Чотири кроки до сильного і незалежного ДБР

3076 переглядів
Вівторок, 17 липня 2018, 12:00
Роман Труба
директор Державного бюро розслідувань

В Україні почався спекотний сезон літних відпусток. У політичному просторі його називають "мертвим", але головне, щоб він не став таким для Державного бюро розслідувань.

Привернути увагу до внутрішніх проблем ДБР стає все складніше – саме на це розраховували у Верховній Раді, яка минулого тижня так і не спромоглася поставити крапку над "і" в питаннях формування ДБР.

Нагадаю, йдеться про можливість обрати 140 керівників підрозділів Бюро та всіх оперативних працівників.

Чи здивувало це мене? І так, і ні.

З одного боку, постійні переговори з фракціями щодо ухвалення закону про ДБР дали результати – фактично всі запевняли у своїй підтримці. Станом на ранок четверга, 12 липня, я мав тверду надію, що закон ухвалять, і ми зможемо розпочати конкурси на керівні посади та весь оперативний блок.

З іншого боку, той невеликий досвід, який я отримав протягом останнього року, підказував, що жодні аргументи нічого не варті перед політичним (не)бажанням голосувати за закон.

Зрештою, не відбулося нічого нового: депутати залишилися начебто і "серед гарних, і серед красивих" – проголосувавши за закон у першому читанні, вони підвісили на гачок не лише ДБР, але й зовнішню комісію, яка, як і ми, чекала на його остаточне ухвалення.

До речі, це дещо нагадує ситуацію, у якій ми опинилися з отриманням приміщення для ДБР. Як ви знаєте, 13 червня Кабінет міністрів передав на баланс Державного бюро розслідувань будівлю за адресою Симона Петлюри, 15б. Про те, що ми отримаємо це приміщення, було відомо ще навесні, але справжнім сюрпризом стало те, що на нього… накладено арешт.

Півроку про це ніхто нічого не казав, і випадково це з’ясувалося лише зараз. Про яку серйозну реформу правоохоронної системи після цього може бути мова?

Тим не менш, все, що не вбиває, робить нас лише сильнішими. Тому:

Перше. Я звертаюся до зовнішньої комісії з проханням оголосити другу хвилю конкурсного відбору ще на 44 посади.

Йдеться про середню керівну ланку центрального апарату – слідчі управління, а також посади державних службовців.

Я розумію, що всі розраховували на інший механізм формування Бюро, але ми не можемо собі дозволити брати паузу до вересня, коли ВР знову вирішить нас здивувати. 16 липня я передав до зовнішньої комісії потрібні кваліфікаційні вимоги.

Друге. У середу, 18 липня, стануть відомі імена переможців конкурсу на 27 керівних посад, який проводить зовнішня комісія. Це – керівники управлінь центрального апарату, а також директори територіальних органів.

Зовнішня комісія передасть мені рекомендації для призначення, після чого я маю ухвалити рішення, чи відповідають переможці кваліфікаційним вимогам та гідні того, щоб стати біля витоків створення сучасного правоохоронного органу.

Це рішення має бути виваженим та об’єктивним. Державне бюро розслідувань не було задіяно в цьому конкурсному відборі, але я як директор Бюро несу відповідальність за роботу майбутніх працівників.

Ніхто не має сумніватися в їхній репутації. Тому звертаюся до Ради громадського контролю ДБР з проханням детально та професійно проаналізувати інформацію стосовно майбутніх переможців та надати директору Бюро позитивні чи негативні висновки щодо них.

Також я прошу всіх журналістів-розслідувачів, громадських експертів долучитися до цього процесу.

Водночас я звернуся з проханням до колег із НАБУ провести перевірку цих людей. Конкурсна комісія виконає свою роботу та оцінить кандидатів у межах своєї компетенції. Але маємо бути переконаними, що ні в кого немає претензій до цих кандидатур.

Третє. Вересень не так далеко, як здається, і у Верховній Раді знову зазвучить Державне бюро розслідувань.

На сайті президента України створено петицію на підтримку Бюро. Потрібно 25 тисяч голосів українців – ваших голосів – щоб привернути увагу до проблем створення ДБР.

Це – не менш важлива відповідальність, ніж у народних депутатів. Проголосуйте за цю петицію, і, можливо, у вересні у Верховної Ради з’явиться бажання голосувати за закон.

Четверте – і найголовніше. Я хочу подякувати тим, хто сьогодні нас підтримує. Я завжди відкритий до професійного діалогу, і, як завжди, переконаний: ДБР буде незалежним, маючи підтримку громадськості.

Якщо у вас є пропозиції щодо ДБР, присилайте їх на адресу: press.dbr@gmail.com

Ви робите нас сильними.

Роман Труба, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Чи можна захистити права українців у Криму, не спілкуючись з Окупаційною Державою?
Як би провокаційно не звучала така ідея, але ми повинні це робити і для верховенства права, і для забезпечення реалізації прав потерпілих і підозрюваних. (рос.)
Знати все: чек-лист джерел для роботи з органами влади
Є цілий арсенал джерел, які допомагають не пропустити важливі деталі та вчасно відреагувати на зміни політичної кон’юнктури. І більшість із них є публічними й доступними кожному.
#Прикрути. Чому українці без тепла, але всі діють за законом
Спочатку #прикрути, #украінці ви чудові, а через півроку ТКЕ без газу, а "чудові українці" без тепла, але всі формально діють за законом.
Коли секс не про секс: проміскуїтет та інші підміни
Відчуття себе, своїх істинних потреб та їхнє адекватне задоволення – важлива умова психічного здоров'я.
Знай свої права: як доступ до правосуддя підвищує якість життя
Доступ до правосуддя разом з правовою обізнаністю дають змогу громадянам отримати те, що їм належить по праву.
Наше студентство за кордоном: розпрощатися не зможемо повернути?
Чому студентство вирішило поїхати в закордонні університети? Здебільшого тому, що незадоволені умовами життя в Україні, а ще хочуть кращі знання або диплом, щоб працювати в ЄС.
"Топографія пам'яті": ми – те, що ми пам'ятаємо
"Топографія пам'яті" Мартіна Поллака це збірка есеїв, написана в різні роки австрійським письменником, журналістом та перекладачем, що спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи.