25.06

Банківський форум

Не все те золото, що блищить

Четвер, 11 липня 2002, 11:00
Рейтинг "Золота Фортуна", який існує в Україні з 1993 року, любить і високо вшановує на своїх заходах владних людей, чиновників різноманітних міністерств та відомств, представників нафтової та газової промисловості, енергетики, податкової служби, банкірів і бізнесменів.

Попри все це скрізь декларується, що на сцену столичного палацу "Україна" чи національної опери може піднятися кожен, хто досягнув успіху у будь-якій сфері суспільної діяльності. Журналістам стало відомо, що у структурі "Золотої Фортуни" нині працює ціла група виконавчих директорів, які і займаються пошуком майбутніх володарів "кришталевих слонів".


Серед нагороджених українським рейтингом "Золота Фортуна" ви навряд чи зустрінете звичайних трудівників молодої незалежної держави. Проте найвищі нагороди цього рейтингу свого часу отримали колишній Глава президентської адміністрації Володимир Литвин, колишній Голова Верховної Ради Іван Плющ, його колишній перший заступник, а нині голова адміністррації президента Віктор Медведчук, більшість українських міністрів.

Колишній голова СБУ Леонід Деркач також нагороджений орденом "Слава на вірність Вітчизні" III ступеня, а колишній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко одержав ордени "Святий Дмитро Солунський", "Слава на вірність Вітчизні" та золоту Георгіївську медаль "За сумлінну службу".

Варто зазначити, що рейтингом практикується нагородження не лише високих посадовців, але також їхніх дружин. Наприклад, нагороди мають такі подружні пари: екс-міністр оборони Олександр Кузьмук і його дружина Людмила, заступник Голови СДПУ (О) Олександр Зінченко та його дружина Ірина, президент корпорації "Познякижилбуд" Нвер Мхітарян і його дружина Рузанна...


Схема визначення лауреатів проста. Виконавчі директори телефонують на найбільш платоспроможні підприємства і пропонують директору за заздалегідь визначеними розцінками отримати рейтингівські нагороди: найдорожчі золотий орден "Зірка суспільної величі", золота зірка "Слава на вірність Вітчизні", кришталевий слон та кришталевий ріг достатку, трохи дешевші нагороди – ордени "За розбудову України" імені Михайла Грушевського та "За трудові досягнення" чотирьох ступенів.

Для того, щоб отримати таку нагороду, як "Кришталевий слон", - потрібно заплатити "Золотій Фортуні" приблизно 10 тисяч доларів. Стільки ж коштують і кришталевий ріг достатку та кришталевий меч. А щоб стати володарем зроблених із золота орденів, таких як "Зірка суспільної величі" та "Слава на вірність Вітчизні" номінант повинен викласти зі своєї кишені від 8-ми до 10-ти тисяч доларів.

Приблизно за 5 тисяч умовних одиниць вам запропонують такі ордени як "За розбудову України" імені Михайла Грушевського та "За трудові досягнення" чотирьох ступенів.

Всі, хто щедро заплатить за отримані ордени і медалі, можуть побачити себе на телеканалі УТ-2, а також в так званих "іконостасах" на сторінках газет "Президентський вісник", "Голос України", "Столичные новости", "Киевские ведомости", "День".

Варто підкреслити, що шеф-редактор газети "Президентський вісник" Валерій Кодру у лютому 2002 року отримав рейтингівську срібну медаль "10 років незалежності України", а головний редактор "Столичных новостей" Володимир Кацман був нагороджений кришталевим рогом достатку. На знак подяки дирекція рейтингу отримала значні знижки при розміщенні рекламної інформації про номінантів "Золотої Фортуни" у вищезгаданих друкованих мас-медіа.

Один із виконавчих директорів (на його прохання прізвища не називаємо) розповів, що розміщення інформації в друкованих ЗМІ для номінантів рейтингу також платне. За його словами, для того, щоб розмістити фотокартку в "іконостас номінантів", скажімо, для газети "Голос України", потрібно заплатити 120 умовних одиниць, у "Киевские ведомости" і "День" можна потрапити за 100 доларів, у "Столичные новости" за 80. Всі ці кошти надходять на рахунки Міжнародної асоціації шоу-програм "Телефан" та Товариства з Обмеженою Відповідальністю "Фортуна" (це юридичні організації під прапорами яких працює рейтинг "Золота Фортуна").

Після надходження грошей, виконавчі директори розробляють імідж-план, згідно з яким співробітники рейтингу складають макети для друкованих видань. За словами співробітників, ця робота не для тих, у кого слабкі нерви, адже "іконостас номінантів" тасується наче колода карт, аж до початку виходу газетного номера. Тих лауреатів та переможців, які заплатили більше, треба ставити вище, деякі обіцяли надіслати кошти на рахунки МАШП "Телефан", але не встигли або не захотіли цього зробити, отже вони знімаються з публікації в газетному номері взагалі. Співробітники "Золотої Фортуни" пишуть тексти для газет, в яких обов’язково мова йде про патріотичну спрямованість акцій рейтингу, про високий громадянський обов’язок номінантів, їх відданість Україні та її народові.

Науково-експертну раду рейтингу "Золота Фортуна" очолює визначний хірург Олександр Шалімов, головою Президії є академік Борис Патон, а на чолі Координаційного комітету стоїть Леонід Кравчук. Але виникає запитання : чому Патона, Шалімова, Кравчука видно лише на сцені під час вручення нагород.

