25.06

Банківський форум

Країнам СРСР ще далеко до дійсної свободи слова, вважають в ОБСЄ

Четвер, 2 листопада 2000, 12:13
Організація з безпеки і співпраці у Європі (ОБСЕ) оцінила ступінь виконання країнами-членами своїх зобов'язань з дотримання прав людини і дійшла висновку, що стосвно свободи слова країни колишнього СРСР мають докласти більше зусиль для поліпшення становища у цій сфері.

Позиція ОБСЄ з цього питання викладена у редакційному коментарі радіо "Голос Америки", що відображає точку зору уряду США.

"Арешт в Росії Андрія Бабицького виявився похмурим сигналом для журналістів, які хочуть повідомляти правдиву інформацію про війну в Чечні. У Білорусі зник телеоператор ГРТ Дмитро Завадський, міліція конфіскувала газети та друкарські верстати приватного видавництва "Маджик" виявилися у руках влади. За розпорядженням урядів Киргизстану, Вірменії й Азербайджану журналістів допитують, а те і б'ють. В Україні зник журналіст Георгій Гонгадзе", - йдеться у документі.

Україна згадується ще раз в цьому звіті. За даними ОБСЄ, журналісти країн СНД, "які відважуються провести розслідування фактів корупції, зазнають переслідувань, або ж їм пред'являють звинувачення у здійсненні злочинів". У зв'язку з цим називаються імена Валентини Васильченко з України, Василя Силагадзе з Грузії і Ірини Гребневой з Росії.

Досить жорстко ОБСЄ висловлюється про Туркменістан, де за їх мірками "свободи слова взагалі немає". "Уряд не дозволяє публікацію незалежних повідомлень засобами масової інформації і контролює всю пресу, а також передачу інформації електронним шляхом".

ОБСЄ також висловлюється категорично проти існуючих в Киргизстані, Казахстані й Узбекистані законів про злочинний наклеп, які, "є порушенням свободи слова". "Єдиний правильний висновок з цього - їх скасувати".

"За цими законами злочином вважається зачепити честь і достоїнство виборних чиновників, державних установ і національних інститутів. Закони відносно злочинного наклепу передбачають відповідні санкції за наклеп. За цими законами уряд карає своїх критиків.

ОБСЄ визнає право кожного захищати свою репутацію. Але для цього не потрібно ухвалення особливих законів. Загальні закони проти наклепу повинні поширюватися на виборних чиновників так само, як і на приватних громадян. Більш того дотримання законів проти лихослів'я і наклепу повинно знаходитися у веденні цивільного кодексу, а не карного, тому що покарання, винесене судом по карних злочинах, має набагато більш залякуючий ефект, ніж покарання, винесене цивільним судом".

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування