Гра навипередки. Як Разумков розіграв свою відставку

Вівторок, 26 жовтня 2021, 08:00

Відставка Разумкова аж занадто "безболісно" пройшла для його іміджу, що зайвий раз підтвердило соцопитування КМІС

Ексспікер не поніс іміджевих втрат, чого не скажеш про його опонентів – Зеленського та партію "Слуга народу". 

Протягом усього вересня в медіа для ЗЕкоманди тривала інформаційна криза через можливе відкликання Разумкова, а от медіаполе самого тоді ще спікера було напрочуд лояльним та вигідним для нього. 

Нам у Центрі контент-аналізу (ЦКА) це видалося підозрілим, і ми вирішили вивчити, чому інформаційний простір любив та захищав Разумкова, а команда президента піддавалась постійним атакам. 

Тут ми коротко розглянемо ключові результати аналітики.

Повну версію дослідження, як завжди, можна переглянути за посиланням.

Хронологія питання

 
Малюнок 1. Динаміка поширення прогнозів та аргументів

Обговорення можливої відставки почалося задовго до осені. У медіа ще до старту політичного сезону, протягом трьох літніх місяців, з’являлися думки про напругу в стосунках між ЗЕкомандою та спікером, але тоді вони виникали поодиноко, не синхронно. 

У вересні тема загострилася: з початком політичного сезону публічні особи та експерти почали розганяти тему можливої відставки Разумкова. 

Читайте також: Дмитро Разумков: У відставку я не збираюся

Результати дослідження ЦКА дали змогу побачити, що вже з першого дня нової сесії Верховної Ради ЗМІ почали транслювати чутки з кулуарів та заяви опозиції з критикою можливої відставки, а експерти прогнозували гостре протистояння між владою та Разумковим через це питання. 

Тоді ж з’являється перша реакція "слуг": на брифінгу після засідання політради "СН" Арахамія спростував чутки про відставку. 

Включається сам Разумков, але обережно, без прогнозів та оцінки ситуації: на запитання журналістів про відставку відповідає, що йому робота подобається, він старається, розповів про процес відкликання за Регламентом ВРУ. Тобто спікер пояснює тему, ознайомлює авдиторію з нею.

 

Малюнок 2. Прогнози щодо відставки та аргументація позиції

До середини вересня медіапростір продовжують розігрівати подібними меседжами різні спікери, головно – експерти. Прикметно, що вони просувають тему, прогнозуючи відставку, втім з долею скептицизму. 

Паралельно зароджується критика Банкової, а саме – один з головних та найпопулярніших меседжів, довкола якого згодом об’єднається вся опозиція: "Зеленський шукає слухняного спікера"

"Слуги" поки поводяться дуже обережно: публічно виступив лише О. Жмеренецький в етері ТК 24, спростувавши відставку. 

У медіапросторі також виникає і теза суголосна з нашою гіпотезою про те, що Разумков навмисно створив умови для відставки задля зміцнення особистих політичних позицій. Втім така думка, як і позиція "Слуги народу", не є поширеною в ЗМІ. 

Отже, у середині місяця медіапростір уже був цілком готовий для обговорення відставки та вибору сторони в конфлікті, йому не вистачало лише поштовху.

 

Малюнок 3. Оцінка дій Зеленського та Разумкова в контексті відставки останнього

17 вересня медіа посилюють кризу: Українська правда і Дзеркало тижня оприлюднюють інформацію про те, що під час матчу "Динамо – Бенфіка" Коломойський з Арахамією у VIP-ложі домовлялися про голоси для відставки Разумкова. 

Медіа подають також коментарі самих Коломойського та Арахамії, які спростували цю інформацію. 

Починають поширюватись чутки про підкуп депутатів за голосування за відставку спікера. 

Читайте також: Як звільнення Разумкова вплинуло на рейтинг Зеленського

20 вересня відбувся той самий поштовх – кульмінація кризи: розгляд законопроєкту про олігархів у парламенті. Разумков та "Слуга народу" вступили у публічну перепалку – спочатку на Погоджувальній раді, а потім в етері "Своботи слова Савіка Шустера". 

Предметом дискусії став закон про олігархів, а саме направлення напередодні його проєкту на розгляд Венеційської комісії (що просував Разумков і не підтримали "слуги") та формат голосування за документ в Раді (Разумков та опозиція критикували "СН" через спроби протягнути законопроєкт та порушення Регламенту). 

На цьому тлі суттєво загострилось питання щодо можливої відставки спікера: "слуги", зокрема Арахамія та Стефанчук на тій же "Свободі слова" звинуватили Разумкова в некомандній грі, а експерти активно почали просувати прогнози скорої відставки і захищати спікера від ЗЕкоманди. 

