Перша конфіскація активів у США на користь України: сигнал для світу

Понеділок, 06 лютого 2023, 14:00

У квітні 2022 року в США проти російського олігарха, медіамагната, засновника православного телеканалу "Царьград ТВ" Костянтина Малофєєва було порушено кримінальну справу. Він обвинувачується в порушенні санкцій, уведених Сполученими Штатами ще в 2014 році, на першому етапі російсько-української війни.

В обвинувальному акті зазначається, що Малофєєв, усупереч установленим заборонам, найняв американського громадянина, Джека Ганіка (Jack Hanick) для роботи на належних Малофєєву телекомпаніях в Росії та Греції, а також для участі в придбанні телекомпанії в Болгарії. 

Окрім того, Малофєєв, в обхід застосованих до нього санкцій, намагався "заднім числом" переоформити свої американські інвестиції в розмірі 10 млн доларів США на підставну особу. 

Одночасно із пред’явленням обвинувачення прокуратура заявила про конфіскаю активів Малофєєва. Другого лютого суд задовольнив клопотання прокуратури щодо конфіскації американських активів Малофєєва на загальну суму 5.4 млн доларів.

Для кращого розуміння того, наскільки дієвим може бути такий механізм конфіскації активів, і чи потенційно здатен шлях, торований справою Малофеєєва, стати "залюдненим авеню", що потоком скеровуватиме російські кошти на потреби України, – маємо розібратися в юридичній стороні цієї справи і в тих законах, на яких ґрунтується обвинувачення і конфіскація в США.

У США спеціальний закон (International Emergency Economic Powers Act або IEEPA) наділяє Президента особливими економічними повноваженнями для реагування на "нетипову і надзвичайну загрозу" національній безпеці, міжнародній політиці або економіці, яка походить повністю або частково з-за кордону.

Для того, аби режим спеціальних повноважень було задіяно, Президент має оголосити загальнонаціональну нагальність ("national emergency") щодо такої загрози.

Щодо подій 2014 року в Україні така нагальність була оголошена Указом тодішнього Президента Барака Обами від 6 березня 2014 року. У ньому зазначалося, що "дії та політика осіб, у тому числі осіб, які встановили державну владу в Кримському регіоні без дозволу Уряду України, які підривають демократичні процеси та інститути в Україні, загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності, а також сприяють незаконному привласненню її активів, становлять нетипову і надзвичайну загрозу національній безпеці та зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки". 

Запроваджений Указом № 13660 режим загальнонаціональної нагальності у відношенні до російсько-української війни постійно поновлювався наступними указами (№13661, №13662) і не припиняється дотепер.

У цьому ж Указі № 13660 було визначено широкі категорії осіб, чиї американські активи мають бути заблоковані. 

Серед них, зокрема, "особи, які несуть відповідальність за, або є співучасниками, або причетні, прямо чи опосередковано, до 

  • (A) дій або політик, що підривають демократичні процеси або інститути в Україні; 
  • (B) дій або політик, що загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету або територіальній цілісності України".

Щодо особи, чиї активи заблоковані, Указ забороняє, по-перше, будь-яке розпорядження будь-яким інтересом щодо майна в США, по-друге, отримання коштів, товарів чи послуг від громадян США, і, по-третє, отримання коштів, товарів чи послуг громадянами США від такої особи.

Тим часом, як Указ Президента визначає широкі категорії осіб, чиї активи підлягають блокуванню, списки із конкретними прізвищами визначає Офіс з контролю зарубіжних активів (Office of Foreign Assets Control, або OFAC). І Малофєєва було внесено до такого списку 19 грудня 2014 року.

Відповідно до параграфу 50 U.S.C. 1705(c) протизаконним оголошується порушення, замах на порушення, змова з метою порушення або спричинення порушення будь-яких дозволів, наказів, регламентів чи заборон, встановлених відповідно до IEEPA. При цьому покарання передбачає позбавлення волі до 20 років.

Реклама:
Кримінальне обвинувачення Малофєєва полягає в тому, що він, після того, як OFAC включив його до переліку підсанкційних осіб, вчинив дії, що порушували встановлені обмеження, та у змові з іншими намагався розпорядитися заблокованими активами.

Згідно з обвинувальним актом, у 2013 році Малофєєв найняв громадянина США на ім'я Джек Ганік для роботи в новій російській кабельній телевізійній мережі новин, яку створював російський олігарх. І хоча прийняття на роботу мало місце до внесення Малофєєва у санкційний список, порушенням санкцій було продовження трудових відносин із американським громадянином після блокування активів росіянина. 

Важливо, що Костянтин Малофєєв безпосередньо вів переговори з Ганіком щодо заробітної плати останнього, оплати його житла в Москві та російської робочої візи. Олігарх платив Ганіку через дві окремі російські компанії до кінця 2018 року.

Малофєєв також відрядив громадянина США для роботи над проєктом зі створення та управління грецькою телевізійною мережею, а також для роботи над придбанням болгарської телевізійної мережі.

Внесення російського медіамагната до санкційного списку потягло за собою блокування акцій техаського холдингу вартістю 10 млн доларів США, які Малофєєв придбав через підставну компанію, зареєстровану на Сейшелах. 

Для того, аби вивести актив з-під санкцій, Костянтин Малофєєв за участі Джека Ганіка уклав угоду про продаж Сейшельської компанії за один долар своєму бізнес-партнеру із Греції. При цьому договір купівлі-продажу прав на компанію був датований заднім числом, для того, аби зробити видимість, що розпорядження компанією відбулося до того, як Малофєєва було внесено до санкційного списку.

З огляду на викладені в обвинувальному акті факти, Малофєєв обвинувачується в тому, що він свідомо і навмисно сам та у змові із іншими порушив IEEPA (50 U.S.C. §1705), Укази Президента (№ 13660, №13661, №13662) і Кодекс Федеральних Правил (С.F.D. §589.201).

Вимагаючи конфіскації активів Малофєєва, сторона обвинувачення посилалася на параграф 18 U.S.C. 981 (a)(1)(C), що має назву "Цивільна конфіскація" (Civil Forfeiture). 

Відповідно до цього положення конфіскації у США підлягає будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, яке становить собою доходи від "визначеної незаконної діяльності" або від змови на участь у такій діяльності. На цій підставі обвинувачення вимагало конфіскації усього майна, що становило собою доходи або походило від доходів одержаних, у зв’язку із вчиненням дій, описаних в обвинувальному акті.

Як стало відомо із повідомлень у ЗМІ окружний суддя Пол Гардеф (Paul Gardephe) (Федеральний суд Манхеттена) дозволив прокуратурі конфіскувати кошти Малофєєва на загальну суму 5, 4 млн доларів. Рішення про конфіскацію Малофєєв не оскаржив.

За повідомленням "Європейської правди" із посиланням на CNN, Генеральний прокурор США Меррік Гарланд (Merrick Garland) заявив, що ці кошти будуть передані на допомогу Україні. 

Це стало можливим завдяки прийняттю відповідної поправки до Закону про Державний бюджет на 2023 рік, яка проклала шлях до передачі конфіскованих активів Україні. 

Таким чином, справа Малофєєва може стати першою справою, коли кошти, конфісковані у пособників російської воєнної агресії, будуть обернені на користь України

До цього, застосовувані економічні санкції були покликані мати радше превентивний і запобіжний ефект (перекрити канали живлення російської воєнної машини і знеохотити великий капітал до підтримки росії). Але тепер, з’являється надія, що санкції послугують і меті компенсації завданих Україні та українцям збитків. 

Звісно, що наразі сума конфіскованих активів неспівмірна із втратами, які потребують відшкодування. Але, можна сподіватися, що це лише початок.

Проте оптимізм має бути стриманим, адже застосований у справі Малофєєва юридичний механізм може бути важко масштабувати. 

Насамперед важливо те, що заблоковані активи конфісковуються не автоматично, а лише як наслідок кримінального обвинувачення проти конкретної особи, яка скоїла федеральний злочин, порушивши обмеження, встановлені санкційним режимом. 

Відтак для успішного масштабування цієї практики, потрібна активна робота правоохоронної системи щодо виявлення і розслідування усіх фактів обходу санкцій особами, внесеними до санкційних списків. І це може забрати чимало часу, що підтверджує і справа Малофєєва: події, про які йдеться в обвинувальному акті мали місце у 2014-2018 роках, а рішення про конфіскацію ухвалено лише тепер. 

Тож, попри те, що ця справа безсумнівно заслуговує на своє місце в сучасній історії, ключове питання в тому, як багато російських олігархів буде успішно притягнуто до кримінальної відповідальності із конфіскацією активів, отриманих злочинним шляхом? 

Цей шлях не зможе замінити широких заходів, які б дозволяли покрити відчутну частку завданих війною збитків, проте він точно може бути використаний як додатковий засіб знекровлення російської воєнної машини на користь потреб української економіки.

Цивільна конфіскація, застосована у справі Малофєєва, є альтернативою до "традиційного" механізму конфіскації в кримінальному процесі. Важливою перевагою цивільної конфіскації є те, що вона не потребує вироку, який би визнавав особу винуватою в злочині. 

Майно, що походить від злочинної діяльності, таким чином, може бути конфісковане раніше, ніж закінчиться кримінальне провадження щодо відповідного злочину. Саме це і сталося у справі Малофєєва, котрий наразі не був визнаний винуватим, і розгляд кримінальної справи щодо нього триває.   

Схожий механізм, із зниженими стандартами доведення та скороченими строками, уже працює в Україні – наразі ВАКС за позовом Мінюсту ухвалив 11 рішень, яким конфісковані активи російських олігархів, депутатів, ректорів-пропагандистів, а також "президента-втікача" Януковича.

Рішення американського суду про конфіскацію активів російського олігарха Малофєєва не зможе покрити відчутної частки завданих збитків, утім воно демонструє дієвість цивільної конфіскації як перспективного юридичного інструменту. І в цьому сенсі історія Малофєєва може стати сигналом для інших держав, котрі шукають юридичні механізми відшкодування завданої російською агресією шкоди за рахунок конфіскованих коштів пособників війни.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Україна допомагає удосконалювати американські стандарти тактичної медицини

Ринок, який неможливо знищити ракетами

Як безболісно запровадити електронний документообіг

Надія на біопаливо. Чи буде світло і тепло взимку?

7 кроків до енергетичної незламності України

Штучний інтелект у світі мистецтва: проблема, перевага чи недолік часу? Суд снобів