І ще один приклад. Коли Олександр Кузьмук обіймав високу посаду міністра оборони, він був щедро наділений нагородами "Золотої Фортуни". А після того як у жовтні минулого року з вини українських військових сталася трагедія з російським літаком ТУ-154, президент Леонід Кучма відправив Кузьмука у відставку. Та без роботи міністр залишався недовго.

Голова генеральної дирекції рейтингу "Золота Фортуна" Дмитро Акімов запросив його на посаду заступника Голови науково-експертної ради рейтингу. І тепер екс-міністр оборони, який осоромив державу перед світовою громадськістю, стоїть на високій сцені і вручає нагороди номінантам.

Ніхто із співробітників та номінантів "Золотої Фортуни" не пригадує, щоб відбувалися якісь обговорення кандидатур, засідання Координаційного комітету або Президії, де б ухвалювалися справедливі рішення про нагородження громадян, а інформація про постанови керівних органів рейтингу була б відкритою та доступною для всіх.

Складається думка, що Президія, Науково-експертна рада та Координаційний комітет рейтингу "Золота Фортуна" існують лише на папері. А рішення про нагородження народжуються за щільно зачиненими дверима Голови генеральної дирекції Дмитра Акімова.

Роздаючи кришталевих слонів, інкрустовані золотом та сріблом ордени і медалі, керівництво "Золотої Фортуни" не забуло і про себе. Варто наголосити, що всі керівники рейтингу мають нагороди своєї ж організації. Так, голова опікунської ради "Золотої Фортуни" Степан Гаврик отримав 4 нагороди : кришталевого слона, ордени "За розбудову України", "Честь. Слава. Труд" та золоту медаль "10 років незалежності України", голова Координаційного комітету Леонід Кравчук має 5 різноманітних нагород рейтингу, у Олександра Шалімова 4 нагороди, а обігнав усіх по кількості одержаних нагород Борис Патон, на рахунку якого одразу 7 орденів та медалей, в тому числі і статуя "Богиня Фортуна із золотим мечем", яка вважається найвищою нагородою "Золотої Фортуни".

Практикується також нагородження співробітників рейтингу. Так, відомо, що орденами "Свята Анна" IV ступеня нагороджені виконавчі директори МАШП "Телефан" Алла Алимова та Олена Стьобало, орденом "За розбудову України" імені Михайла Грушевського нагороджений ще один виконавчий директор Микола Єдамов, а небіж Голови генеральної дирекції рейтингу Олексій Акімов отримав орден "Святий князь Володимир" IV ступеня.

Якщо взяти до уваги той факт, що рейтинг "Золота Фортуна" існує в Україні з 1993 року – це майже 9 років, - і підрахувати загальну кількість нагороджених, - то неважко зрозуміти, які суми грошей за весь цей час переганялись на рахунки Міжнародної асоціації шоу-програм "Телефан" та Товариства "Фортуна" – юридичних організацій рейтингу і як його керівництво собі "нагріло на цьому руки"!

Для своїх заходів керівництво "Золотої Фортуни" обирає , як правило, наші національні – столичний палац "Україна", оперний театр і Національний комплекс музею Великої Вітчизняної війни. Чи це не блюзнірство? Чи не знущання з державної та релігійної символіки, власне, з усього народу України?

P.S. "Українська правда" вирішила провести власне невеличке журналістське розслідування. Ми звернулися до "Золотої Фортуни" з проханням прокоментувати деякі моменти, викладені у статті. Дівча на "ресепшині" довго перепитувало хто ми, звідки і чого нам треба, потім перемкнуло на відділ зв'язків з громадськістю.

Ті, у свою чергу, вирішили не брати гріх на душу, і відфутболили до прес-служби. Там поставилися до проблеми з розумінням, попросили надіслати на е-мейл питання для "Дмитра Ігоревича Акімова". Щоправда, трохи згодом виникло ще одне випробування – тепер хлопці хотіли знати, чи затверджені головним редактором УП питання, поставлені журналістом до керівництва "Золотої Фортуни".

Зрештою відповідати довелося керівнику прес-служби (так вона представилася) Людмилі Демченко. На питання, чи правда, що у "Золотої Фортуни" існують розцінки на нагороди, Людмила, подумавши, відповіла: "Ми нікому не пропонуємо жодних розцінок. По "Радіо Свобода" пройшла така інформація? Та то ми звільнили журналістку, і вона десь щось розказала. Це дурниці".

На прохання назвати найвизначніших лауреатів рейтингу "Золота Фортуна" Людмила слушно зауважила, що їх "дуже багато", і що вона просто фізично не в змозі всіх їх продиктувати. "У нас десять сторінок лауреатів, і дуже багато роботи – знайти, вибрати, написати, набрати. А ви (мається на увазі "Українська правда" – авт.) даєте такі маленькі заміточки, що все у вас просто не влізе… А ви що, хочете написати лайливу статтю?"

"А як ви поясните факт нагородження дружин відомих діячів вашим рейтингом, і за яким принципом ви відбираєте тих чи інших дружин?" – невгавали ми. "З цими питаннями – тільки до шефа", - відрізала пані Демченко.

"Українська правда" в Threads

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама: