Чому померла Катя, або Ціна громадського активізму в Україні

5894 перегляди
Неділя, 04 листопада 2018, 17:01
Мар’яна П’єцух
журналіст

Я вимкнула в неділю на кілька годин телефон, щоб спокійно поспілкуватися з мешканцями будинку, за тридцять метрів від якого будували незаконно автозаправку. Їхня боротьба обійшлася незаконним рішенням суду про арешт їхніх квартир.

Уявляєте, у вас під вікнами будують автозаправку. Ви, читаючи закони, розумієте, що київська влада незаконно дала дозволи, тому починаєте судитися, бо не хочете мати таку загрозу під будинком. А потім вам підкидають під двері повідомлення, що ваша квартира арештована, бо ви своїм судовим позовом завдали збитків компанії, яка незаконно будує заправку. 

Так арештували квартири чотирьох активних мешканців. Я можу лише уявити, що вони пережили, коли постфактум дізналися в суді, що це не фейк. Що Святошинський районний суд арештовує їхні квартири при тому, що вони – мешканці Дарницького району, де і будується ця горе-заправка.

А потім я увімкнула телефон і побачила новину про смерть Катерини Гандзюк. І відняло мову. 

Виходить, що втрата квартири як ціна за активізм в Україні – це "Дякую, що взяли квартирами? Дякую, що не вбили?".

І куди далі? Скотч на рот і заблокувати самостійно Фейсбук, куди Катерина постійно писала прямо і гостро? А якщо це не варіант, то що – писати заповіт?

А який ще вихід, якщо через безкарність злочинцям не страшно бити, вбивати, калічити, палити авто, арештовувати квартири тих, хто не мовчить?

Бо з понад п’ятдесяти нападів на громадських активістів не встановлено жодного замовника? І це не лише емоційні слова активістів, це вже заява самого генпрокурора.

Бо живеш у неправовій державі, де слідчі, поліція, прокуратура грають дурня і роблять вигляд, що нічого не знають про замовника, бо підозрюваний в організації вбивства мовчить? А потім ріже собі вени? Як зручно все зациклити на одній людині.

Де відверто "топлять" справу, арештовуючи "лівих" людей. При цьому критикуючи журналістів, що вони, показуючи помилки слідства, лізуть не в свою справу?  

Де в неефективному слідстві звинувачують самих потерпілих, бо вони критикують слідство і "тотально ненавидять владу"?

Де двічі переносять без адекватних пояснень обіцяні координаційні наради силовиків в Одесі. Переносять, бо Олег Михайлик вижив після клінічної смерті і куля не потрапила в серце, а застрягла в легені? Яку він тепер боїться діставати в Україні, бо можуть підмінити під вигідну слідству версію замаху?   

Так, можна знову нарікати на недовіру до слідства в Україні, що це накручування ситуації, що ту кулю ніхто не збирається підміняти, АЛЕ понад 50 нападів і ЖОДНОГО замовника – це хіба привід для довіри?  

Дуже зручно казати, що активістів б’ють і вбивають у рамках "реалізації чергового плану дестабілізації України з метою організації обурення і ненависті до своєї держави".

Мовляв, придумали в Кремлі такий план – бити і вбивати найбільш активних, щоб вони, підозрюючи в цьому українську владу, збурювали черговий "майдан".  

Так прапор у руки! Знайдіть бодай одного замовника і доведіть, що він – рука Кремля, яка хоче заявами та діями українських активістів повалити нинішню владу.

Але не названо замовника ні з російського боку, ні з боку українського криміналітету, зав’язаного з місцевими політичними елітами.

Відсутність хоча би одного замовника з понад півсотні нападів вказує не на помилки слідства та непрофесійність правоохоронної системи. Бодай би знайти одного замовника з півсотні, тобто добитися двох відсотків позитивної статистики навіть непрофесіонали спроможні.

Це вказує на інше – на чітке прикриття бандитів і на те, що якщо взявся за громадський активізм – то або будь готовий до всього… або не берись.

"Чудова" перспектива, точніше, уже реальність у державі, яку чомусь вперто на верхах досі називають демократичною.

Мар’яна П’єцух, Центр інформації про права людини, для УП



powered by lun.ua
"Дякую" на сніданок, "спасибі" на вечерю, або За що живуть благодійні фонди
Фонд, як будь-яка фінансова структура працює за механікою бізнесу, але наша діяльність спрямована не на отримання прибутків, а на допомогу дітям.
Справжні патріоти платять податки
Чи платять українці податки, як це впливає на їх комфорт та що повинна робит держава? (рос.)
Генетика "фейку". Чи є зв'язок між ринком землі, "відкатами" та "Прозорро.Продажами"
Як будь-який інструмент, що знищує корупційні схеми, система "Прозорро.Продажі" все частіше стає мішенню старої системи. Кому це вигідно?
Законопроєкт про "злодіїв в законі" як спосіб закривати роти
Як новий законопроєкт про "злодіїв у законі" наділяє МВС і Авакова надзвичайними та надлишковими повноваженнями.
Зелене завдання: як Україні знайти своє місце у кліматичній політиці ЄС
Щонайменше 25% зовнішньої допомоги ЄС буде спрямована на кліматичні цілі. Саме тому Україна має активно включитися в обговорення та погодження всіх аспектів цієї підтримки.
Підприємці у фокусі Верховної Ради: підсумки січня
Тиждень роботи парламенту в січні приніс для підприємців зміни у сфері фінансів, адміністрування податків та митних платежів.
Державний телеканал на окупованих територіях: як і про що спілкуватися з ОРДЛО
Один державний телеканал просто не здатен вирішити питання інформаційної реінтеграції жителів окупованих територій. Щоб люди в ОРДЛО перестали жити в полоні стереотипів, потрібно зробити набагато більше.
Нова торговельна реальність: які наслідки для світу та України матиме угода США та Китаю
Україна стала однією з небагатьох країн, яким торговельний конфлікт між США та Китаєм приніс більше користі, ніж шкоди. Як тоді вплине на неї перемир'я Вашингтона та Пекіна?