Дезінформація Кремля. Де реакція Офісу президента?

П'ятниця, 16 липня 2021, 17:00

Якщо брехню не викривати, не вказувати на неї пальцем і не називати прямо – брехнею – то є великий ризик, що в неї повірять. 

Нашій владі, зокрема Офісу президента та профільним міністерствам, варто було б взяти це до уваги. І оперативно реагувати на будь-які вкиди та дезінформацію Кремля.

Пропагандистські хвилі дезінформації з РФ запускаються досить регулярно. 

Одна з останніх сталася наприкінці червня ‒ початку липня, коли у сепаратистських та російських медіа широко розповсюджувався антиукраїнський наратив щодо "відгородження" України від Донбасу.

Ми у громадській організації iDemocracy провели моніторинг інформаційного поля та детально проаналізували цей кейс.

До просування вказаного наративу призвели дві події, а саме: інтерв’ю Президента України Володимира Зеленського для ТСН від 24 червня та зрив засідання політичної робочої групи у межах Тристоронньої контактної групи 6 липня. 

Після заяв Президента про варіант винести питання про зв’язки з тимчасово окупованими територіями на Всеукраїнський референдум як останній засіб у разі провалу переговорів та невиконання Мінських домовленостей з боку РФ і її маріонеткових утворень, в інформаційному полі Росії і так званих "ЛНР" та "ДНР" почали активно з’являтись заголовки з використанням формулювань "стіна Зеленського", "кордон з ОРДЛО", "стіна" тощо.

Засідання політичної робочої групи ТКГ з боку сепаратистів було зірвано 6 липня. 

Українська делегація була вимушена залишити відеоконференцію політичної групи ТКГ, чим скористалися представники так званої "ДНР" та "ЛНР". Вони почали поширювати меседжі, що зводяться до "бажання України відгородитися від ОРДЛО". Цей меседж підхопили російські медіа, зокрема "РИА Новости", ТАСС, Sputnik тощо. 

Це призвело до інформаційної хвилі про те, що Україна нібито планує "відгородитися" від Донбасу. 

Читайте також:

Інформаційна безпека: ще один фронт боротьби за Україну, за який має нести відповідальність держава

Як і про що розмовляти з українцями в ОРДЛО? 

Поширення цього наративу має на меті виробити у жителів Донбасу ‒ як на підконтрольній частині, так і на тимчасово окупованій – думку про те, що Україні байдуже на них, а також поширити хибну інформацію, що Україна не виконує Мінські домовленості та прагне затягувати мирні переговори щодо врегулювання війни на Донбасі.

Реклама:
Тобто ми спостерігаємо стратегічну пропагандистську кампанію, мета якої ‒ сформувати у громадян України на непідконтрольних територіях стереотип про те, що наша держава їх зрадила, відмовившись від них. 

Це довгострокова стратегія російської пропагандистської машини з метою сформувати глибинне і дуже інертне негативне ставлення до України. Щоб у разі призначення навіть демократичних виборів у регіоні забезпечити домінування проросійських сил

І у цій ситуації Банковій варто було б сформувати контрмеседж, щоб переконати українців по той бік, що ми не збираємося їх кидати і від них відмовлятися.

Тільки будучи проактивними та розвінчуючи дезінформацію Москви ми зможемо виграти найголовнішу битву – битву за уми.

Сергій Влащенко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції