Не віриш у зміни клімату? Природа тебе переконає

Субота, 19 червня 2021, 11:00

Я знаю, що багато людей у нашій країні або не вірять у зміни клімату, або неправильно їх розуміють. 

Кожен день я вивчаю різного роду дослідження, і приходжу до висновку, що наступні покоління зіткнуться не просто з проблемами, а із загрозами виживання, як у світі, так і в Україні. Тому буду намагатися пояснити екологічні проблеми і теми, якими буде жити світ наступні десятиріччя. 

Зміна клімату – це не про Грету Тумберг, а про конкретного Петра чи Івана, в якого не буде води і землі, бо річки висохли, а ґрунт зруйнувала ерозія. Це важливо розуміти.

Що ж таке зміна клімату? І в чому її загроза?

З усіх пояснень, що я зустрічав, найбільш доступним є пояснення Білла Гейтса. До 18 сторіччя ми жили по-іншому. Вся енергія генерувался безпосередньо людьми та силами тварин – коней, буйволів, віслюків, мулів. У цей час природа перебувала у рівновазі. Що це означає? Скільки світ виробляв вуглецю (СО2), стільки рослини його і поглинали.

За мільйони років, мікроорганізми та рослин перетворилися у вугілля, нафту, газ. 

Коли людство почало видобувати та використовувати викопне паливо, ці самі вугілля, нафту та газ – ми почали вивільняти в атмосферу шалену кількість парникових газів. Зараз ці викиди становлять 50 мільярдів тонн на рік.

Усі парникові гази накопичуються, абсорбують тепло та утримують його в атмосфері. Такий самий ефект відбувається у теплиці. 

Кожен з вас також міг спостерігати подібний ефект в авто на сонці. Машина пропускає тепло через лобове скло, нагрівається, накопичує тепло, і в результаті температура в машині стає вищою ніж на вулиці.

Читайте також: На порозі глобального потепління. Чи затопить Карпати, коли посуха прийде на Південь та хто такі кліматичні біженці

За останні роки в Україні були зафіксовані температурні рекорди. Найбільше за останні 30 років в Україні потеплішало в Чернігові та Києві – на 1,6°С. 

Загалом в Україні середня річна температура підвищилася на 1,2 °С за тридцять останніх років. Здавалося б не багато. Але згадайте, як ви себе почуваєте, коли температура вашого тіла піднімається на пів градуса з 36,6 до 37,1. Так само і з природою.

Реклама:
Ці півтора градуса, які підвищились за останні 30 років, суттєво змінять екосистеми. Починаючи з того, що вже зараз суттєво скорочується популяція білок в Україні, і закінчуючи тим, що зникає вода у колодязях.

І я не кажу про сотні та тисячі років. Це найближче майбутнє. 

Перші наслідки ми бачимо вже зараз. Згадайте минулорічні повадки, які затопили понад 10 тисяч домівок, зруйнували 750 км автодоріг та 300 мостів.

Згадайте пожежі Луганській області  – 600 домівок було знищено вогнем, 17 людей загинуло, 25 тисяч гектарів лісу вигоріло. У Житомирі постраждали майже 12 тисяч гектар заповідної території.

Читайте також: Як Україна вирішує проблему кліматичних змін? Конспект лекції Editor's Club

Моделювання, яке проводила ГО "Екодія" показує, що через 80 років, вода в Чорному морі підніметься настільки, що повністю затопить деякі містечка, культурні й промислові об’єкти, природоохоронні території. 

Під водою зникнуть Вилкове, Затока, Лазурне, частково підтопить Бердянськ, Одесу, Херсон, Миколаїв, Керч, Маріуполь, частину території Чорноморського та Дунайського біосферних заповідників. Затопити може 40 тисяч житлових будинків, 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

Якщо морської води у нас може бути забагато, то з прісною виникають великі проблеми

Українські вчені очікують, що, наприклад, в Одеській області зменшення становитиме до 50% у період до 2030 року і до 70% до 2050 року.

Це призведе до значних проблем для міст, катастрофічного зменшення врожайності у сільському господарстві, проблем для роботи гідроелектростанцій і блоків атомної енергетики, які потребують постійного охолодження.

В Одеській області до 2030 року урожай озимих упаде на 30-50%, якщо не відновлювати зрошувальну систему. Її південь уже непридатний до зернових культур, може зникнути кукурудза. 

Клімат Кіровоградщини тепер нагадує клімат Херсонщини 30 років тому, а прохолодні і вологі умови Полісся зовсім зникають. 

Київщина тепер є лісостепом, а Черкаська область поступово набуває рис степового клімату.

Ми можемо не вірити, що Земля кругла, можемо не вірити в коронавірус, але коли починаємо хворіти, чи втрачаємо близьких, то усі думки про масонські заколоти розбиває жорстока реальність. 

Реклама:
Чим швидше ми усвідомимо небезпеку та виклик від змін клімату – тим краще буде для нас.

Ми не безсилі у цій боротьбі. Кожен з нас може зробити свій вклад у зменшення викидів вуглецю. Пересісти на електроавто або просто частіше користуватися громадським транспортом. Заощаджувати електроенергію або організувати ОСББ та зробити свій дім максимально енергоефективним. Купувати товари від місцевих виробників та фермерів, щоб продукти не їхали через всю країну вантажівками-забруднювачами. Деталі, але такі важливі. 

Єгор Фірсов

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної нформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію