Прогрес України повинен стати пріоритетом для всієї Європи
Вівторок, 22 травня 2001, 11:31
Автори: президент Єврокоміссії Романо Проді і Йоран Перссон, прем'єр-міністр Швеції, яка головує в цьому півріччі в Європейському союзі.
Ukraine's Progress Should Be а Priority for All Europe
Стокгольм, 22 травня 2001 року. Прийняте парламентом України 26 квітня ц.р. рішення про вотум недовіри уряду викликав відзвуки як всередині країни, так і за її межами. Результати голосування породили неспокій за майбутнє цієї країни. На наступний день Європейський союз виразив свій жаль і закликав уряд України не відмовлятися від політики реформ, яку проводив прем'єр-міністр Віктор Ющенко, який іде.
Європейський союз уважно стежить за подіями в Україні. Задовго до того, як політичні зміни досягли критичної стадії, Європейський союз різними шляхами прагнув довести до відома політичних керівників цієї країни ту важливість, яку він надає продовженню твердої політики реформ.
Україна є ключовим чинником в досягненні і підтримці стабільності в Європі загалом. Україна з її 50-мільйонним населенням є однією з найбільших країн Європи. Вона займає стратегічно важливе географічне положення на континенті. У інтересах Європейського союзу гарантувати Україні сприятливий розвиток.
Закриття в грудні минулого року останнього реактора Чорнобильської АЕС було одним з дуже важливих прикладів тих заходів, які вже прийняті Україною на благо всієї Європи. Сприятливий розвиток країн, які лежать на схід від тих країн, які сьогодні прагнуть вступити до Європейського союзу, має життєво важливе значення для продовження процесу розширення Європейського союзу. Особливо важливі в цьому відношенні Росія і Україна, які мають спільні кордони з країнами, що прагнуть вступити до Європейського союзу. Будь-яка політична нестабільність, падіння економіки або здійснення тільки часткових реформ в цих країнах стали б загрожувати появою нових неоднорідностей в структурі Європи - політичних, економічних і соціальних розподілів - як слідства розширення Європейського союзу. Такий хід подій не принесе вигоди нікому – ані країнам-учасницям Європейського союзу, ані країнам, які прагнуть до вступу в цей союз, ані також України або Росії.
Якщо ми хочемо запобігти такому похмурому ходу подій, Україна мусить настирливо продовжувати рух шляхом демократичного розвитку, законності і економічної реформи. Більшість українських виборців і законно обраних депутатів хоче і далі йти шляхом тісної співпраці з Європейським союзом. Аналогічне бажання виражає і Європейський союз. Необхідні для цього інструменти – угода про партнерство і співпрацю і загальна стратегія для України – вже створені. У ході візиту до Києву в лютому ц.р. місія Європейського союзу, яку очолював міністр закордонних справ Швеції, висловила бажання встановити довгострокові, все більш тісні партнерські відносини з Україною. Більш тісна співпраця з Європейським союзом в жодній мірі не є перешкодою для тісних, плідних відносин між Україною і Росією. Широка кооперація, що базується на рівноправності, між цими двома країнами відповідає загальним інтересам. Кажуть, потрібна пара, щоб танцювати танго. Можна сказати, що Європейський союз і Україна вже вийшли на паркет танцювального залу, але партнерам необхідно знати, як треба рухатися. Швидкість нарощування співпраці між Європейським союзом і Україною визначається темпами проведення реформ в цій країні. Зрозуміло, поки ще рано говорити про асоціацію, але на даному етапі немає підстав обмежувати подальше зближення. Прогрес в цій справі буде визначатися на кожному конкретному етапі досягнутими Україною успіхами.
Європейський союз продовжить політику підтримки реформаторських зусиль України. Однак ми усвідомлюємо, що ця підтримка буде мати всього лише маргінальний ефект. Вирішальними чинниками є сміливість українських політиків і рішучість народу України продовжувати великі структурні реформи. Недавні сприятливі економічні результати показують, що політика реформ може досить швидко приносити віддачу. Тому продовження економічних і соціальних реформ, зусиль по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, а також створення умов для існування вільних, незалежних засобів масової інформації повинні стати головною турботою народних обранців і народу України загалом.
