Не нашкодь! Як повинна діяти Верховна Рада в умовах надзвичайної ситуації

970 переглядів
П'ятниця, 27 березня 2020, 09:30
Анна МалярAnna Maliar
кандидат юридичних наук, експерт-кримінолог

Весна в Україні розпочалась з неймовірного збігу процесів, явищ та подій – щойно призначили новий уряд, який ще не встиг напрацювати власну програму та скоординувати командну роботу; країною невпинно шириться коронавірус; ось-ось до економічного падіння доєднається "карантинна" економічна криза; в суспільстві прогнозовано зростає градус соціальної напруги; 7-й рік триває війна.

В сукупності зазначені обставини утворюють, так би мовити, "горючу суміш" і становлять загрозу національній безпеці у декількох напрямах.

По-перше, це загроза суверенітету та територіальній цілісності України.

Якщо до економічної кризи і ослаблення владної вертикалі додати масові заворушення, то утвориться сприятлива ситуація для агресора. Як ми вже знаємо з історії, тактика Росії – це "бити лежачого", тобто вона використовує скрутну ситуацію в інших країнах задля нанесення удару.

В нашій ситуації удар може бути нанесений зсередини, руками наших же співвітчизників, спрямований на поглиблення кризи та погіршення ситуації.

По-друге, зараз є загроза внутрішньої політичної кризи, внаслідок чого може відбутись зміна політичних еліт раніше встановленого законодавством виборчого циклу.

Протидія поширенню коронавірусної інфекції створила неабияке навантаження на доволі слабкі державні інституції, владі важко проходити таке випробовування – і це зрозуміло, неминучі помилки, бо такого досвіду у нас ще не було.

Саме цим і скористаються зараз опоненти провладної політичної сили, аби наростити власні рейтинги перед осінніми місцевими виборами.

По-третє, росте загроза соціальної напруги в суспільстві з ризиком загострення до стадії протестів.

Попри те, що карантинні заходи беззаперечно є необхідними, чим довше вони триватимуть, тим складнішим буде життя та психологічний стан наших громадян. На цьому тлі буде доволі просто спровокувати людей на масове невдоволення будь-чим.

Тож, в ситуації, що склалась, Верховна Рада може відіграти як роль запобіжника, так і роль каталізатора, який прискорить негативні процеси.

Читайте також:

Пандемія COVID-19 в Україні та світі. Інфографіка та статистика

Кабмін продовжив карантин до 24 квітня і ввів надзвичайну ситуацію

У регіонах надзвичайна ситуація. Що це і як вплине на життя

Як повинна діяти Верховна Рада в умовах надзвичайної ситуації та карантину

Протягом дії карантинних заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), Верховна Рада повинна зберігати фізичну можливість в будь-який момент зібратись на позачергове засідання для прийняття рішень.

Навіть у випадку хвороби депутатів необхідно розробити механізм можливості прийняття рішень, оскільки збіг, зазначених вище обставин, може спровокувати політичну кризу під час якої роль парламенту стане ключовою для збереження країни.

Це дуже серйозний виклик для парламенту, бо, фактично, від здоров'я депутатів залежить політична стабільність у країні.

Цікаво, що серед українського суспільства паніки не було і немає, натомість вона простежується у заявах деяких можновладців. Бо лише панікою можна пояснити ідею прийняти закон про передачу владних функцій від одного органу державної влади до іншого через неможливість впоратись з поширенням коронавірусу.

Такі ініціативи є вкрай небезпечними. Чинне законодавство встановлює баланс розподілення владних повноважень, який убезпечує державу від узурпації влади будь-ким.

Узурпація влади та відсутність в народу механізмів швидкої легальної зміни влади є одним з факторів соціальної напруги та вже не один раз спричиняла в Україні революції.

Тому протягом дії карантинних заходів, заради зниження соціальної напруги, владі треба не узурпувати повноваження під конкретну особу, а навпаки використовувати інструменти добровільної відставки та звільнень.

Які закони не варто виносити на голосування протягом карантину

У межах повноважень Верховної Ради, передбачених статтею 85 Конституції України, на період проведення карантинних заходів парламент повинен приймати лише найважливіші та невідкладні законопроєкти, спрямовані на протидію пандемії COVID-19, запобігання та подолання економічної кризи, на зміцнення заходів безпеки та обороноздатності держави.

Але не менш важливо також утриматись від прийняття законопроєктів, які викликають суспільну напругу та можуть бути використані певними політичними гравцями для дестабілізації ситуації в державі.

Найбільшими подразниками в цьому сенсі є теми ринку землі, державної мови та мов національних меншин, виконання Мінських домовленостей, обмеження свободи слова та права на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Це не означає, що зазначені сфери не потребують якісних законів, але під час карантину неможливо організувати повноцінне громадське обговорення законопроєктів, громадську та фахову експертизу, діалог влади та суспільства.

Саме тому найбільш гострі та чутливі законодавчі ініціативи, навіть добрими намірами депутатів, можуть спровокувати загострення в суспільстві. А вже скористатись іскрою та роздмухати полум'я знайдеться чимало бажаючих.

Тож, для українського парламенту сьогодні як ніколи є актуальним найстаріший принцип медичної етики "primum non nocere" – насамперед не нашкодь.

Анна Маляр, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.