"Кримський міст" роз'єднує не лише суверенну Україну, а й суверенну Європу

2424 перегляди
Четвер, 17 травня 2018, 15:00
Олег Петровець
політичний експерт

15 травня за участі президента РФ Путіна відбулася церемонія відкриття автодорожньої частини так званого "кримського мосту", який ще більше віддаляє український Крим від України.

Мабуть, аби наочно продемонструвати, що зведена з порушенням усіх можливих будівельних правил конструкція витримає чимале навантаження, незмінний президент вирішив проїхатися ним на Камазі та ще й у супроводі кортежу з аналогічних автівок!

Ну що тут сказати, на щастя чи на жаль, цього разу обійшлося без курйозів, як у випадку, коли в інспектованому Путіним російському військовому автомобілі відпала ручка.

Але це все швидше жарти, як і у випадку з численними прогнозами в соцмережах щодо того, коли ж міст завалиться.

Ну а якщо серйозно, передбачити добудову цього мосту було не важко. Тому порцію негативних емоцій 15 травня ми хоч і отримали, проте сюрпризу щодо відкриття незаконного мосту до незаконно відібраного Криму не вийшло. Та це не означає, що "свято" обійшлося без інших "сюрпризів".

Звісно, зараз можна було б написати про те, яких матеріальних і суверенітетних збитків від будівництва цього мосту зазнає Україна, як вона відстоює свої права в цьому контексті та як мала б це робити. Але про це говорять багато.

А ось попри кричущість того, що трапилося, мало хто чомусь дискутує про ці самі неприємні "сюрпризи" для України, які зробили нам, здавалося б, друзі.

Один із таких "подарунків" презентували українцям офіційні французи в обличчях кількох парламентарів, які вирішили за можливе та необхідне особисто бути присутніми на "урочистій події" в анексованому Криму.

І хоча це вже далеко не перший раз, коли цілі делегації французьких політиків відвідують окупований півострів без відома України, та ще й закликають світ до зняття санкцій з РФ, позиція французького МЗС залишається до здивування незмінною.

"Участь французьких депутатів у церемонії відкриття є їхньою особистою ініціативою, про яку ми шкодуємо: це суперечить міжнародному праву і не є відповідальністю французької влади", – заявив представник МЗС Франції.

З одного боку, добре, що у Франції не закривають очі на подібні випадки і турбуються, аби жест, зроблений окремими парламентарями, ні Україна, ані світ не розцінили як офіційну позицію всієї країни.

Але з іншого боку, по-перше, що означає "не є відповідальністю французької влади"? Депутати – це і є представники влади, і провладна більшість просто зобов’язана їх контролювати, інакше навіщо ж вона – політична влада?

І по-друге, доки представники цієї саме французької влади будуть просто "шкодувати" про систематичне і відверте нехтування суверенітету України своїми колегами?

Як на мене, неприпустимо отримувати премію Карла Великого за внесок в об’єднання Європи й одночасно відсторонюватися від відповідальності за чиновників, які публікують карту з російським Кримом, за народних депутатів Франції, які відвідують "урочисте відкриття" керченського мосту до окупованого українського Криму, за депутатів, які цілими делегаціями регулярно відвідують окупований півострів без узгодження з Україною.

Так само неприпустимо міняти гарантії безпеки і європейські цінності на економічну вигоду, як це робить, до прикладу, Німеччина, що декларує підтримку суверенітету України і водночас разом з Кремлем будує "Північний потік-2".

Неприпустимо, коли попри накладені європейські санкції турбіни Siеmens опиняються в окупованому Криму.

Неприпустимо, коли "кримський міст", який не тільки підриває суверенітет України, але й по якому може "піти" російська зброя, націлена проти України та всієї Європи, допомагають будувати європейські компанії.

Неприпустимо, коли в ОБСЄ висловлюють "занепокоєння" викриттям українськими спецслужбами російських пропагандистських солдатів на нашій землі.

Неприпустимо, коли в ПАРЄ буйним цвітом рясніє проросійська корупція.

Якщо коротко, то це і є та сама політика сидіння на двох стільцях, за яку так часто критикували Україну ще донедавна. І рано чи пізно через постійне перестрибування ніжки під цими стільцями таки зламаються.

На противагу можна привести приклад США. Як відомо, 15 травня після відвідування Донбасу брифінг у Слов’янську дав спецпредставник Держдепу США по Україні Курт Волкер.

І навіть під час одного цього короткого виступу мені особисто стало зрозуміло: США – чи не єдина країна, що демонструє абсолютно послідовну, а головне – дієву політику підтримки України у війні з Росією.

Тут тобі й прогнозовані узгоджені заяви, все більше і більше посилення санкцій, надання Україні економічної підтримки та навіть летальної зброї!

А ось щодо Європи, на жаль, поки що часто спостерігаємо ситуацію, коли замість консолідованої підтримки Україну однією рукою гладять, а іншою – б’ють. І це погано, бо самотужки проти агресора вистояти буде вкрай складно.

І справа тут не тільки в Україні з її проблемами, від яких уже "всі стомилися".

Насправді суть проблеми незрівнянно глибша.

Повертаючись до конкретного прикладу з "кримським мостом", можна сказати, що, обираючи економічні чи якісь персональні вигоди, окремі представники Заходу насправді допомагають будувати не просто незаконний міст, а міст розбрату, міст, який роз’єднує не лише суверенну Україну, але й суверенну Європу.

Парадоксально, адже зазвичай мости покликані об’єднувати…

Олег Петровець, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Чи є дитина центром Нової української школи?
Одним з ключових нововведень у філософії змін системи шкільної освіти є запровадження принципу орієнтації на потреби учня в процесі шкільного навчання.
Відкат назад в сфері прав людини? Що коїться в офісі й під офісом Омбудсмана
Нещодавно із сайту Президента України знято славнозвісну петицію щодо захисту сімейних цінностей. Під вікнами офісу Омбудсмана проводять мітинги з вимогою звільнити Аксану Філіпішину з посади.
Чи захочуть футбольні фани повернутися до Києва після нашої "гостинності"?
Прості люди в нас добрі, гостинні й чарівні. Тільки на них надія. (рос.)
Бідні села — донори багатих міст
Фінансування комунальних закладів за кошти місцевих бюджетів: чи зможуть регіональні еліти домовитися?
Країна успіху
Успіх – це не про географію, не про те, де ти живеш. Успіх – це про характер, про те, який ти є.
5 висновків з італійських виборів: чого чекати Україні та ЄС
Зараз у Римі, Брюсселі та Києві точаться дискусії щодо того, чи може одна країна заблокувати санкції щодо Росії чи для цього усе ж таки потрібна кваліфікована більшість.
Ефект фреймінгу у ВККС, або Як зробити судову реформу успішною
Перші результати кваліфікаційного оцінювання показують, що його навіть косметичним очищенням назвати важко. Йдеться радше про одиничні випадки звільнення суддів, яких приносять у жертву успішності судової реформи.