Призначення Зеленського в силовому блоці
Президент з трибуни Верховної Ради заявив: посади повинні залишити голова Служби безпеки України, Міністр оборони і генеральний прокурор, а один з його перших указів стосувався призначення нового начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних Сил.
Місце Віктора Муженка посів генерал Руслан Хомчак. У нього великий досвід командування в зоні Операцій Об'єднаних Сил. До того ж, Хомчак – один з офіцерів, якому вдалося вибратися з "Іловайського котла".
Це призначення важливе хоча б тому, що раніше в оточенні Зеленського говорили про бажання оприлюднити нині засекречену інформацію про операції в Іловайську та Дебальцевому. В результаті можуть з'явитися кримінальні провадження стосовно тогочасного командування ЗСУ.
Що стосується інших можливих призначень, то поки вони у вигляді декларацій.
Найбільш чітка позиція в контексті кадрових змін в силовому блоці – стосовно генерального прокурора: Юрій Луценко представляє "стару команду".
На пост повинен прийти фахівець, кандидатуру якого спочатку оберуть на відкритому конкурсі, а вже потім подадуть на узгодження до парламенту. Саме про це говорить Денис Монастирський, який відповідає за реформи органів правопорядку в команді президента.
Але є одна проблема.
Президент не може ініціювати перед Радою питання про звільнення Луценка, якщо він не вчинив корупційне адміністративне правопорушення, дисциплінарний проступок або злочин. Але навіть якщо це станеться, про це має говорити не гарант Конституції, а Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів або Вища рада правосуддя.
Тому зараз єдина реальна можливість змінити будь-якого керівника ГПУ – висловлення недовіри Верховною Радою. Про неї повинні заявити 150 депутатів, зібрати підписи і проголосувати простою більшістю.
Зараз можна спрогнозувати, що до завершення позачергових парламентських виборів зміна генпрокурора навряд чи станеться, а значить – під загрозою незалежність прокуратури як органу правосуддя і розслідування злочинів топ-чиновників останніх років, оскільки прокурор залишається головним у кримінальному провадженні.
Зокрема – у провадженнях Державного бюро розслідувань, до якого вже надійшли заяви про ймовірні злочини Петра Порошенка..
А ось кого Зеленський може рекомендувати на посаду, то це голову Служби безпеки України. Однак ані президент, ані його команда ще не згадували про ймовірних кандидатів. Навіть після того, як Василь Грицак подав у відставку.
До останнього часу кандидатом називали Владислава Бухарєва, чинного народного депутата, члена парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Бухарєв – член зовнішньої конкурсної комісії з відбору керівництва Державного бюро розслідувань. Він запам'ятався тим, що попри прямі вимоги закону, не може бути її членом через відсутність вищої юридичної освіти.
Бухарєва пов'язують із Зеленським – вони знайомі з давніх часів, а на виборчому окрузі депутата неодноразово безоплатно проводилися концерти "95 кварталу". Проте сьогодні вже більше розмови йдуть про те, що Бухарєв очолить Службу зовнішньої розвідки України.
Крім того, називалося ім'я і Івана Баканова – соратника Зеленського по "95 кварталу". Але його президент призначив першим заступником СБУ. Скоріше за все, це тимчасове рішення, оскільки чинний парламент навряд підтримає цього кандидата на посаду голови СБУ.
Водночас, за словами команди Зеленського, у Баканова є час "пригледітися до процесів в СБУ", адже його також призначено начальником управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю центрального управління СБУ, більше відомого в медіа як "Управління К".
І хоча антикорупційні активісти розкритикували таке призначення та зазначили, що це управління треба взагалі ліквідувати (з чим не можна не погодитись), але це питання більш довгострокове і пов'язане з комплексною реформою СБУ, яка поступово виконується відповідно до перехідних положень закону України "Про національну безпеку".
Що стосується самого Баканова, то у нього є управлінський досвід в сфері бізнесу, але він не працював в правоохоронній системі. Це, можливо, піде на користь СБУ, яка переживає реформи. Крім того, Баканову доведеться діяти у зв'язці з фахівцями з системи, тому не варто очікувати швидких результатів.
Зняти з посади його може тільки парламент. Отже, до формування нового складу Кабміну він залишається. Та й питання про висловлення йому недовіри поки немає. Понад те, з політичного погляду у нього є шанси працювати і далі. Серед політиків він має репутацію людини, яка "порвала" зв'язки з командою Порошенка два роки тому, під час спроби кримінального переслідування його сина у так званій "справі рюкзаків Авакова-молодшого".
Серед міжнародних партнерів лунають думки, що Аваков провів реформу поліції і забезпечив безпрецедентно прозорі вибори в складний для країни час.
Стосовно першого складно погодитися, адже реформа кримінального блоку досі не відбулася, отже розслідування злочинів залишає бажати кращого. Найяскравіший приклад – неефективне розслідування нападів на активістів, особливо на регіональному рівні, де самій поліції доводилося передавати провадження з того ж таки Херсону до Головного слідчого управління, адже на місцях слідчі не є незалежними.
Стосовно другого пункту – виборів – теж є питання, адже другим сценарієм "зриву" виборів після діяльності країни-агресора є сам Аваков з формально непідконтрольними йому Національними дружинами.
Нагадаємо, нині Аваков перебуває на посаді міністра вдвічі довше середньостатистичного попередника, за винятком міністра Кравченка наприкінці 1990-х років, а всі спроби "відправити у відставку" виявилися неуспішними. Незважаючи навіть на вже згадану гучну справу "рюкзаків Авакова-молодшого" і провали в реформі поліції, про які не прийнято говорити.
Також варто згадати про інших важливих гравців у правоохоронній сфері – директорів ДБР і НАБУ. З огляду на профільні закони, вони максимально захищені від політичних змін у країні.
Наприклад, керівник НАБУ Артем Ситник може залишити пост виключно після негативних висновків незалежного аудиту, який досі не відбувся. Разом з тим, радники Зеленського з питань антикорупційної реформи повторюють тезу, що керівник САП Назар Холодницький повинен піти, однак законодавчих підстав для цього поки немає.
Водночас на місце Холодницького антикорупційні активісти пропонують одного із його заступників – Максима Грищука, який у 2015 році претендував на цю посаду та був одним з двох фіналістів конкурсу на цю посаду поряд із Холодницьким. Проте тоді генеральний прокурор Віктор Шокін зробив вибір не на його користь.
Євген Крапивін, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