Однак було б неправильним стверджувати, що тільки Україна може зробити більше для прискорення реформ і продовження інтеграції з Європою. Україна виграє від розширення Європейського союзу. Кандидати на вступ до Європейського союзу з числа країн Центральної Європи, від Естонії на півночі до Болгарії на півдні, являють собою цінний ресурс для подальшої співпраці. У зв'язку з цим особливо важливі країни-кандидати, що межують з Україною. У них є життєво важливі цінності, яких немає у Європейського союзу і країн, що входять до нього у цей час: досвід швидкого і радикального перетворення, що дістався важким шляхом свого суспільства. Естонія, Латвія і Литва досягли істотних успіхів на шляху задоволення вимог, що пред'являються до кандидатів на вступ в Європейський союз. Вони входили в систему, до якої в свій час належала і Україна. У безпосередніх інтересах країн, розташованих на західних кордонах України, зробити все можливе для налагодження співпраці в прикордонних областях, щоб побудувати добросусідські відносини.
Як результат особливої ініціативи, виявленої представником Швеції, яка в даний період головує в Європейському союзі, Європейський союз буде прагнути залучити країни-кандидати в свої зусилля по налагодженню співпраці з Україною. У числі заходів, що пропонуються, створення умов, які дозволять останній взяти участь в спільних проектах Європейського союзу і України. Комісія Європейського союзу бере активну участь в цих зусиллях, які сьогодні повинні нарощуватися. Повинні бути створені можливості також для країн - членів Європейського союзу з розвитку трьохсторонньої співпраці з окремими країнами-кандидатами в проектах, в яких бере участь Україна. Ініціатива Європейського союзу надішле країнам-кандидатам важливий сигнал: їх велика зацікавленість в справах України стане для них важливим плюсом при розв'язанні питання про прийом до Європейського союзу. Сприятливий розвиток України є питанням першорядної важливості для всієї Європи.
Переклад Strana.Ru
Ukraine's Progress Should Be а Priority for All Europe
Стокгольм, 22 травня 2001 року. Прийняте парламентом України 26 квітня ц.р. рішення про вотум недовіри уряду викликав відзвуки як всередині країни, так і за її межами. Результати голосування породили неспокій за майбутнє цієї країни. На наступний день Європейський союз виразив свій жаль і закликав уряд України не відмовлятися від політики реформ, яку проводив прем'єр-міністр Віктор Ющенко, який іде.
Європейський союз уважно стежить за подіями в Україні. Задовго до того, як політичні зміни досягли критичної стадії, Європейський союз різними шляхами прагнув довести до відома політичних керівників цієї країни ту важливість, яку він надає продовженню твердої політики реформ.
Україна є ключовим чинником в досягненні і підтримці стабільності в Європі загалом. Україна з її 50-мільйонним населенням є однією з найбільших країн Європи. Вона займає стратегічно важливе географічне положення на континенті. У інтересах Європейського союзу гарантувати Україні сприятливий розвиток.
Закриття в грудні минулого року останнього реактора Чорнобильської АЕС було одним з дуже важливих прикладів тих заходів, які вже прийняті Україною на благо всієї Європи. Сприятливий розвиток країн, які лежать на схід від тих країн, які сьогодні прагнуть вступити до Європейського союзу, має життєво важливе значення для продовження процесу розширення Європейського союзу. Особливо важливі в цьому відношенні Росія і Україна, які мають спільні кордони з країнами, що прагнуть вступити до Європейського союзу. Будь-яка політична нестабільність, падіння економіки або здійснення тільки часткових реформ в цих країнах стали б загрожувати появою нових неоднорідностей в структурі Європи - політичних, економічних і соціальних розподілів - як слідства розширення Європейського союзу. Такий хід подій не принесе вигоди нікому – ані країнам-учасницям Європейського союзу, ані країнам, які прагнуть до вступу в цей союз, ані також України або Росії.
