Київ дрейфує на схід
П'ятниця, 18 травня 2001, 20:21
Особиста думка: Київ дрейфує на схід
"Коли немає в державі справедливого закону, то як інакше назвати його, якщо не бандитською зграєю?" - запитував у 5 столітті Блаженний Августін. Це речення одного з батьків церкви не втратило своєї актуальності і сьогодні.
Україна – держава, де немає справедливого закону. Там вбивають неугодних режиму журналістів, наприклад, Георгія Гонгадзе. А держава лише неохоче і неспішно береться за розслідування. Виникає питання, а не чи ховаються вбивці серед государевих слуг? Що там говорив Блаженний Августін щодо "бандитської зграї"?
Ватажки цієї зграї сидять у Києві в президентському апараті і уряді. Одні називають їх магнатами і олігархами. Інші – бандитами, тому що зайняті вони не добросовісним служінням суспільству, а особистим збагаченням за рахунок цього суспільства.
Рівно через місяць сам Папа Римський приїде з візитом у Київ. Хоче того понтифік чи ні, але політичні еліти в Україні, тобто, кажучи словами Блаженного Августіна, "ватажки бандитської зграї", використовують його візит для підвищення власного престижу. Це і неважко, адже вони контролюють засоби масової інформації. Подібна публічна легітимація президентської влади може вплинути і на рішення парламентської асамблеї Ради Європи. Наступного місяця вона буде в черговий раз обговорювати питання про виключення України. Але якщо сам Папа Римський здійснює паломництво в Київ і Львів, то, можливо, все там не так уже і погано? До такого помилкового висновку може прийти хтось з парламентаріїв.
На минулій сесії парламентська асамблея в який вже раз відвела президенту Кучмі два місяці для того, щоб поліпшити правову ситуацію в країні, розслідувати справу Гонгадзе і припинити переслідування незалежних засобів масової інформації. І що ж було зроблено з тих пір? Вбивці Георгія Гонгадзе все ще розгулюють на свободі. Гірше того, декілька днів тому міністр внутрішніх справ України оголосив журналістам, що вбивць Гонгадзе знайдено. Проблема тільки в тому, що вбивць вже встигли убити інші вбивці. Але зате вбивці вбивць спіймані, хоч назвати їх імен він не може. Повірити в такий цинічний фарс нормальний розум відмовляється. Тому декілька днів опісля київська прокуратура визнала, що справа Гонгадзе так і не розкрито.
Запитується, чи подумали всі ці представники держави про те, які почуття відчували матір Георгія Гонгадзе, його дружина і діти? Але, схоже, такі "дрібниці" київську номенклатуру не хвилюють.
Так що ж заважає західним країнам виключити Україну з Ради Європи? Насамперед, це побоювання підштовхнути Україну в обіймання Росії. Президент Путін зробив разюче вдалий хід, призначивши Віктора Чорномирдіна російським послом в Україні. Він продемонстрував всьому світу, яке значення Москва надає своїм відносинам з Києвом. Ні у кого не викликає сумнівів і компетентність нового російського посла в питаннях енергопостачання. Так що залежність України від поставок енергоносіїв з Росії може тільки зрости. Борги за нафту і газ можуть стати тим самим ланцюгом, який ще міцніше прикує "малоросів" до "великоросів".
Захід мало що може протиставити такому розвитку. Якщо Україна прагне до зближення з Євросоюзом і з НАТО, вона мусить поважати основні принципи демократії. А це дотримання прав людини, свобода преси, норми правової держави. До цього країна не готова. Було б помилкою стверджувати, що Захід відвертається від України. Ні, це лідери країни заганяють її в обійма старшого брата. Адже не Захід же домігся повалення реформаторського уряду Ющенка. Ні реформам сказав зловісний альянс старих комуністів і нових олігархів. Що там говорив Блаженний Августін про бандитську зграю?
