним чином здійснювати оперативно-розшукові дії.

Крім цього, відсутність норм щодо впорядкування умов оплати праці оперуповноважених наразі унеможливлює проведення конкурсів на інші посади оперативно-розшукового блоку.

Вихід з цієї ситуації простий – якнайшвидше ухвалення Верховною Радою змін до закону про Державне бюро розслідувань.

У парламенті зареєстровано кілька майже аналогічних законопроектів, котрі можуть вирішити ці проблеми. Проте в березні 2018 року голосування було "успішно" провалено українським реформаторським парламентом.

Народні депутати називають низку формальних причин такого провалу.

Найголовніші серед них – невизначеність у понятті "бездоганна репутація", яке застосовується до кандидатів на посади ДБР, а також збільшення видатків з державного бюджету через заробітну плату оперативних та слідчих працівників.

Але, ймовірно, є й інші причини. Директора ДБР Романа Трубу хочуть змусити ходити по парламентських фракціях та домовлятися зі своїми потенційними "клієнтами" про голосування законопроектів та розблокування роботи Бюро.

Схоже, що запуск роботи ДБР, анонсований на вересень 2018 року, перестав бути завданням усієї української влади, а залишився особистим клопотом директора бюро Труби.

Що може обіцяти керівник правоохоронного органу народним депутатам?

Звичайно, що нічого, крім чесного та принципового розслідування злочинів високопосадовців. Все інше – то початок "договірняків".

Але безпідставно затягуючи зміни до закону, політики мають на меті поставити керівництво Бюро в залежність від себе, аби в подальшому мати хоча б мінімальну можливість впливати на його діяльність.

Керівник Державного бюро розслідувань неодноразово наголошував на тому, що він готовий вести діалог з парламентськими фракціями щодо підтримки необхідних змін до закону. Проте чи готові парламентарі його чути ?

Невже для повноцінного старту роботи Державного бюро розслідувань необхідно долучатися міжнародній спільноті, по аналогії з ситуацією довкола Антикорупційного суду?

Можливо, у нас по-іншому не буває, і представникам країн-партнерів треба в черговий раз "попросити" український парламент, уже про ДБР?

Чи пройде Верховна Рада черговий тест на здатність до реформ під час голосування законопроектів про ДБР, побачимо вже в травні.

Але чи варто народним депутатам за нагоди обіцяти зняття недоторканості з самих себе, якщо навіть за належні повноваження Державного бюро розслідувань голосувати їм якось не дуже кортить?

Максим Білоусенко, політичний оглядач, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Безпекова політика ЄС: чи можливий компроміс між Парижем і Берліном
Різниця підходів Парижа і Берліна багато в чому пояснюється їхнім геополітичним розташуванням. Для Парижа основне джерело загроз швидше на Півдні, а для Берліна – на Сході.
Плагіат чи помилка: звідки це бажання знищити колегу з НАНу?
Помилка – це так само досвід. А якщо за досвід убивати, то прогресу не буде.
Як не перетворити опитування про землю на інструмент передвиборної агітації
Соціологічні опитування українців щодо мораторію на торгівлю аграрною землею часто маніпулятивні. Це вигідно політикам та агрохолдингам.
Як організовувати конференції з єврейських студій? Погляд ізсередини
В Україні, як і в сусідніх пострадянських республіках, сформувалася доволі специфічна традиція організації і проведення наукових конференцій.
Венчурні інвестиції: чому придушувати емоції — шкідливо для бізнесу
Заперечувати емоційну сторону ведення справ — нераціонально. Досвідчений інвестор знає свої емоції і вміє з ними працювати. (рос.)
Якими будуть українські школи, якщо вони матимуть "агентів змін"
У освітньому процесі "агенти змін" – це учні, які найкраще підготовані до майбутнього.
Студентські заворушення 14-15 листопада 1918 року
Студенти Київського українського державного університету заявили: "в зв'язку з подіями в Галичині, а також з призивом бувших офіцерів, лекції в університеті треба зовсім припинити, всім студентам записатись у військо, а студенткам – у Червоний Хрест".