У регіонах надзвичайна ситуація. Що це і як вплине на життя

Соня ЛукашоваСоня Лукашова
колаж: Андрій Калістратенко
229544 перегляди
Середа, 18 березня 2020, 19:20

Оновлено 25 березня

Кабінет міністрів продовжив карантин до 24 квітня та запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території країни.

Пандемія Covid-19 стала новим викликом для світу. Більше двохсот тисяч людей майже у всіх куточках планети мають підтверджене захворювання, 8 тисяч уже померли.

Стрімке поширення коронавірусу змушує країни вдаватись до екстрених методів. В Україні оголошений карантин та ухвалений спецзакон з боротьби із захворюванням. Нещодавно президент Володимир Зеленський допустив введення надзвичайного стану, якщо це буде потрібно.

Але поки окремі регіони оголосили про надзвичайну ситуацію. Раніше це зробили Чернівецька та Житомирська області. 18 березня до них приєдналась Київська.

"Українська правда" розповідає, що таке надзвичайна ситуація, чим вона відрізняється від надзвичайного стану та що означатиме для українців.

 

Що таке надзвичайна ситуація?

Закон визначає це поняття як обстановку на окремій території, в межах організації, на водотоці чи водоймі, за якої порушуються нормальні умови життя населення. 

Причиною може бути не лише епідемія, як нині, а й катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, використання зброї та інша небезпечна подія, яка загрожує життю або здоров'ю населення, призвела або може призвести до великої кількості жертв, завдати значних матеріальних збитків чи унеможливити життя населення.

Загалом надзвичайна ситуація може бути: 

  • природна (як тепер)
  • техногенна
  • соціальна
  • воєнна.

Залежно від шкоди і ресурсів, необхідних для ліквідації надзвичайної ситуації, вони можуть бути державними, регіональними, місцевими чи об'єктовими.

Не слід плутати надзвичайну ситуацію з надзвичайним станом, який є особливим правовим режимом та означає додаткові повноваження для органів влади і низку обмежень конституційних прав людей.

Надзвичайний стан можуть оголошувати, якщо ситуація охоплює щонайменше всю державу, або при спробі захоплення влади, насильної зміни конституційного ладу.

Запровадження надзвичайного стану потребує набагато серйознішої ситуації – для нього потрібен указ президента, який затверджує Верховна Рада. Тоді як ситуацію вводить Кабмін або місцева влада.

Читайте також: Що робити у разі пандемії: коротко про надзвичайний стан

Введення режиму надзвичайної ситуації фактично є констатацією її виникнення і передбачає ліквідацію наслідків.

Надзвичайні ситуації час від часу стаються в країні, але не завжди привертають таку увагу через свою локальність. 

Минулого року було зареєстровано 146 надзвичайних ситуацій, в яких загалом загинули 199 осіб, майже півтори тисячі – постраждали. Серед них, наприклад, три смертельні пожежі в Одесі: у коледжі, готелі та психлікарні.

Є ще третє поняття – режим підвищеної готовності, який є умовною першою сходинкою. Його оголошують, якщо є ризик виникнення надзвичайної ситуації.

Права й обов'язки населення

Не лише в умовах надзвичайної ситуації, але загалом у сфері цивільного захисту громадяни мають право:

  • отримувати інформацію про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі у формі, доступній для осіб з вадами зору та слуху;
  • бути забезпеченими засобами колективного та індивідуального захисту та використовувати їх. 

Кожен, хто днями пробував купити в аптеці хірургічну маску, розуміє, що з цим пунктом можуть виникнути проблеми, хоча дефіцит не заважає владі вимагати надягати маски для проїзду в громадському транспорті;

  • звертатись до органів влади, в тому числі місцевої, щодо захисту від надзвичайних ситуацій;
  • долучатися до запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
  • у випадку залучення до ліквідації за трудовим договором отримувати за це зарплату;
  • отримувати соцзахист та компенсацію шкоди життю, здоров'ю та майну, яку завдала надзвичайна ситуація або боротьба з нею;
  • отримувати медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

Цивільний захист означає також і певні обов'язки для самого населення. Серед тих, що стосуються вже оголошеної НС:

  • дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Почитати правила можна тут, але вони здебільшого стосуються стихійних лих, аварій, катастроф і тероризму; також читайте рекомендації, як вберегтись від вірусу та не порушувати закон); 
  • до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
  • дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.

