Як Держгеокадастр розбазарює землі громад у Львові. І до чого тут АТОвці

Вівторок, 13 квітня 2021, 17:30

Місцеве самоврядування у шоці – бо темпи, з якими Держгеокадастр роздає землю громад, не можуть не вражати. Мова про земельні ділянки за межами населених пунктів, які ця державна структура мала передавати громадам з кінця минулого року.

Саме напередодні місцевих виборів президент пообіцяв усім ОТГ: буде вам щастя – Держгеокадастр добровільно відмовиться від державних с/г земель за межами населених пунктів і передасть їх громадам. 

І був указ президента, і була постанова Кабміну. І лише в самому Держгеокадастрі, схоже, інший план. 

Конвеєр ввімкнули на роздачу обіцяних земель – тільки віддають їх у приватну власність третім особам. А прикривають часто це все неподобство роздачею земель учасникам АТО.

Спланували під дорогу, а віддали під город 

Розпочну з конкретного прикладу у Львові. Хто хоч трішки знає про Львів, то знає і про один з найбільших і наймолодших районів міста, що активно розвивається – Сихів.

Так-от, мова про земельну ділянку впритул до Сихова. Де-факто тепер вона опинилася на території Солонківської ОТГ. На фото прекрасно видно – ось розворот сихівського трамвая, сихівські багатоповерхівки, а ось ділянка (зашриховано жовтим). 

 

І ці 2 гектари землі у березні цього року Держгеокадастр віддає у приватну власність для ведення селянського господарства. І ніхто не зважив на те, що тут запроектована вулиця Вернадського – у майбутньому одна з важливих магістралей Львова, яка, звісно, була передбачена в Генплані Львова.

Чи не знали про це в Держгеокадастрі? Знали! Але вирішили, що замість дороги тут має рости пшениця/гречка/просо (?)

Львів не раз повідомляв Держгеокадастр про те, що цю ділянку не можна віддавати в приватну власність. 

Щойно ми побачили на кадастровій карті, що ця ділянка сформована і її можуть віддати третій особі, Департамент містобудування Львівської міськради відразу звернувся в обласне управління Держгеокадастру. Це було ще минулого року! Скеровував листи на Держгеокадастр і міський голова. 

Львів наполягав: тут буде стратегічно важливий інфраструктурний проект для Львова. Результат – 2 гектари просто посередині планованої роз’язки віддають у треті руки.  

Вважаю це просто злочинними діями, а тому міський голова Львова вже звернувся до міністра агрополітики та у МВС, чекаємо адекватної реакції. Треба буде судитись – підемо до суду.

У цій ситуації є кілька важливих нюансів. 

Перший – якщо все залишити так, як є, тоді за кілька років, коли розпочнеться будівництво дороги, доведеться викуповувати цю ділянку для суспільних потреб. Хтось на тому заробить, а львівська громада втратить гроші. І гроші чималі. 

Нюанс другий – а погляньмо, кому і як віддали ділянку. Був прозорий земельний аукціон? Ні. Хто на 2 гектарах землі має садити картоплю впритул до Сихова? 

В обласному Держгеокадастрі переконують: тут буде займатись сільським господарством атовець. 

Судячи з даних Держреєстру нерухомості, оформленням ділянки займався реєстратор Львівського міського управління юстиції Михайло Живко, якого уже підозрювали у земельних махінаціях.

Оптимізму це все не додає. Адже чомусь на Львівщині так повелось: привабливу землю віддають учасникам бойових дій – а за якийсь час вибухає скандал. 

Так було із землями на берегах озера у Наварії. Відтак журналісти повідомили про наймасштабніший випадок придбання ділянок атовців для готового бізнес-проекту у селі Стрілки на Львівщині. 

Не берусь прогнозувати, що "вилізе" у цій історії. Але те, що в багатьох випадках учасниками АТО в земельних питаннях прикриваються місцеві латифундисти та олігархи, – факт. Така схема? Очевидно.

Читайте також: Деградація державної земельної політики

Землі для атовців — турбота чи хороше прикриття

Від початку саму ідею виділення землі атовцям навряд чи можна було назвати гарною. У тому сенсі, що практично нереально забезпечити справедливий розподіл ділянок. 

Банально, землі у гарному місці на всіх просто не вистачить і всі не отримають ділянок там, де хочуть. Це було очевидно. 

Тому посипались повідомлення в пресі: "Держгеокадастр відмовляє у землі атовцям", "На Волині атовцям масово відмовляють у виділенні землі", "на Прикарпатті учасники АТО не можуть отримати земельні ділянки". 

Яка альтернатива? На мою думку, лише компенсація грошима. Зрештою, у Львові така практика себе виправдовує. Кожен атовець отримує 100 тисяч гривень компенсації. Всі в рівних умовах – і нема нарікань, що хтось отримав кращу ділянку, ніж інші. 

Читайте також: Нардеп Микола Сольський: Усі зможуть купувати більше 100 гектарів землі через родичів, коханок чи партнерів

А от з виділенням землі Держгеокадастром у Львівській області інша історія. 

Із понад 17 тисяч охочих 13-тьом тисячам дозволи на розроблення проектів землеустрою таки надали. А скільки було відмов? Держгеокадастр не уточнює, але громадські організації, що представляють інтереси учасників АТО/ООС, називають таку цифру: лише за 2020 рік - майже півтори тисячі відмов.

Самі атовці визнають: отримати ділянки від органів місцевого самоврядування набагато реальніше, ніж ті, які є в підпорядкуванні Держгеокадастру. 

І отут активно в гру включаються місцеві олігархи, котрі хочуть отримати землю у потрібному місці. Залучаються свої юристи, громадські організації – схема відпрацьована. 

Читайте також: Землі на всіх не вистачить. Чому з безоплатною приватизацією треба закінчувати

Що довше зволікаємо — то більше землі втрачаємо

Скільки ж землі передав Держгеокадастр громаді Львівської ОТГ? Я, звичайно, про землю поза населеними пунктами. Будете сміятися: рішення ухвалено лише щодо 48 ділянок площею 469 га. А передали де-факто лише половину з них. 

Це просто крапля в морі, якщо зважити на те, скільки є земель за межами населених пунктів Львівської ОТГ. 

Насправді це не лише проблема міста Львова чи Львівської області, це клопіт громад цілої України. 

Місцеві ради втратили право розпоряджатись землею за межами населених пунктів ще у 2001 році. Тепер з реформою децентралізації з’явився шанс відновити справедливість. 

Логічно, що території, хоч і за межами населених пунктів, але вони є землями громади – і саме громада має розпоряджатися своїми землями. 

Однак Держгеокадастр пручається й ігнорує і президентський указ, і постанову кабміну. Якась така своя республіка, якій ніхто не указ. 

Треба розуміти, що для громад земля - ресурс, який потрібен для розвитку. Натомість для місцевих осередків Держгеокадастру – це ласий шмат, який скоро відберуть. І вони це прекрасно розуміють. А тому діють. Але діють, очевидно, не в інтересах ОТГ. 

Земля за межами населених пунктів роздається Держгеокадастром десятками гектарів. Не гребують землями запасу. Все йде "на ведення сільського господарства". 

Проект Закону № 2194 вже прийнятий за основу (в першому читанні) у листопаді 2019 року. А далі – два роки жодного руху. Очевидно, причина – у потужному лобізмі зацікавлених осіб.

Однозначно, громади мають одержати право розпоряджатися своїми землями якомога швидше. Що довше зволікаємо – тим більше землі втрачаємо. 

І мова не лише про землю, яку можна було б вигідніше віддати в оренду чи прозоро продати з аукціонів. Йдеться про те, що ми ставимо хрест на розвитку громад. Бо такі інфраструктурні проекти, як побудова магістральних доріг, – критично важливі, особливо у розвитку великих міст.

Любомир Зубач, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Чому Зеленський і Мендель відтворили "Анжелюса" Мілле, і до чого тут Сальвадор Далі

Щоденник Скотта: вечірні лекції та футбол

Про що насправді толерантність, і до чого тут благодійність

Що не так з капітальними інвестиціями в Україні

Відкриті дані у держорганах: хто лідирує

Як підвищити лояльність клієнтів за допомогою розмовного інтерфейсу