Сміттєвий колапс чи сортування: куди рухається Україна?

Вівторок, 16 березня 2021, 20:00

Відомий на весь світ Президент Сінгапуру Лі Куан Ю у своїй книзі "Із третього світу в перший" окремий розділ присвятив охороні довкілля. Ще у 70-ті роки він виділяв цю політику як одну з пріоритетних, а також тісно пов'язував охорону довкілля з економічним розвитком.

Відповідь, навіщо він це робив — дуже проста: Лі Куан Ю, шукаючи інвестиції по всьому світу, зрозумів, що інвестувати у брудну, засмічену країну ніхто не буде. "Ключові інвестори вкладатимуть великі гроші тільки у ті міста, де хочуть залишитись" — так він писав у своїх мемуарах.

Питання засміченості нашої країни побутовим сміттям — як ніколи актуальне. Україна — найбрудніша країна в Європі і одна з найбрудніших у світі. Більше 25 тисяч нелегальних сміттєзвалищ. Відсутність переробки та сортування. 95% побутових відходів йдуть на полігон та захоронюються там.

Ми побудували взаємодію зі сміттям у форматі — якщо ми не бачимо сміття, то значить його немає і проблеми не існує. Водночас тільки сьогодні, наприклад, кияни викинуть майже 4 тисячі тонн побутового сміття.

П'ятий полігон, куди з Києва вивозять сміття, у висоту скоро наздожене Батьківщину-Мати, яка становить 62 метри. Із 4 тисяч тонн київського сміття лише до 7% буде відсортовано, 25% буде спалено на старому радянському сміттєспалювальному заводі "Енергія".

Більшість відходів фактично звалюють на полігоні. Це при тому, що київські показники переробки та спалювання — одні з найкращих по країні.

З кожним роком ми споживаємо все більше. Наша сміттєва урна заповнюється чи не кожного дня. Тільки одна доставка суші, за рахунок величезної кількості одноразового пластику та матеріалів упаковки, здатна заповнити половину сміттєвого баку. За статистикою, кожен українець щорічно генерує понад 300 кг різноманітного сміття.

За таких масштабів проблеми у вітчизняному законодавстві — повна катастрофа. Почнемо зі штрафів. Згідно статтям 116 та 119 Кодексу про адмінправопорушення, штраф за викидання сміття та інших предметів за борт річкового судна, а також викидання сміття з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів та трамваїв, становить від 8,5 до 17 гривень.

Читайте також: "Не перекладайте відповідальність за свій смітник на владу": Що не так з сортуванням сміття в Україні?

"У нас тут чайки, як на курорті". Куди везуть сміття з Києва і що з ним далі відбувається

На противагу Україні, в Польщі штрафи за недотримання законодавства про відходи варіюються від 500 злотих (3500 грн) до 1 000 000 злотих (7 000 000 грн). А в Сінгапурі порушники, які викинули недопалки від сигарет або пластиковий пакетик, несуть покарання у розмірі від 300$ до 1000$ (дані МБО "ЕПЛ").

У цивілізованому світі захоронюють лише ті відходи, які неможливо переробити. У нас поки що альтернативи полігонам немає. Хоча, використовувати під сміття наші родючі ґрунти та поля — це дорого та нерозумно.

Статистика невтішна і тут: ми захоронюємо на полігонах майже усе сміття — 94 %. Польща, що вважається в ЄС країною, яка ще перебуває в процесі вирішення питання відходів, відправляє на полігони близько половини — 53 відсотки. А шведи захоронюють лише 1% відходів.

Такі цифри не дивні, адже вартість захоронення відходів в Україні найдешевша у Європі, і одна з найдешевших у світі. Щоб захоронити одну тонну сміття — потрібно заплатити лише 2,5 євро. Тобто близько 80 гривень за те, щоб сміття вагою в Ланос захоронили на полігоні. У той час як тонна в Польщі коштуватиме 50 євро, а в Австрії — 70.

Така законодавча вакханалія призводить до шалених збитків. Згідно зі звітом Державної екологічної інспекції, збитки щодо забруднення ґрунтів через засмічення території лише за 2019 рік склали більше одного мільярда гривень. І це лише офіційні дані, розраховані за старими радянськими методиками. Насправді збитки — значно більші. 

Через те що ми не вирішуємо проблему з відходами, потрапляємо, в тому числі, і в міжнародні скандали. У минулому році Президент Угорщини звернувся до України, щоб припинити сміттєвий колапс через який страждають угорці.

Янош Адер закликав Україну та Румунію припинити забруднювати велику річку Тису та її притоку Сомеш, до яких після літніх повеней потрапила величезна кількість пластикових пляшок від сусідів.

Угорський президент зазначив, що з середини червня влада Угорщини вивезла 938 кубометрів відходів з річки Тиса та 846 кубометрів відходів з річки Сомеш.

 

Епідемія коронавірусу утворила й іншу проблему — тонни небезпечних медичних відходів, які не утилізуються належним чином. До того ж, відсутність законодавчих правил гри не дає запустити ринкові механізми переробки небезпечних відходів.

Різноманітні медичні відходи, ртутні лампи, батарейки, їдуть на полігони або на нелегальні сміттєзвалища. Там вони змішуються з дощовою водою, залишками їжі та утворюють фільтрат у вигляді чорної суміші з усією таблицею Менделєєва.

Фільтрат проникає у ґрунтові води, отруюючи річки, з яких водоканали беруть воду для громадського споживання. Ось таке воно, замкнене коло, як неефективна система поводження з відходами повертається до нас через крани.

У парламенті вже втомився чекати на прийняття законопроєкт 2207-1-д. Уже доопрацьований та з урахуванням усіх вдалих пропозицій попередніх трьох законопроєктів.

Він не ідеальний. Але, з досвіду роботи народним депутатом, скажу, що ідеальних проєктів не існує в принципі, адже перевірити їх ефективність можна тільки на практиці.

Однак тривала пауза у цьому питанні щоденно шкодить нашому здоров'ю, природі, економіці та міжнародному іміджу.

Єгор Фірсов, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Що означають нові валютні обмеження НБУ

Чому візит Анджея Дуди до Києва став знаковим для відносин України та Польщі

Продати за 29, купити за 38. Як політика НБУ стримує потік валюти в Україну

Єдиний спосіб захиститися – стати наскільки сильними, щоб нападати на нас було банально страшно

War speeches: Росія без підтримки ОДКБ та вже "не проти" розширення НАТО

Зброя, зрада, держмайно: чотири історії про націоналізацію та війну