Думаємо

3250 переглядів
Вівторок, 23 квітня 2019, 15:47
Володимир ПосельськийVolodymyr Poselsky
президент НУО "Україна в Європі", Париж, Франція; викладач Інституту східних мов та цивілізацій (INALCO), Париж; експерт з інституційного права ЄС

Давайте подумаємо. Раціонально і без емоцій.

Чи Володимир Зеленський в якості президента України небезпечніший для неї за Віктора Януковича?

Однозначно, ні.

Чи президент Зеленський може виявитися ще слабкішим президентом за Ющенка?

Далеко не факт.

Чи є щось, що об'єднує виборців Зеленського та Порошенка?

Так, це те, чого не змогли досягнути всі українські президенти, включно з Петром Порошенком:

  • прагнення жити достойно,
  • в економічно успішній і стабільній європейській країні,
  • де панує верховенство права (з рівністю всіх перед законом),
  • забезпечено прозорі правила для бізнесу
  • і де більшість населення є середнім класом (як це констатує понад мільйон українських заробітчан у сусідній Польщі).

Чи може Зеленський бути успішнішим у подальшому реформуванні країни за Порошенка?

Невідомо, але шанси є. Принаймні, він точно не прагнутиме взяти все, що можливо, під свій контроль, як Петро Порошенко.

Для цього потрібно продовжувати лібералізацію та дерегуляцію української економіки і наближати українське законодавство до законодавства ЄС відповідно до положень Угоди про асоціацію.

У рамках своїх повноважень президенту Зеленському треба призначити незалежного прокурора і не втручатися у діяльність антикорупційних органів.

Яким головнокомандуючим буде президент Зеленський? Невідомо. Чи може він призначити ще менш компетентних міністра оборони і начальника генерального штабу, як Гелетей чи Муженко? Точно, ні.

Петро Порошенко був найкращим президентом України від часу здобуття незалежності, але при тому він припустився грубих помилок, які коштували дорого країні.

Невигідні Україні Мінські домовленості були підписані у результаті двох військових поразок української армії.

У лютому 2015 року замість того, щоб наказати вивести українські війська з-під Дебальцевого і вести переговори з Путіним з позиції сили, президент Порошенко наполягав до останнього, що українські війська не оточено і зрештою був змушений погодитися на невигідні для України умови, щоб врятувати українську армію від другого Іловайська.

Останньою помилкою президента Порошенка була його участь у нинішніх президентських перегонах, попри величезний антирейтинг.

Він міг взяти приклад з Ярослава Качинського і відмовитися від участі у виборах на користь більш прохідного кандидата від свого табору, того ж Володимира Гройсмана.

У результаті він би далі міг би бути де-факто лідером країни або стати прем'єром після парламентських виборів.

Натомість, самовпевненість і прагнення все тримати під своїм контролем веде Петра Порошенка шляхом Віктора Ющенка.

Загалом, ці вибори показали, що ідея захисту національної держави як такої, а саме на цьому базувалася виборча кампанія Порошенка, не є достатньою для більшості українців.

З історичної перспективи українська держава ніколи не була такою сильною, як сьогодні. Анексія Криму і війна на Донбасі є стійким мобілізуючим чинником і унеможливлює повернення України до зони впливу Росії.

У нас вперше в незалежній державі виросло ціле покоління українців. Формується національний культурний простір з повноцінним використанням української мови у всіх сферах життя (подивіться хоча б на кінематографічний бум).

Українці довели свою спроможність захищати Україну і попри подальшу агресію Росії вважають, що важливою є не тільки форма (українська держава як така), але й зміст (якою є ця держава).

Будувати свою легітимність на армії, мові та вірі, при тому залишаючи країну напів-реформованою, не влаштовує більшість українців.

Ці вибори теж показали, що у нас немає монополії на патріотизм і що ми поступово йдемо до форм громадянського патріотизму, який об'єднує, незалежно від мови спілкування чи походження, всіх громадян України, які політично асоціюють себе з Україною і готові її захищати.

"Набери "Украина" в Гугле".

Володимир Посельський

Оригінальний текст взято з Facebook-сторінки Володимира Посельського

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Критичні теми та виклики для президента Зеленського
Перелік питань про українські реформи і відносини Києва із Заходом. (рос.)
Приховані ризики першого законопроекту Зеленського
Одним із двох перших законопроектів, поданих новим президентом, пропонується вивести закупівлі ЦВК з-під дії закону "Про публічні закупівлі". Простою мовою: ЦВК зможе закуповувати за публічні кошти товари та послуги без проведення тендерів. Поки що Рада його провалила, але це ще не кінець.
Інквізиція XXI століття, або Як тестується косметика на тваринах
Розповідаємо, як насправді тестується косметика на тваринах і які способи тестувань використовують у світі прямо зараз.
Прозорість = незалежність: з чого починаються понеділки голови Нацбанку
Минули часи, коли можна було маніпулювати рішеннями, прикриваючись висловом "гроші люблять тишу". Чому відкриті комунікації – один з пріоритетів НБУ?
Сезон без авітамінозу: доступні овочі та небанальні ідеї страв
Якщо правильно побудувати режим харчування, можна покращити самопочуття, укріпити імунітет, краще спати та справлятися зі стресом.
Неочевидні виклики Зеленському в боротьбі з корупцією
Чи вийде посилити ефективність роботи антикорупціонерів, не змінюючи законодавство? (рос.)
Зеленський і переЗЕвантаження влади як вікно можливостей
Цього року перезавантаження влади відбудеться – якщо не в липні, то в жовтні. Це друга ітерація, яка, на жаль, відбувається із запізненням у 2-3 роки. Які люди прийдуть до Верховної Ради та Кабінету міністрів? Необхідно сформулювати критерії та спробувати донести їх до суспільного загалу.