Якщо ми хочемо запобігти такому похмурому ходу подій, Україна мусить настирливо продовжувати рух шляхом демократичного розвитку, законності і економічної реформи. Більшість українських виборців і законно обраних депутатів хоче і далі йти шляхом тісної співпраці з Європейським союзом. Аналогічне бажання виражає і Європейський союз. Необхідні для цього інструменти – угода про партнерство і співпрацю і загальна стратегія для України – вже створені. У ході візиту до Києву в лютому ц.р. місія Європейського союзу, яку очолював міністр закордонних справ Швеції, висловила бажання встановити довгострокові, все більш тісні партнерські відносини з Україною. Більш тісна співпраця з Європейським союзом в жодній мірі не є перешкодою для тісних, плідних відносин між Україною і Росією. Широка кооперація, що базується на рівноправності, між цими двома країнами відповідає загальним інтересам. Кажуть, потрібна пара, щоб танцювати танго. Можна сказати, що Європейський союз і Україна вже вийшли на паркет танцювального залу, але партнерам необхідно знати, як треба рухатися. Швидкість нарощування співпраці між Європейським союзом і Україною визначається темпами проведення реформ в цій країні. Зрозуміло, поки ще рано говорити про асоціацію, але на даному етапі немає підстав обмежувати подальше зближення. Прогрес в цій справі буде визначатися на кожному конкретному етапі досягнутими Україною успіхами.
Європейський союз продовжить політику підтримки реформаторських зусиль України. Однак ми усвідомлюємо, що ця підтримка буде мати всього лише маргінальний ефект. Вирішальними чинниками є сміливість українських політиків і рішучість народу України продовжувати великі структурні реформи. Недавні сприятливі економічні результати показують, що політика реформ може досить швидко приносити віддачу. Тому продовження економічних і соціальних реформ, зусиль по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, а також створення умов для існування вільних, незалежних засобів масової інформації повинні стати головною турботою народних обранців і народу України загалом.
Однак було б неправильним стверджувати, що тільки Україна може зробити більше для прискорення реформ і продовження інтеграції з Європою. Україна виграє від розширення Європейського союзу. Кандидати на вступ до Європейського союзу з числа країн Центральної Європи, від Естонії на півночі до Болгарії на півдні, являють собою цінний ресурс для подальшої співпраці. У зв'язку з цим особливо важливі країни-кандидати, що межують з Україною. У них є життєво важливі цінності, яких немає у Європейського союзу і країн, що входять до нього у цей час: досвід швидкого і радикального перетворення, що дістався важким шляхом свого суспільства. Естонія, Латвія і Литва досягли істотних успіхів на шляху задоволення вимог, що пред'являються до кандидатів на вступ в Європейський союз. Вони входили в систему, до якої в свій час належала і Україна. У безпосередніх інтересах країн, розташованих на західних кордонах України, зробити все можливе для налагодження співпраці в прикордонних областях, щоб побудувати добросусідські відносини.
Як результат особливої ініціативи, виявленої представником Швеції, яка в даний період головує в Європейському союзі, Європейський союз буде прагнути залучити країни-кандидати в свої зусилля по налагодженню співпраці з Україною. У числі заходів, що пропонуються, створення умов, які дозволять останній взяти участь в спільних проектах Європейського союзу і України. Комісія Європейського союзу бере активну участь в цих зусиллях, які сьогодні повинні нарощуватися. Повинні бути створені можливості також для країн - членів Європейського союзу з розвитку трьохсторонньої співпраці з окремими країнами-кандидатами в проектах, в яких бере участь Україна. Ініціатива Європейського союзу надішле країнам-кандидатам важливий сигнал: їх велика зацікавленість в справах України стане для них важливим плюсом при розв'язанні питання про прийом до Європейського союзу. Сприятливий розвиток України є питанням першорядної важливості для всієї Європи.
Переклад Strana.Ru