Наприклад, Ю. Бутусов заявив про розв’язання Зеленським та Єрмаком війни проти Разумкова. Таку тактику обрали й опозиційні фракції, які не втратили нагоди розкритикувати владу, не ризикуючи своїми рейтингами. 

Вони звинуватили Офіс президента в руйнуванні демократії та посяганні на незалежність парламенту. Крім того, вони активно озвучували тези з позитивною оцінкою Разумкова як спікера. 

Примітно, що на цьому тлі Корнієнко виходить із заявою про те, що фракція не ініціює відставку. 

Тобто, у розпал конфлікту "СН" досі намагалася вгамувати медіапростір, аби не понести серйозніших репутаційних втрат. Це тільки грало на руку Разумкову, бо він уже мав повний контроль над ситуацією і абсолютна більшість думок у медіа були лояльні до нього і критичні до ЗЕкоманди. 

 

Малюнок 4. Ключові аргументи щодо потрібності/непотрібності відставки

Того ж дня, 20 вересня, Масла у вогонь додала криза в "Голосі": Железняк звинуватив колег по фракції в роботі на ОП, зокрема в голосуванні за необхідні кадрові рішення. Медіа припустили, що йдеться про голосування за відставку Разумкова. 

Знову гучний привід у темі – і знову на руку Разумкова, який оперативно коментує чутки про підкуп і анонсує звернення з цього приводу до правоохоронних органів. 

Медіапростір переповнений тезами про неупередженого, професійного спікера та узурпаторів з Банкової. 

Комунікація "Слуги народу" виглядає беззубо, вона не у змозі захистити імідж Банкової і правлячої партії та тільки підсилює позицію Разумкова. 

До речі, сам Зеленський опосередковано наголосив на небезпеці публічного розголосу конфлікту словами: "Вважаю, що велика помилка з боку Діми чи консультантів, які з ним зараз працюють, що він виносить ці питання в публічну сферу, в медіа".

Читайте також: Без права на чат. Чому посварились Зеленський і Разумков

Хто кого переграв

Логічним є таке пояснення ситуації. Д. Разумков від самого початку контролював комунікацію у темі, і самостійно запустив чутки про свою відставку, надавши докази головам опозиційних фракцій. 

При цьому цілком можливо, що на початку сесії рішення про відставку ще не було, однак сам голова ВР його передбачав, бо розумів, що йому не подарують опору "антиолігархічному" законопроєкту. Відтак, зробив хід на випередження. І змусив усіх грати ролі у своїй виставі. 

Депутати від влади виявилися не готовими до консолідованої підтримки Разумкова з боку експертів, медіа та опозиції. Вони змушені були заперечувати відставку, щоб заздалегідь не створювати враження про розбрат у команді. 

Опозиція була рада нагоді отримати привід покритикувати владу, при тому вважаючи, що не надто ризикує рейтингами.

 

Малюнок 5. Ключові тези з оцінкою дій Зеленського

А сам Разумков обрав образ "жертви", почавши його вибудовувати так само на початку місяця. 

Згодом він сам неодноразово повторював тезу про те, що він не тримається за посаду і готовий піти. Така позиція безперечно підкреслила його образ і підкріпила критичні до "слуг" тези про бажання позбутися "неугодного спікера". 

Вистава за постановкою Разумкова вдалася, він виявився спритнішим за правлячу монобільшість у питанні відставки та розіграв карти на свою користь.

 

Малюнок 6. Ключові тези з оцінкою дій Разумкова

Водночас, хоча сам спікер від цієї історії отримав чимало позитиву, ще невідомо, чи матиме він нагоду конвертувати цей позитив у тривале посилення власного рейтингу. 

Підтримка опозиції скінчилася з відставкою, коли Разумков перейшов у статус прямого конкурента. 

Багато чого залежатиме від прихильності олігархічних телеканалів і їхньої готовності далі тримати ексспікера в ефірах. 

Для Зеленського ж репутаційні наслідки однозначно негативні: опоненти вибудували тверде підґрунтя для подальших звинувачень президента в авторитаризмі. 

Цілком вірогідно наратив активно використовуватимуть протягом усього політичного сезону.

Валентин Юрченко, Ірина Омельченко, Артем Захарченко – Центр контент-аналізу

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Хто і як будуватиме атомні реактори в Україні

Захищаєш тварин і природу – терорист? Звідки взялись поняття еко- та зоотероризму

Без довіри не буде прогресу: чим важлива для України реформа у сфері метрології

Як буде працювати Фонд для підтримки фермерів

"Голодна блогерська туса": чи є в Instagram місце пам'яті про Голодомор?

Що не так із податком на виведений капітал в Україні?