Міодраг Шоріч, головний редактор програм "Німецької хвилі" на російській, українській і польській мовах
"Коли немає в державі справедливого закону, то як інакше назвати його, якщо не бандитською зграєю?" - запитував у 5 столітті Блаженний Августін. Це речення одного з батьків церкви не втратило своєї актуальності і сьогодні.
Україна – держава, де немає справедливого закону. Там вбивають неугодних режиму журналістів, наприклад, Георгія Гонгадзе. А держава лише неохоче і неспішно береться за розслідування. Виникає питання, а не чи ховаються вбивці серед государевих слуг? Що там говорив Блаженний Августін щодо "бандитської зграї"?
Ватажки цієї зграї сидять у Києві в президентському апараті і уряді. Одні називають їх магнатами і олігархами. Інші – бандитами, тому що зайняті вони не добросовісним служінням суспільству, а особистим збагаченням за рахунок цього суспільства.
Рівно через місяць сам Папа Римський приїде з візитом у Київ. Хоче того понтифік чи ні, але політичні еліти в Україні, тобто, кажучи словами Блаженного Августіна, "ватажки бандитської зграї", використовують його візит для підвищення власного престижу. Це і неважко, адже вони контролюють засоби масової інформації. Подібна публічна легітимація президентської влади може вплинути і на рішення парламентської асамблеї Ради Європи. Наступного місяця вона буде в черговий раз обговорювати питання про виключення України. Але якщо сам Папа Римський здійснює паломництво в Київ і Львів, то, можливо, все там не так уже і погано? До такого помилкового висновку може прийти хтось з парламентаріїв.
На минулій сесії парламентська асамблея в який вже раз відвела президенту Кучмі два місяці для того, щоб поліпшити правову ситуацію в країні, розслідувати справу Гонгадзе і припинити переслідування незалежних засобів масової інформації. І що ж було зроблено з тих пір? Вбивці Георгія Гонгадзе все ще розгулюють на свободі. Гірше того, декілька днів тому міністр внутрішніх справ України оголосив журналістам, що вбивць Гонгадзе знайдено. Проблема тільки в тому, що вбивць вже встигли убити інші вбивці. Але зате вбивці вбивць спіймані, хоч назвати їх імен він не може. Повірити в такий цинічний фарс нормальний розум відмовляється. Тому декілька днів опісля київська прокуратура визнала, що справа Гонгадзе так і не розкрито.
Запитується, чи подумали всі ці представники держави про те, які почуття відчували матір Георгія Гонгадзе, його дружина і діти? Але, схоже, такі "дрібниці" київську номенклатуру не хвилюють.
Так що ж заважає західним країнам виключити Україну з Ради Європи? Насамперед, це побоювання підштовхнути Україну в обіймання Росії. Президент Путін зробив разюче вдалий хід, призначивши Віктора Чорномирдіна російським послом в Україні. Він продемонстрував всьому світу, яке значення Москва надає своїм відносинам з Києвом. Ні у кого не викликає сумнівів і компетентність нового російського посла в питаннях енергопостачання. Так що залежність України від поставок енергоносіїв з Росії може тільки зрости. Борги за нафту і газ можуть стати тим самим ланцюгом, який ще міцніше прикує "малоросів" до "великоросів".
Захід мало що може протиставити такому розвитку. Якщо Україна прагне до зближення з Євросоюзом і з НАТО, вона мусить поважати основні принципи демократії. А це дотримання прав людини, свобода преси, норми правової держави. До цього країна не готова. Було б помилкою стверджувати, що Захід відвертається від України. Ні, це лідери країни заганяють її в обійма старшого брата. Адже не Захід же домігся повалення реформаторського уряду Ющенка. Ні реформам сказав зловісний альянс старих комуністів і нових олігархів. Що там говорив Блаженний Августін про бандитську зграю?
Міодраг Шоріч, головний редактор програм "Німецької хвилі" на російській, українській і польській мовах
