Війна за САП: як зашкварена комісія від Ради буде просувати "своїх" кандидатів

Вівторок, 27 квітня 2021, 15:00

Триває конкурс на надважливу посаду – головного антикорупційного прокурора країни. 

Кандидати вже пройшли ряд важливих етапів: тести на знання законодавства та загальні здібності. Опісля них на посаду керівника САП залишилося 37 претендентів.

Наступним етапом-фільтром на конкурсі є співбесіда щодо доброчесності. Перед цим ретельно вивчатимуть інформацію про кандидатів щодо їхніх статків, способу життя, професійної етики та політичної нейтральності. І лише ті кандидати, яких комісія визнає доброчесними, пройдуть до наступного етапу – завдань та співбесід щодо професійної компетентності.

Однак частина членів комісії сама складає враження далекої від відповідності критеріям доброчесності та професійної компетентності.

Як недоброчесні і непрофесійні оцінюватимуть доброчесність

Низку питань до статків та зв’язків членів комісії за квотою Верховної Ради виник ще на етапі їх призначення

Наприклад, питання щодо невідповідності задекларованих активів способу життя виникли до представника ОПЗЖ Андрія Гуджала, в декларації якого явно занижена вартість житла в Києві, вартість авто, а так само є готівка незрозумілого походження. Він також відмовився проходити атестацію в прокуратурі свого часу. 

Питання до джерел походження майна виникли і до голови комісії Катерини Коваль, якій дивним чином вдавалося купити автівку вартістю своїх 14 річних доходів. 

Ще більше питань до зв’язків членів комісії. 

Та ж Катерина Коваль, так само як і Роман Куйбіда входили свого часу до робочої групи із судової реформи разом з Андрієм Портновим та Оленою Лукаш, Коваль керувала союзом юристів разом із Святославом Піскуном. Окремі члени комісії як Богдан Романюк та Олексій Дрозд – вихідці з системи МВС.

Вже в процесі самого конкурсу окремі члени комісії підтверджують свою невідповідність цьому статусу. Частина комісії штучно блокувала і затягувала процес.

Раніше ми детально описували те, як з ініціативи Андрія Гуджала комісії довелося обговорювати виключення доброчесності як принципу та етапу конкурсу.

У процесі роботи комісії стало зрозуміло, що частина її членів просто не знають про існування стандарту доказування "обґрунтованих сумнівів". 

Він означає, що для того, щоб визнати якісь обставини доведеними, не потрібна 100% впевненість в певному факті, достатньо розумного сумніву наприклад в тому, що кандидат міг заробити на величезний будинок і шикарне авто збираючи полуницю. Саме цей стандарт лежить в основі оцінки відповідності кандидата критеріям доброчесності та вже поширений не лише у світовій практиці, а й неодноразово використовувався в Україні під час відбору суддів Антикорупційного суду та керівника НАЗК. 

Однак член комісії Богдан Романюк під час засідань відмовлявся підтримувати саме цей принцип, обгрунтовуючи маніпулятивною відмовкою: "я підтримаю усе, окрім сумнівів", або говорив про "практику ЄСПЛ", не називаючи конкретних рішень. 

Проте ЄСПЛ навпаки в одному з останніх рішень Xhoxhaj проти Албанії не побачив порушень прав звільненої судді Конституційного суду Албанії через обґрунтовані сумніви у походженні її статків.

У випадку із САП мова йде про конкурсний відбір і призначення на посаду найдостойнішого кандидата, тому обґрунтовані сумніви в політичній нейтральності чи походженні статків ще більш актуальні. 

Читайте також: Чому українському суду потрібні міжнародні експерти?

Як члени комісії уже проявляли заангажованість

Під час конкурсу низку кандидатів не допустили з різних причин: переважну більшість через неподання певних документів, або через те, що кандидати працювали в підрозділах по боротьбі з корупцією різних правоохоронних органів до 2014 року. Останнім заборонено брати участь конкурсі в силу закону.  

Але кандидати, які були не згодні з відмовами комісії, оскаржували ці рішення до самої ж комісії. Під час розгляду цих скарг стало очевидно, що окремі члени комісії пробували протягнути "своїх" кандидатів.

Зокрема, на конкурс подавався завідувач наукової лабораторії Дніпропетровського університету внутрішніх справ Максим Почтовий. Його кандидатуру відхилили через неподання одного з обов’язкових документів – заяви про відсутність заборгованості з аліментів. Проте кандидат оскаржив своє відхилення. 

Під час розгляду цієї скарги член комісії від "Слуг Народу" Євген Соболь почав відверто протягувати Почтового і навіть надавати пояснення від імені кандидата про причини неподання цієї заяви. Зокрема, Соболь пояснив, що в кандидата просто немає дітей. Комісія відхилила скаргу – забракло голосів. 

Але доброчесний член комісії в такому випадку мав би щонайменше заявити про конфлікт інтересів замість надавати пояснення за кандидата, принаймні через знання таких деталей як наявність чи відсутність дітей у Почтового. 

Так само не допустили до конкурсу помічника чинного нардепа від "Слуги народу" Сергія Іонушаса – Юрія Дмитрієва. Причина – робота в підрозділах по боротьбі з корупцією в органах прокуратури. Попри те, що з цієї ж підстави за аналогічних обставин члени комісії відхилили щонайменше десяток інших кандидатів, у випадку помічника нардепа багато хто змінив думку. 

Голова комісії Катерина Коваль запропонувала задовольнити його скаргу і за це рішення проголосували усі присутні на засіданні представники квоти парламенту (Коваль К., Бусол О., Гуджал А., Навроцький В., Романюк Б.). Не вдалося пропустити Дмитрієва тільки через те, що це не підтримали міжнародні експерти в комісії.

Проте в процесі конкурсу після тестувань залишилися інші очевидно провладні кандидати. Наприклад, голова парламентського комітету з правової політики Андрій Костін. І для того, аби протягнути його та інших "своїх", члени комісії очевидно будуть вдаватися до маніпуляцій.

Читайте також: Топ-5 причин стежити за конкурсом на голову САП

Поле для маніпуляцій заради фальшування конкурсу

За правилами конкурсу фільтр доброчесності пройдуть ті, кого підтримає 5 осіб від парламенту і 2 особи від ради прокурорів (міжнародні експерти). Після перевірки доброчесності члени комісії будуть ставити оцінки кандидатам за практичні завдання та за результатами співбесід. Переможе той, хто матиме найвищу кількість балів.

Як тут можна зманіпулювати – розглянемо на прикладі нардепа Костіна. Наразі за результатами тестів він має 207 балів і відстає від лідера рейтингу на 25 балів. Ще 23 кандидати мають вищі від нього бали.

Тому наступне завдання заангажованих членів комісії на етапі доброчесності повикидати максимальну кількість кандидатів з високими балами, просто не проголосувавши за них. Тоді Костін зможе піднятися в рейтингу на десяток позицій і навіть його очолити. 

Навіть якщо Костін не очолить рейтинг після етапу доброчесності, то члени комісії від парламенту точно спробують підкрутити йому балів під час оцінки на професійну компетентність. Ось і все, переможець готовий.

Щоправда для того, аби так відверто тягнути "свого" кандидата, потрібні підстави викидати його конкурентів. 

У членів комісії першочерговим завданням буде викинути сильних конкурентів навіть, якщо підстави для цього будуть сумнівні. 

Як це зробити? Елементарно, наприклад, через замовні матеріали у ЗМІ, яких вдосталь щодо кандидатів, які розслідували гучні справи. Незважаючи навіть на абсолютно неправдиву інформацію, для охочих в комісії зманіпулювати це буде знахідка.

Ну, і особливо нахабні члени комісії звісно ж без будь-яких вагань знаходитимуть причини не пропускати кандидатів через фільтр доброчесності, грунтуючись, наприклад, на негативних відгуках адвокатів фігурантів чи інших надуманих причинах.

Так само маніпулятивно можна використати і дослідження поліграфу. Цей етап проходять усі кандидати і за умовами конкурсу він не передбачає відсіювання кандидатів, але може враховуватися під час оцінки доброчесності. 

Оскільки результати дослідження не публічні, то це дозволятиме членам комісії використовувати їх вибірково. Тим більше, що саме маніпулятивне використання цих досліджень уже стає практикою в українських реаліях. 

Наприклад, проросійський агент та експрокурор Костянтин Кулик використовував поліграф, аби виправдатися від звинувачень НАБУ у незаконному збагаченні. У Генпрокуратурі, грунтуючись на поліграфі, закрили справу щодо соратника Януковича та ексміністра фінансів Колобова. 

Сьогодні вже поліграфом виправдати себе намагаються ймовірні причетні до вбивства Катерини Гандзюк. В підсумку висновок поліграфу може мати виключно допоміжне значення і може означати недоброчесність чи доброчесність кандидата, адже всю інформацію про особу треба оцінювати комплексно.

Все це набуває ще більшої актуальності за тих обставин, що фігурант справи НАБУ Олег Татаров залишається в Офісі Зеленського. 

Читайте також: "Злити" справу за 90 днів. Прізвища та ролі усіх рятівників Татарова

Саме він, за інформацією Центру протидії корупції, від імені офісу координував та фактично відбирав членів комісії від парламенту. В силу своєї посади Татаров і далі очевидно продовжує впливати на конкурс. 

Але головне, що усі подібні маніпуляції Татарова та контрольованих ним членів комісії будуть очевидні і легко спростовані. Хоча б тому, що конкурс публічний і міжнародні експерти беруть участь в процесі. 

Усі спроби фальсифікації конкурсу знищать репутацію як країни, так і президента особисто. 

Просто нагадаємо, що посли G7 публічно заявили, що очікують прозорого відбору нового керівника САП на основі професійних якостей і наголосили на важливості незалежності антикорупційних установ. 

Своєю чергою, президент Зеленський заявляв: "конкурси на посади очільників антикорупційних органів, зокрема таких як САП та НАБУ, відбуватимуться прозоро та під громадським контролем".

Сумного сценарію ще можна і треба уникнути, особливо на фоні такої потрібної підтримки Заходу через події на фронті. 

Вже у травні, коли почнуться перші співбесіди, стане зрозуміло який сценарій обрав президент.

Олена Щербан



powered by lun.ua

Тенденції ринку праці 2021

Обираючи обід, обираємо майбутнє: як їжа впливає на клімат і чому це важливо

Перший кіберцентр в Україні. Як він захищатиме державу і кожного з нас?

Чому коучинг – одна із затребуваних професій найближчого майбутнього

Чи може Україна дозволити собі амбітні кліматичні цілі?

Відмотати назад: як мінімізувати обсяг податкових "скруток"