Поза межами надзвичайної ситуації  громадяни зобов'язані дотримуватись заходів безпеки і не допускати порушень, що можуть призвести до неї, вивчати способи захисту.

Карантин та коронавірус. Графіка від Міністерства про надзвичайну ситуацію
Карантин та коронавірус в Україні. Графіка від Міністерства внутрішніх справ про надзвичайну ситуацію

Що має і може робити влада під час надзвичайної ситуації?

Роботи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації складають немалий перелік. Наводимо ті, які можуть впливати на життя людей в часи пандемії вірусу:

  • надання екстреної медичної допомоги постраждалим і транспортування їх до закладів охорони здоров'я;
  • евакуація або відселення постраждалих;
  • санітарна обробка населення та спеціальна обробка одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які були заражені;
  • надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарно-протиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
  • запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;
  • надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим, проведення їх медико-психологічної реабілітації;
  • забезпечення громадського порядку;
  • соціальний захист постраждалих.

Влада має створювати і підтримувати мінімально необхідні умови для збереження життя і здоров'я населення в зоні надзвичайної ситуації.

Зокрема, йдеться про забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, виробами медичного призначення та ліками,  комунально-побутовими послугами, а також транспортним та інформаційним забезпеченням.

Відповідальною за це є місцева влада.

Як має бути організована робота влади?

Керувати ліквідацією надзвичайної ситуації, залежно від її рівня та характеру походження, можуть різні структури, як-то Кабмін, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання.

Для безпосереднього управління ліквідаційними роботами призначають керівника. На Київщині ним став Олег Торкунов, заступник голови облдержадміністрації.

У підпорядкування йому переходять усі аварійно-рятувальні служби, що залучаються до ліквідації. Ніхто не має права втручатись в роботу керівника. Він також створює спеціальний штаб. У Київській області цей штаб очолив директор департаменту охорони здоров'я КОДА Максим Іонов.

Залежно від обставин керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації може ухвалити рішення про:

  • евакуацію (але поширення інфекції немає серед причин обов'язкової евакуації);
  • зупинення роботи різних організацій і підприємств у зоні надзвичайної ситуації;
  • обмеження доступу населення до зони НС;
  • залучення до ліквідації громадян за згодою, необхідного транспорту, іншого майна підприємств і організацій, розташованих у зоні НС;
  • зупинення ліквідації, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров'ю рятувальників;
  • інші рішення, необхідні для ліквідації та убезпечення постраждалих.

Усі, хто бере участь у ліквідації, а також мешканці зони надзвичайної ситуації та розташовані в ній організації в обов'язковому порядку мають виконувати розпорядження керівника. Він, серед іншого, несе персональну відповідальність за роботи, якими управляє.

Закон дозволяє проводити цільову мобілізацію населення лише в умовах уже надзвичайного стану – для ліквідації особливо тяжких ситуацій. Обсяги і строк проведення мобілізації в такому випадку визначає президент.

Що буде після надзвичайної ситуації?

Законом передбачені так звані відновлювальні роботи. Однак вони навряд чи стосуватимуться нинішнього випадку, адже йдеться про відновлення будівель, споруд, підприємств та організацій. Постраждалі також мають право на компенсацію матеріальних збитків.

Водночас є й інша норма, значно ближча до умов епідемії. Це медико-психологічна реабілітація. Вона має стосуватись як постраждалих, так і тих, хто працював над ліквідацією надзвичайної ситуації.

Соня Лукашова



powered by lun.ua
Реклама:
Атаки на бізнес: як зупинити поліцейське свавілля?
"Мінімалка" по 6,5 тисяч: як популізм ламає економічне відновлення
Зміни на фоні вибуху: чи здатнен план Макрона реформувати Ліван після катастрофи
Від роботів до 5G: як технології змінюють енергетику
Усі публікації