Перемогти Зе

Парадоксально, але рейтинг президента не лише не впав, а навпаки зріс на 14-15%. Про це нещодавна заявив голова КМІСу Володимир Паніотто, спираючись на результати останніх соціологічних досліджень. 

Якби вибори відбулися завтра, Зеленський переміг би з великим відривом від суперників.

Чому так сталося? Адже всі прогнозували, що "зелена ейфорія" швидко вщухне.

Щоб відповісти на це запитання, давайте пограємо у гру. 

Уявіть себе професійним політтехнологом. Наприкінці квітня 2019 року, коли більшість у країні святкує перемогу, а решта виборців ставить собі рамочку "25%" у Facebook, ви отримуєте дзвінок. 

Телефонує потенційний кандидат у президенти України, назвемо його Іван Кандидатенко. І дає вам завдання: за рік він має випередити Зеленського у президентському рейтингу.

Поїхали?

Перше, що зробить професіонал, – вивчить ринок. Тобто візьме до уваги той факт, що йому доведеться працювати з людьми, які добровільно обрали саме Володимира Зеленського.

З цим у опонентів чинного президента великі проблеми. Визнавати реальність ніхто з них навіть не намагався. 

Натомість нам розповідали, що "актора" обрали недолугі українці. Фанати "95 кварталу". Земляки з Кривого Рогу. Палії сухої трави (у Facebook я зустрічала і таку теорію!). Ще пам'ятаю мапу Києва, де виборці Зеленського мешкали в непрестижних районах далеко від метро.

Та ні, друзі. За Зеленського голосувала вся Україна. Зокрема мій рідний Чортків. Західний. Україномовний. "Бандерівський".

Читайте також:

Рейтинг Зеленського в трактуванні Зе!команди: Скотилися на перше місце

Наступний крок – проаналізувати сильні сторони президента. Недооцінити суперника – найбільша помилка.

Тут повернення полонених (тричі вже) і зустріч у нормандському форматі. Скасування депутатської недоторканності й запровадження процедури імпічменту президента. Відкритий ринок землі і політична воля для ухвалення закону про банки, що зняв питання залежності президента від олігархів. Своєчасна реакція на пандемію COVID-19. І дуже-дуже багато маленьких, але значущих перемог – від залучення в Україну іноземних кіновиробників до електронного документообігу в Раді.

А ще – відкритість і діалог із суспільством. Відчинені ворота на вулиці Банковій біля Офісу президента. Рекордні 14 годин пресконференції у столичному фудкорті. Регулярні відеозвернення під час карантину.

Ок, суперник сильний. Але мусять же в нього бути й недоліки?

Шукаємо помилки. До цієї благородної справи опоненти президента доклали чимало зусиль. Але що це були за помилки? Пікантні переписки Зе-депутатів у смартфоні? Сплата собаками за комуналку?

Дрібненько. Навіть жодного свідчення корупції. Маємо хіба що відеозаписи про брата голови Офісу президента, який начебто "торгує" державними посадами. Правда, по факту жодної посади не продає.

[BANNER1]Секрет простий: Володимир Зеленський має нульову толерантність до корупції. Як і до інших порушень закону, і до неефективної роботи. 

Його попередники так не вміли. Так, до деяких людей з команди президента є запитання. Але він показав, що не буде покривати порушників. Виключення депутатів із фракції, відставка уряду та генпрокурора – тому свідчення.

Стоп. Ми ж забули про головне. А де, власне, наш Іван Кандидатенко? Він же мав стати альтернативою Зеленському – за умовами гри нам за це платять зарплату.

Процитую Володимира Паніотто, голову Київського міжнародного інституту соціології: "Електоральний рейтинг – це відносна, а не абсолютна оцінка, адже потрібно вибрати одну людину з низки. Оскільки немає якихось альтернатив чинному президенту, то його все одно вибирають багато людей".

Як сталося, що альтернатив чинному президентові немає? Що ж тоді робили наші "кандидатенки"? Як відповідали на запити українців, як завойовували народні симпатії?

Блокували трибуну Ради. Подавали тисячі поправок до закону про землю. Влаштовували мітинги з однаковими плакатами та сумнівними "фермерами". Розганяли в інтернеті фейкові новини про Зе!команду (хто не в курсі, це досить дороге задоволення).

А чи хтось із них спитав, чи цього хочуть їхні виборці? Хіба дійсно люди казали їм: "Пане Кандидатенку, роздеріть руки в кров, ламаючи мікрофон!". Або "Внесіть побільше поправок, хай Рада їх цілий рік розглядає". І навряд чи закликали: "Сидіть і чекайте, поки рейтинг "зелених" обвалиться до нуля!".

"Будь тією зміною, яку хочеш побачити у світі", – казав Махатма Ганді. Володимир Зеленський такою зміною став.

Хто стане наступною – переможе його на виборах. Але поки що бажаючих не видно. Політичне болото не любить змінюватися. Йому подобається спокій, тиша та власний сморід.

Євгенія Кравчук, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.